Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки

Морально-етичні проблеми сучасної науки

Сучасні наука і техніка ставлять людину в умови, далекі від її нормального функціонування, вимагають нових форм пристосування до навколишньої дійсності. Сучасний світ – це багато в чому технологізований простір, у якому суть людини також проявляє тенденції до технізації.

Людина оточує себе предметами техніки, вони формують його дозвілля і спосіб життя. Навіть прояв творчих здібностей сучасної людини також відбувається з урахуванням законів навколишнього техносередовища. Виникає суперечність між етичними нормами і необхідністю технічного буття людини, яка веде за собою широке коло етичних проблем штучного світу.

Значне розширення технічних можливостей суспільства супроводжується тим, що в низці досліджень об'єктом стає сама людина. Це, у свою чергу, створює певну загрозу не лише її здоров'ю, а й існуванню. Фізики-ядерники були першими, хто зіткнувся з проблемами такого роду. Нині ці ризики і загрози стосуються й галузі молекулярної біології, і генетики, медицини, психології та ін. Різноманіття етичних проблем за найбільшого узагальнення поділяються на етичні проблеми фізики, біології, генетики, техніки, економіки, бізнесу. Особливе місце посідають проблеми етики вченого.

Етичні проблеми, які були породжені сферою ядерної фізики, стали очевидними через відкриття 1938 року розщеплювання атома урану, яке супроводжувалося виділенням величезної кількості енергії. Енергія атомного ядра поставила на порядок денний питання про її практичне застосування, до того як була виявлена її згубна дія на організм людини. Повною мірою усвідомлюючи загрози фашизму, в умовах спроб заборони квантової фізики і теорії відносності, видатні німецькі фізики продемонстрували свої можливості, створивши радарний захист і атомну бомбу. Широко відоме звернення А. Ейнштейна із закликом відмовитися від використання атомної зброї привело до рішучих дій. У серпні 1945 року на японські міста Хіросіму і Нагасакі без будь-якої військової необхідності були скинуті американські атомні бомби. Подальша гонка озброєнь поставила людство перед загрозою атомного знищення.

Етичні проблеми, що виникають сьогодні в галузі біології, вказують на небезпеку біологізаторських тенденцій, у рамках яких багато негативних рис людини визнаються природженими, наприклад, насильство, загроза, агресія, війни. Також природоеволюційно тлумачиться і прагнення людини до освіти, кар'єрного зростання, лідерства тощо. У галузі генетики проблемними виявилися питання про вплив статевих відмінностей на розумову діяльність, генетичні й інтелектуальні відмінності між расами і народностями. Висновки теорії генетичної детермінації розумової діяльності дуже часто призводили до ухвалення расизму і геноциду.

На межі біології та медицини виникли проблеми біоетики. Вони мають виходи на практику охорони здоров'я та урядові програми. Низка проблем були викликані ставленням до пацієнта тільки як до об'єкта дослідження або медичної практики. До проблемної сфери відносять взаємини "лікар – пацієнт". В умовах зростання формалізації обов'язків лікаря пацієнт постає в ролі носія певного захворювання, позбавляючись всієї повноти своїх індивідуальних і соціальних якостей. На зміну патерналістській моделі прийшла модель автономної цінності пацієнта, яка не дозволяє лікареві самостійно ухвалювати рішення за нього і навіть не інформувати про його стан і перспективи лікування. Особливе місце посідають етичні проблеми, що випливають зі збільшення технізації медицини й появи принципово нових медичних технологій та препаратів, які розширюють можливості дії на людину. Сьогодні йде процес формування основних критеріїв, що допускають експериментування на людині.

Сучасна біомедицина розширює технологічні можливості контролю і втручання в природні проблеми зародження, перебігу і завершення людського життя. Різні методи штучної репродукції людини, заміни уражених органів і тканин, заміщення пошкоджених генів, активна дія на процеси старіння призводить до того, що у всіх подібних випадках виникають приграничні ситуації, коли досягнення науково-технічного прогресу не прогнозовані і не аналізуються їх наслідки. Разом з тим виникає реальна небезпека руйнування початкової біогенетичної основи, загроза людському єству, його тілесності, функціонування якої склалося в ході тривалої еволюції.

Забруднене довкілля, стресові навантаження, канцерогени, засмічення серйозно трансформують людину і руйнують її здоров'я, погіршують генофонд. Етичні проблеми стосуються і самого суб'єкта відповідальності. Актуальною має стати практика етичної експертизи. Особливі проблеми викликає зв'язок науки і бізнесу, що веде до комерціалізації всіх сфер взаємодії: у стосунках "лікар – пацієнт", у проведенні трансплантації органів, у застосуванні лікарських препаратів і технологічних новацій.

Генна інженерія за нетривалий період опинилася на передовій науково-експериментальних досліджень світу живого. Зараз вона дає можливість втручатися в генетичний код людини і змінювати його. Цей шлях мислиться як позитивний щодо лікування деяких спадкових хвороб. Проте виникає небезпека планомірного вдосконалення людської природи з метою все більшої її адаптації до навантажень сучасної штучно створеної техносфери. Небезпека полягає в тому, що організми, які беруть участь у генетичних експериментах, можуть обмінюватися генетичною інформацією з іншими особинами. Результати подібних взаємодій можуть призвести до неконтрольованих мутацій генетичних якостей, що раніше не спостерігалися. Багато експериментів у сфері генної інженерії свідчать про неможливість прогнозування її найближчих і віддалених наслідків.

Широко обговорюється питання про межі маніпуляції людиною. Проблеми маніпуляції людською психікою, дії на людський мозок становлять особливу групу проблем. Деякі структури мозку при дії на них здатні продукувати галюцинації, неадекватні поведінкові реакції, змінювати емоційні стани людини. Низка експериментів пов'язана з імплантацією в мозок електродів, які слабкими електричними діями перешкоджають виникненню сонливості, створюють відчуття бадьорості, припливу енергії, сприяють зняттю напруги. Засоби маніпуляції психікою за своєю дією порівнюють з транквілізаторами і наркотиками.

Етичне регулювання науки, поява високого рівня етичної культури, оцінювані сьогодні як життєва необхідність, є важливою передумовою майбутнього розвитку науки. Це сприятиме забезпеченню якості її моральності. Учений повинен перейматися відповідальністю за долю людства.

Суспільство як ціле прагне, перш за все, забезпечити своє майбутнє. Це означає, що воно є етичним суб'єктом і підпорядковує у зв'язку з цим собі і науку, і техніку, і мистецтво.

Отже, наука не тільки не є нейтральною в етичному плані, а, навпаки, – надзвичайно активна. Зрозуміло, цю активність доводиться якось направляти, контролювати. Варто прислухатися до знаменитого німецького фізика і філософа Карла фон Вайцзеккера, який, підбиваючи підсумок свого життєвого шляху, дійшов остаточного висновку: "Наука відповідальна за свої наслідки".