Гострий алкогольний галюциноз

Гострий алкогольний галюциноз розвивається у II—III стадіях хронічного алкоголізму, що триває понад 10 років. У клінічній картині переважають слухові (вербальні) галюцинації, галюцинаторне маячіння й афективні розлади, що виникають на тлі непотьмареної свідомості. Захворювання розвивається переважно в перші дні похмільних розладів, рідше — в останні дні запоїв або в період ослаблення абстинен- тної симптоматики. Появі гострого галюцинозу часто передують тривога, в низці випадків— з елементами маячного настрою, депресивні розлади. Перші слухові галюцинації у формі акоазм і фонем (шум, свист, стукіт, кашель, шепіт, музика, окремі слова та фрази) з'являються ввечері або на тлі безсоння вночі. Сприйняття навколишнього світу порушується періодично, що супроводжується тривогою, неспокоєм, дифузним маячним настроєм, здивуванням. Спостерігають вегетативні розлади, особливо пітливість. Спочатку вербальні словесні галюцинації нейтральні за змістом, нечіткі та виникають у формі функціональних галюцинацій, тобто збігаються з різноманітними зовнішніми звуковими подразниками (звук води, що ллється з крану, шум мотора та ін.). Розвиток галюцинозу у формі множинних словесних галюцинацій супроводжується розгубленням, тривогою, страхом і руховими розладами. Зазвичай хворий чує голоси великої кількості людей, рідше — одного, двох. Голоси можуть бути різної інтенсивності, мати різну локалізацію в просторі. То вони говорять і сперечаються про хворого між собою, то звертаються до нього, звинувачують, ображають і погрожують, лають за пияцтво й аморальні вчинки. Голоси часто мають імперативний характер. Звісно, пацієнт не вважає себе зовсім невинним, але “почуті” звинувачення здаються йому перебільшеними та несправедливими. Часто приєднуються голоси, що захищають хворого. Він охоплений галюцинаторними переживаннями, через які з'являються маячні ідеї. Найчастіше це маячіння переслідування, фізичного знищення, звинувачення, ревнощів. Афект на висоті галюцинозу характеризується переважанням страху, тривоги, відчаю. Поведінка хворих зазвичай відповідає змісту галюцинацій і маячіння: вони зачиняються в кімнатах, де їх застали голоси, звертаються по допомогу в міліцію, втікають, схильні до суїциду. Симптоми психозу посилюються ввечері та вночі і слабшають удень, коли хворий може напівкритично або критично оцінювати галюцинаторні переживання. Виходять зі стану психозу поступово. Одночасно з ослабленням галюцинаторних розладів або дещо пізніше зникають афективні порушення, відбувається редукція маячних ідей. Критичне ставлення до перенесеного психозу з'являється не відразу: у хворих можливі залишкове маячіння, субдепресивний або депресивний настрій.

Гострий алкогольний галюциноз триває від кількох діб до 1 міс., підгострі (про- траговані, затяжні), за яких спостерігають повільну редукцію психотичної симптоматики, — від 1 до 6 міс.