Зловживання фенілциклідином (PCP)

Фенілциклідину гідрохлорид (PCP; синонім — ангельський пил, angel dust).

За DSM-IV

304.90 — Залежність від фенілциклідину.
305.90 — Зловживання фенілциклідином.
292.89 — Інтоксикація фенілциклідином (у тому числі з порушенням сприйняття).
292.81 — Інтоксикаційний делірій, зумовлений фенілциклідином.
292. — Психотичні розлади, зумовлені фенілциклідином:
11 — з параноїдом;
12 — з галюцинаціями.
292.84 — Розлади настрою під впливом фенілциклідину.
292.89 — Тривожний настрій під впливом фенілциклідину.
292.9 — Неуточнений розлад, пов'язаний із вживанням фенілциклідину.

Форма: кристалічний швидкорозчинний порошок.

Спосіб вживання: у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій; нюхання порошку, куріння; ковтання, зокрема з їжею.

PCP зумовлює ейфорію і яскраві сцсноподібні марення. Під впливом препарату помітно збільшується агресивність. У цьому стані хворі схильні до скоєння злочинів.

У соматоневрологічному статусі переважають нудота та блювання, можливі гене- ралізовані судоми.

PCP малопоширений через високу вартість.

Зловживання холінолітичними засобами

До холінолітичних засобів центральної дії, що їх використовують з метою токсикоманії, належать тарен, астматол і настоянка беладони (Folium belladonne).

Форма: тарен — таблетки; астматол — цигарки без фільтру; листя та плоди дурману (Datura stratonium та іппохіа), блекоти (Hyoscyamus pallidus та niger), беладони (Atropa belladonna).

Після вживання зазначених препаратів з'являються галюцинації. Дуже часто для досягнення тих або тих галюцинацій переглядають відеофільми у жанрах “еротика” (найчастіше), “містика” або “екшн”. Характер марень приємний. Споживачі в цей час малорухливі. Спостерігають розширення зіниць, тахікардію, підвищення артеріального тиску.

Зловживання циклодолом

Циклодол (таблетки) — препарат із групи антипаркінсонічних коректорів з чіткою холінолітичною дією. Від інших холінолітиків він відрізняється м'якшою дією.

При токсикоманії циклодол вживають у дозах, які значно перевищують терапевтичні. Стан сп'яніння має чотири фази:

— ейфорії (20—30 хв);
— звуження свідомості (2—3 год);
— галюцинаторна;
— вихід зі стану сп'яніння.

Для циклодолових марень характерні чітке відмежування від реалій життя та зв'язок сюжету з попередніми подіями. Хворі мов п'яні: хода невпевнена, рухи некоординовані, зіниці розширені.

Фізична залежність формується приблизно через півроку систематичного вживання препарату. Про це свідчать збільшення толерантності та поява абстинентного синдрому.

Абстиненція починається через 10—12 год після останнього вживання циклодолу і проявляється нестримним (компульсивним) потягом до препарату, неспокоєм, дратівливістю. З'являються “приливи” з різким почервонінням обличчя. Підвищується тонус м'язів, виникають біль у кінцівках, гіперрефлексія, судоми в окремих групах м'язів.

Хворі швидко деградують: знижуються пам'ять, працездатність, підвищується конфліктність. Спостерігають почервоніння обличчя. Дуже часто розвиваються гіперкінези. Стає специфічною хода хворого: вигнута спина, розчепірені руки та ноги, що ие згинаються в суглобах.

Прогноз

За систематичного вживання галюциногенів основна небезпека виникає внаслідок галюцииаторної дезорієнтації хворого в просторі та переоцінки власних можливостей. Він може травмувати себе й інших. Агресивні (зокрема автоагресивні) дії притаманні тим, хто вживає фенілциклідин. Галюциногени рослинного походження небезпечні тим, що в разі їх передозування хворий може загинути (коматозний стан).

ЛІКУВАННЯ

Якщо пацієнт перебуває в стані галюцинаторио-параноїдмої о збудження, призначають нейролептики. У разі вживання галюциногенних грибів у комплекс терапевтичних заходів варто включити масивну детоксикацію, гснатопротектори та ноот- ропні засоби.

Психотерапія мас бути спрямована на відмову від будь-яких наркотичних або токсичних засобів.