< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

Найефективнішими є препарати, які забезпечують зменшення навантаження на серце за рахунок швидкого зниження артеріального тиску. Використовують гангліоблокатори (пентамін, бензогексоній, арфонад), які сприяють розширенню периферичних судин, внаслідок чого артеріальний тиск знижується. Для цього 1 мл 5 % розчину пентаміну або 1 мл 2 % розчину бензогексонію розводять в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або глюкози. Бажано, щоб введення здійснювали дві людини. Один повинен вводити препарат, роблячи перерву після введення кожні 2- 3 мл суміші, а другій в цей час вимірювати артеріальний тиск. При такому способі введення препарату зменшується небезпека розвитку гіпотензії внаслідок передозування препарату. Арфонад (250 мг) розводять у 100- 150 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і вводять внутрішньовенно краплинно зі швидкістю, яка залежить від динаміки артеріального тиску. Рівень артеріального тиску рекомендовано знижувати не більш ніж на 1/3 від вихідного систолічного тиску.

Швидко знизити артеріальний тиск можна за допомогою вазодилататора нітропрусиду натрію, який зменшує перед- і після навантаження за рахунок зниження тонусу гладких м'язів вен і артерій. Нітропрусид натрію (ЗО мг) вводять внутрішньовенно краплинно в 250-500 мл 5 % розчину глюкози з початковою швидкістю 15-20 мкг/хв (15-20 крапель). Надалі темп інфузії регулюють залежно від динаміки артеріального тиску.

Для зменшення об'єму циркулюючої крові, гіпертензії в малому колі кровообігу і дегідратації легеневої тканини одночасно або відразу після застосування гангліоблокаторів використовують швидкодіючі сечогінні: фуросемід (лазикс), етакринову кислоту. Препарати вводять внутрішньовенно струминно. Середня доза фуросеміду при альвеолярному НЛ коливається в межах 60-120 мг. Терапевтична дія розвивається, як правило, через кілька хвилин, досягаючи максимуму через 1,5–2 години.

Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при нормальному артеріальному тиску

Для лікування НЛ при нормальному артеріальному тиску або незначному його підвищенні широко використовують венозні вазодилататори – препарати нітрогліцерину (1 % спиртовий розчин нітрогліцерину). Механізм їх дії полягає в зменшенні венозного припливу до серця за рахунок збільшення ємності переважно венозного русла і хвилинного обсягу, зумовленого помірним зниженням периферичного опору артеріальних судин. Іншими словами, препарати нітрогліцерину значно знижують переднавантаження, меншою мірою – післянавантаження. Нітрати вводять внутрішньовенно краплинно, при ретельному контролі артеріального тиску, оскільки при передозуванні препарату можливе його різке зниження. Дозу препарату в кожному конкретному випадку необхідно підібрати індивідуально.

Інфузію нітрогліцерину (1-2 мл 1 % спиртового розчину в 250 мл 5 % розчину глюкози) починають зазвичай зі швидкістю 10-25 мкг/хв, збільшуючи її при необхідності до появи клінічного ефекту зменшення задишки, ціанозу, застійних хрипів у легенях. Однак систолічний артеріальний тиск не повинен знижуватися при цьому нижче 100 мм рт. ст. Особливо показане внутрішньовенне введення препаратів нітрогліцерину для купірування НЛ, що виникає внаслідок гострого ІМ, оскільки нітрати сприяють обмеженню ділянки некрозу. Одночасно проводять терапію швидкодіючими сечогінними (лазикс – 60–120 мг внутрішньовенно струминно).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >