< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Розвиток інформаційного суспільства в Україні

Ступінь і перспективи розбудови інформаційного суспільства в Україні

Не варто недооцінювати проблему світового масштабу, пов'язану з подоланням розходжень у сфері інформації і знань. Ми віддаємо належне тій увазі, яку приділяють цій проблемі багато країн, що розвиваються. В дійсності, усі країни, що розвиваються та не встигають за високими темпами розвитку інформаційних технологій, виявляються позбавленими можливості повною мірою брати участь у житті інформаційного суспільства та економіці. Це питання особливо гостро постає в тих країнах, де поширенню інформаційних технологій перешкоджає відставання у розвитку основних економічних та соціальних інфраструктур, зокрема енергетичного сектору, телекомунікацій та освіти.

Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства, ухвалена 22 липня 2000 року лідерами "Великої вісімки".

Одним із головних пріоритетів розвитку України е побудова інформаційного суспільства, яке уможливлює безперешкодне створення і накопичення інформації та знань, забезпечення вільного доступу до них, користування і обмін ними. Таким чином, кожна людина отримає можливість повного мірою реалізувати свій творчий потенціал і цим самим сприяти суспільному і особистому розвиткові. Поступ інформаційного суспільства вимагає цілісної системи законодавства, різноманітних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і загальнодержавних інформаційно-аналітичнгіх систем різного рівня та призначенгія.

За цей час сформовано певні правові засади побудови інформаційного суспільства: прийнято низку нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють суспільні відносини щодо створення інформаційних електронних ресурсів, захисту прав інтелектуальної власності на ці ресурси, впровадження електронного документообігу, захисту інформації.

Україна готує і має значну кількість висококваліфікованих фахівців з ІКТ, математики, кібернетики; у країні постійно зростає та поновлюється парк комп'ютерної техніки, сучасних систем та засобів телекомунікації, зв'язку; високим є ступінь інформатизації банківської сфери.

Ці та інші передумови дають підстави вважати, що вітчизняний ринок інформаційно-комунікаційних технологій перебуває у стані активного становлення та за певних умов може стати фундаментом розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Разом з тим ступінь розбудови інформаційного суспільства в Україні порівняно зі світовими тенденціями є недостатнім і не відповідає потенціалу та можливостям України, оскільки:

  • • відсутня координація зусиль державного і приватного секторів економіки з метою ефективного використання наявних ресурсів;
  • • ефективність використання фінансових, матеріальних, кадрових ресурсів, спрямованих на інформатизацію, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у соціально-економічну сферу, зокрема в сільське господарство, є низькою;
  • • наявне відставання у впровадженій технологій електронного бізнесу, електронних бірж та ауісціонів, електронних депозитаріїв, використаній безготівкових розрахунків за товари і послуги тощо;
  • • рівень інформатизації окремих галузей економіки, деяких регіонів держави є низьким;
  • • розвиток нормативно-правової бази інформаційної сфери недостатній;
  • • створення інфраструктури для надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним і фізичним особам інформаційних послуг з використанням мережі "Інтернет" відбувається повільно;
  • • рівень комп'ютерної та інформаційної грамотності населення є недостатнім, упровадження нових методів навчання із застосуванням сучасних ІКТ – повільним;
  • • рівень інформаційної представленості України в Інтернет-просторі є низьким, а присутність україномовних інформаційних ресурсів – недостатньою;
  • • рівень державної підтримки виробництва засобів інформатизації, програмних засобів та впровадження ІКТ є недостатнім, що не забезпечує всіх потреб економіки і суспільного життя;
  • • спостерігаються нерівномірність забезпечення можливості доступу населення до комп'ютерних і телекомунікаційних засобів, поглиблення "інформаційної нерівності" між окремими регіонами, галузями економіки та різними верствами населення;
  • • не вирішуються в повному обсязі питання захисту авторських прав на комп'ютерні програми, відсутні системні державні рішення, спрямовані на створення національних інноваційних структур (центрів, технополісів і технопарків) з розробки конкурентоспроможного програмного забезпечення.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >