Політичні, техногенні, природні, демографічні загрози

Слід наголосити, що більшість загроз для безпеки має політичний характер. Як держави, так і соціальні групи та окремі суб'єкти не можуть залишатися поза впливом процесів міжнародної безпеки. Виклики, щодо яких немає адекватної реакції, можуть трансформуватись у загрози для міжнародної і національної безпеки. При цьому виклики і загрози сприймаються суб'єктивно через призму чиїхось інтересів та фахового рівня.

Загрозою є державна нестабільність, наслідками якої є руйнування економічної, соціальної та освітньої систем, інфраструктури і, врешті- решт, руйнування держави. В такій ситуації держава не може забезпечити право і порядок та безпеку населення. Відсутні збори податків, щоб оплачувати роботу поліції і державне управління. Новопризначені регіональні керівники змішують економіку з корупцією, з нелегальним бізнесом – наркоторгівлею, торгівлею зброєю, сировиною, торгівлею людьми або проституцією. Держави, що розпадаються, становлять загрозу регіональній та глобальній безпеці.

У наш час зростає загроза міжнародній безпеці з боку так званих транснаціональних викликів, як, наприклад, тероризм та організована злочинність, що вимагає гнучкості реагування та міжнародної співпраці.

Великим викликом XXI століття є технології, оскільки кіберпростір все більше використовується для кримінальних, владних та інформаційних цілей. Так, кібернетичні загрози, що не обмежені окремими діями, а застосовуються перманентно однією країною щодо іншої, вважаються асиметричною війною. Важливе значення має також захист критичних інфраструктур суспільства і економіки, зокрема комунікаційні мережі, енергозабезпечення, платіжний обіг, управління, логістика тощо. Кібератаки на ці сфери можуть мати фатальні наслідки для функціонування держави і життєдіяльності суспільства.

Слід ураховувати, що від двох третин до 75% катастроф мають природне походження та пов'язані зі змінами клімату. Серйозною проблемою залишається залежність від енергоносіїв, переважну більшість яких добувають певні країни; використання ресурсів та їх розподіл.

Підвищення рівня добробуту водночас створює певні загрози для природних умов життя. Зокрема, забруднення води і повітря через відходи, перевикористання землі тощо приносить короткотерміновий економічний успіх і водночас руйнує біологічні основи життя людей. Нерівний розподіл добробуту може призвести до екстремізму і насильства. Утім, за прогнозами, рівень життя населення зростатиме, що не виключає подальше збільшення розриву між різними соціальними групами. Це сприятиме створенню екстремістських груп, вплив яких може зрости.

За оцінками ООН, до 2025 року населення світу може зрости до восьми мільярдів. При цьому населення міст Азії, Африки, Близького і Середнього Сходу чи Латинської Америки може зрости на 95 відсотків. Таким чином, можна очікувати збільшення міграції у зв'язку з відсутністю перспектив розвитку, що, імовірно, призведе до економічних, суспільних, культурних і мовних проблем.