Рада Європи

Помітну роль у зміцненні безпеки і правових відносин відіграє Рада Європи – міжнародна організація 47 держав-членів у європейському просторі. Рада Європи була офіційно заснована 5 травня 1949 року Лондонською Угодою, яку підписали десять країн-засновниць. Штаб- квартира Ради Європи міститься у Страсбурзі. Структура РЄ включає Комітет міністрів, Парламентську асамблею, Європейський суд з прав людини та Венеціанську комісію як дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права, що має таку офіційну назву: "Європейська комісія за демократію через право", а також Консультативний орган "Конгрес місцевої та регіональної влади Європи".

Ісламська конференція

Певний вплив на зміцнення безпеки на Близькому та Середньому Сході здійснює Ісламська конференція. Організація ставить перед собою такі завдання: сприяння ісламській солідарності між країнами- учасницями, зміцнення співпраці між ними в різних сферах діяльності, координація дій для захисту святих місць, а також підтримка боротьби палестинського народу.

Широке визнання у світі здобув Африканський Союз, створений 2002 року, який став правонаступником Організації африканської єдності і який докладає зусиль щодо африканської інтеграції та зміцнення безпеки на континенті.

Організація договору про колективну безпеку СНД – фактор міжнародної загрози

Формально до системи колективної регіональної безпеки належить також Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ), створена кількома державами СНД на чолі з Російською Федерацією на основі відповідного Договору від 15 травня 1992 року. Крім РФ, в організацію входять Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан. Причому, на відміну, наприклад, від НАТО, в ОДКБ немає критеріїв для членства.

Відповідно до статуту ОДКБ, завданням ОДКБ є захист територіально-економічного простору країн – учасниць Договору спільними зусиллями армій і допоміжних підрозділів від будь-яких зовнішніх військово-політичних агресорів, міжнародних терористів, а також від природних катастроф великого масштабу. Утім, за словами генерального секретаря ОДКБ М. Бордюжі, миротворчі сили ОДКБ, сформовані кілька років тому, пройшли бойову взаємодію. Військовослужбовці, які входять до їх складу, добре підготовлені індивідуально, забезпечені всім необхідним озброєнням і технічними засобами. На думку керівника Організації, сили ОДКБ можуть бути розгорнуті як на території держав-членів, так і за її межами, у тому числі в Україні.

Отже, Організація договору про колективну безпеку, всупереч своєму статуту, за власними рішеннями, без дозволу Ради Безпеки ООН може направити військовий контингент під виглядом "миротворчого" на територію держав, які не є членами ОДКБ. Таким чином, Російська Федерація у здійсненні своєї агресивної політики може використати також військові формування ОДКБ із застосуванням збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності та політичної незалежності України чи іншої держави.

Агресія Російської Федерації проти України як члена ООН, держави з нейтральним статусом, виявила недосконалість і ненадійність архітектури міжнародної безпеки. Організація Об'єднаних Націй не змогла гарантувати мир і безпеку у світі.