Інформаційна культура

Світоглядна компонента інформаційної культури

Нині інформація стала основною культурною цінністю, і її функціонування потрібно все більше розглядати в контексті інформаційної культури, що охоплює сукупність усіх цінностей в інформаційній сфері, створених людством протягом різних етапів історичного розвитку – появи писемності; документального періоду; поєднання усних і письмових форм інформаційної культури; широкого впровадження комп'ютерних технологій, що зумовлювало також зміни способів мислення та діяльності людини.

У вузькому сенсі слова інформаційна культура – це оптимальні засоби маніпулювання зі знаками, даними, інформацією та подання їх зацікавленому споживачеві для вирішення теоретичних і практичних завдань.

Очевидно, що інформаційна культура базується на основі відповідної системи наукових понять, принципів та законів із використанням певних методологічних, світоглядних, загальнокультурних, загальноосвітніх поглядів та підходів. Інформаційна культура є складовою частиною загальної культури, що орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності. Загалом інформаційну культуру можна визначити як спосіб життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві. Відсутність інформаційної культури унеможливлює повноцінне функціонування особистості в інформаційному суспільстві, однією з головних характеристик якого є підвищення ролі людини. Інформаційна культура полягає в ефективності створення, збирання, зберігання, опрацювання, подання і використання інформації, що забезпечує цілісне бачення світу людиною. Вона включає сукупність певних знань, умінь, переконань, ідеалів, цінностей, принципів та поглядів людини і не може означати у "вузькому" розумінні лише вміння працювати з комп'ютером і навички обробки великих обсягів інформації.

Структура інформаційної культури включає світоглядну компоненту, що забезпечує мотивацію інформаційної підготовки особистості; знання про інформаційне середовище, закони його функціонування, вміння орієнтуватися в інформаційних потоках. Елементами інформаційної культури виступають також: компетентність у розумінні інформаційних процесів; гуманістично орієнтована ціннісно-мотиваційна сфера (мотиви, потреби, цінності, норми, принципи); розвинута інформаційна рефлексія; відстеження людиною своєї діяльності з присвоєння інформаційної культури й усвідомлення внутрішніх змін у ній; творчість в інформаційній поведінці.

Людина з розвинутою інформаційною культурою характеризується як особистість з певним комплексом знань і навичок, що включають: володіння інформаційними ресурсами, інформаційний світогляд, інформаційне середовище, інформаційна поведінка тощо; вміння грамотно формулювати свої інформаційні потреби і запити; здатність ефективно й оперативно здійснювати самостійний пошук інформації за допомогою як традиційних, так і нетрадиційних, перш за все комп'ютерних пошукових систем: уміння раціонально зберігати й оперативно переробляти великі потоки і масиви інформації; знання норм і правил "інформаційної етики" та вміння вести інформаційно-комунікативний діалог.

Інформаційна культура включає володіння вміннями і навичками оцінювати якість інформації, її достовірність, можливості застосування, сучасність, актуальність, повноту, важливість.

Інформаційна культура визначає характер і способи роботи з джерелами інформації, що починається з її планування як схематичного короткого запису певних думок, що передають зміст. Завдяки плану можна легко продумати зміст, яскраво і в доступній формі відобразити послідовність викладу матеріалу, узагальнити зміст і відновити в пам'яті прочитане, зосередитись і стимулювати увагу, легше скласти конспект, тези чи підготувати реферат.

Інформаційна культура є важливою в контексті формування позитивного іміджу вищого навчального закладу, поширення продуктів своєї діяльності з використанням сучасних технологій.

В умовах інформаційного суспільства, коли складаються нові форми соціальної взаємодії, стилі мислення і способу життя, нові парадигми економіки, політики та управління, інформаційна культура становить важливу передумову ефективного функціонування особистості.

Складовою формування інформаційної культури є вдосконалення роботи з джерелами інформації, зокрема її пошук, який в умовах постійного збільшення інформаційних ресурсів стає все складнішим. Ця галузь перетворилась на самостійну сферу, і її вдосконалення також потребує інформаційної культури. Перш за все тут ідеться про чітке уявлення про загальну систему науково-технічної інформації; знання всіх можливих джерел інформації в певній галузі науки; уміння вибрати найбільш раціональну схему пошуку відповідно до завдань і умов наукового дослідження; наявність навичок у використанні бібліографічних та інформаційних матеріалів.

Формуванню інформаційної культури сприяє інформаційна грамотність. Асоціація американських бібліотек (The American Library Association, ALA) назвала інформаційно грамотною людиною особистість, яка здатна розвивати, розміщувати, оцінювати інформацію і найбільш ефективно її використовувати. Утім, як вважається, поняття "інформаційна грамотність" більше стосується сфери бібліотекознавства, науково-інформаційної діяльності та володіння комп'ютерними технологіями.

Американська бібліотечна асоціація 1998 року затвердила "Стандарти інформаційної грамотності" {"Information Literacy Standards", 1998), згідно з якими освічена людина повинна вміти знаходити необхідну інформацію, користуватися цією інформацією, аналізувати, синтезувати, оцінювати її, а також відповідні джерела, використовуючи при цьому сучасні інформаційні та комунікаційні технології. Отже, йдеться про визначення інформаційної грамотності як здатності розуміти необхідність певної інформації, виявляти, знаходити, оцінювати та ефективно використовувати цю інформацію для розв'язання певних проблем.

Важливу роль у формуванні інформаційної культури відіграє освіта, і особливо вища, яка повинна виховувати фахівців інформаційного суспільства, виробляючи у них відповідні навички і вміння: диференціації інформації, виділення значущої інформації, вироблення критеріїв її оцінки, підготовки інформації та її використання.

У вищому навчальному закладі інформаційна культура формується через відповідні цінності, норми та методи у процесі навчальної і навчально-виховної роботи. При цьому цінності вказують на необхідність і спрямованість, норми – на очікувані моделі поведінки, а методи визначають способи діяльності, спрямовані на практичне формування інформаційної культури.

Формування інформаційної культури у вищому навчальному закладі спрямовано на формування особистості, яка: 1) володіє такими поняттями, як "інформаційні ресурси", "інформаційний світогляд", "інформаційне середовище", "інформаційна поведінка" тощо; 2) вміє формулювати свої інформаційні потреби і запити; 3) здатна ефективно здійснювати пошук інформації за допомогою сучасних пошукових систем; 4) уміє раціонально зберігати й оперативно переробляти великі потоки і масиви інформації; 5) знає норми і правила інформаційної етики і вміє вести інформаційно-комунікативний діалог.

У цьому зв'язку зростає як роль викладача, так і значення індивідуальної роботи студента, вміння використовувати індивідуальний підхід та нові надбання інформаційного суспільства.