Культурна ідентичність

Під культурною ідентичністю розуміють належність індивіда чи соціальної групи до певного культурного середовища. Культурна ідентичність базується на уявленні, що даний індивід чи група відрізняються в культурному аспекті від інших. Зокрема, йдеться про суспільно або історично набуті мову, релігію, ціннісні орієнтації, традиції, обряди і звичаї тощо. Співжиття людей з різними культурними ідентичностями називають мультикультурним суспільством. Німецький філософ Вольфанг Вельш 1992 року запропонував поняття "транскультурне суспільство", члени якого розвивають свою культурну ідентичність шляхом різноманітних контактів і взаємодії.

Корпоративна, тендерна, вікова, політична, професійна, релігійна, регіональна ідентичності

Важливим різновидом ідентичності є корпоративна ідентичність підприємств, фірм тощо, яка презентує суму характеристик, відповідно до яких може діяти ця організація і формулюються її завдання. Корпоративна ідентичність включає корпоративну філософію, культуру і мову, втілює своє бачення підприємства і цим відрізняється від корпоративного іміджу, який показує зовнішню картину організації. Таким чином виникає цілісне внутрішнє і зовнішнє сприйняття цієї організації, що стимулює розвиток колективу.

Важливим видом соціальної ідентичності виступає тендерна ідентичність, яка означає усвідомлення індивідом своєї належності до чоловічої чи жіночої статі, що є актом самосвідомості особистості, актом переживання себе як представника статі. Тендерна ідентичність починає формуватися з раннього дитинства у процесі так званого соціального конструювання, щоб людина відповідала прийнятим у суспільстві уявленням про "чоловіче" і "жіноче". Актуальною проблемою сучасної психології є кризи тендерної ідентичності, які полягають у неможливості досягнення внутрішньої узгодженості, самоактуалізації та неузгодженості внутрішніх компонентів тендерної ідентичності. Конструктивне вирішення цієї кризи є важливим фактором збереження психологічної рівноваги особистості.

Актуальною компонентою соціальної ідентичності є вікова ідентичність, яка виходить з того, що кожна вікова група є унікальним культурно-історичним феноменом, який потребує відповідного аналізу. Йдеться про онтогенетичний розвиток людини і життєвий шлях особистості. Вікова ідентичність у процесі інтерпретації людиною свого хронологічного віку суттєво відрізняється від інших аспектів соціальної ідентичності, оскільки інші ідентичності несуттєво змінюються при переході від однієї вікової групи до іншої. Адже вікова ідентичність зазнає значних змін при переході від одного життєвого етапу до іншого.

Різновидом соціальної ідентичності зазвичай вважають політичну ідентичність. І. Тимофеев виділяє три базові кластери поняття "політична ідентичність". Перший кластер являє собою сукупність політичних принципів, які допомагають відповісти на питання "Хто ми?", другий кластер – це сукупність уявлень, які задають унікальну сутність через співвідношення з так званими "іншими". Уявлення про історичне минуле політичної спільноти є третім кластером поняття.

Професійна ідентичність є процесом самоототожнення з іншими представниками професійного середовища на основі емоційних зв'язків, що забезпечують стабілізацію професійної діяльності. Професійна ідентичність виражає уявлення людини про своє місце у професійному середовищі.

Кожна форма релігійності є сумою цінностей діяльності, які дають орієнтацію віруючим. Оскільки віруючі однієї релігійної групи орієнтуються на одні й ті самі цінності, то релігійна ідентичність отримує особливий статус у системі формування ідентичності.

Регіональна ідентичність в Україні зумовлена особливостями історичного розвитку, певними етнокультурними характеристиками окремих частин нашої країни. Територіальні ідентичності є типовим явищем для територій зі стійкою історико-культурною, економічною та соціальною специфікою.

Ці різновиди ідентичності можуть призводити до ризику дезорганізації нашого суспільства і поставити під загрозу само існування Української держави. Очевидно, що наявність різних регіональних та релігійних ідентичностей в Україні з певними відмінностями, постійна підтримка сепаратистських настроїв та терористичних військових угруповань з боку Російської Федерації створюють серйозну небезпеку цілісності нашої країни.

Кожна людина прагне самовизначитися і самоствердитися (самоактуалізуватися, за А. Маслоу), а тому змушена виходити поза межі власного "я" до інших, звертаючись до надособового. Таким надособовим є релігія, історія, цінності, походження, мова, традиції тощо, воно не може існувати інакше ніж через певні спільності. Таким чином, людині, щоб бути собою, необхідно ідентифікувати себе, безперечно, з родинною, територіальною, класовою, релігійною, родовою, гендерною, етнічною чи якоюсь іншою спільністю.