< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Вітаміни, їх різноманітність та значення

Вітаміни (лат. vitae – життя та атіп – аміни) – біологічно активні речовини різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Нині відомо понад 20 вітамінів. Наука про вітаміни називається вітамінологією. Відкрито вітаміни в 1880 році російським ученим Μ. І. Луніним.

Короткий історичний нарис вивчення вітамінів

Прізвище

Рік

Відкриття

Д. Лінд

1747

Відкрита властивість цитрусових попереджувати цингу

М. І. Лунін

1880

Установлено, що для життя організму потрібні вітаміни

X. Ейкман

1896

Доведено, що хвороба бері-бері обумовлена нестачею вітамінів

К. Функ

1912

Запропоновано назву "вітаміни"

О. В. Палладій

1944

Синтезовано водорозчинний аналог вітаміну К – вікасол.

Властивості. Тепер відомо, що до вітамінів належать не тільки аміни і що це різні за хімічною природою низькомолекулярні органічні сполуки: сахарні кислоти (вітамін С), вищі жирні кислоти (вітамін F), стерини (вітамін D), циклічні спирти (вітамін А) тощо. Основними їх властивостями є висока біологічна активність, розчинність у жирах або воді, руйнування під час нагрівання, нетривалість існування. Переважна більшість має рослинне походження (вітамін А), окремі вітаміни синтезуються в організмі тварин і людини (вітамін D) та мікроорганізмами (вітамін В). Окремих вітамінів у рослин немає, у них містяться їх попередники – провітаміни, які перетворюються у вітаміни в організмі тварин (А). Добова потреба у вітамінах значною мірою залежить від віку, статі, маси тіла, стану організму; при захворюваннях потреба у вітамінах збільшується. Вітаміни є попередниками різних кофакторів в організмі: наприклад, такий важливий кофактор як тіамінпірофосфат, містить вітамін В1, ФАД (флавінаденіндинуклеотид) – В2, НАДФ (нікотинамідаденіндинуклео- тидфосфат) – В5.

Різноманітність. За фізичними властивостями вітаміни поділяють на 2 групи:

  • а) жиророзчинні – ретинол (А), кальцифероли (D), токофероли (Е), аргінін, філохінон (К,) та ін;
  • б) водорозчинні– тіамін (В,), рибофлавін (В2), пантотенова кислота (В3), нікотинова кислота (В ), піридоксин (В6), біотин (В7), інозитол(В8), фолієва кислота (В9), параамінобензойна кислота (В10), холін (В11), ціанокобаламін (В12), аскорбінова кислота (С) та ін.

За фізіологічною дією вітаміни поділяють на кілька груп: а) вітаміни, що підвищують загальну реактивність організму (Bt, В2, А, С); б) антигеморагічні (С, К) (речовини з кровоспинними властивостями); в) антианемічні (В12, С); г) антиінфекційні (С, А).

Значення. Вітаміни є складовою кофакторів великої кількості складних ферментів, тому визначають майже усі процеси обміну речовин. Вони беруть участь у процесах фоторецепції (А), зсідання крові (К), всмоктування кальцію (D), підвищення імунної опірності (С) та ін. Таким чином, основною функцією вітамінів є регуляторна, їх відсутність або нестача в продуктах харчування є причиною виникнення порушень:

Хрістіан Ейпшан (1858-1930)

Хрістіан Ейпшан (1858-1930)

гіповітаміноз (за нестачі вітаміну), авітаміноз (за повної відсутності вітаміну), поліавітаміноз (за нестачі чи відсутності кількох вітамінів) і гіпервітаміноз (за надлишку вітаміну).

БІОЛОГІЯ+ Аскорбінова кислота C6H8O6, відносно проста органічна кислота, міститься у свіжих фруктах і овочах. Це безколірна кристалічні речовина, немає запаху, мас кислий смак, добре розчиняється у воді і руйнується при тривалому кип'ятінні, тому вимочування або переробка овочів знижує вміст у них вітаміну С. Велика кількість вітаміну С міститься в лимонах, плодах шипшини, червоного перцю, смородини, зеленої цибулі. Безхребетні, риби, птахи, морські свинки та примати не здатні її синтезувати, тому для них вона є необхідним харчовим чинником. Добова потреба людини в аскорбіновій кислоті досить велика – 63-105 мг. Нестача аскорбінової кислоти може привести до цинги. Наукова назва вітаміну Сантискорбутний – походить від латинської назви цинги (scorbutus).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >