< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Взаємозв'язки прокаріотів з іншими організмами (мутуалізм, коменсалізм, паразитизм)

Прокаріотичні організми живуть у всіх середовищах життя: у повітрі (наприклад, спори бацил, актинобактерії, різні сарцини) оселяються на поверхні або всередині живих організмів (хвороботворні бактерії), у ґрунті (азотфіксуючі, нітрифікуючі бактерії), у водоймах (мікрококи, ціанобактерії). У ґрунті бактерій найбільше, у воді – менше, а у чистому повітрі – ще менше, ніж у воді. Взаємовідносини як між мікроорганізмами, так і між мікроорганізмами та макроорганізмами в природних угрупованнях є складними й динамічними через постійні зміни екологічних умов і мінливість самих організмів. Ці взаємозв'язки можуть бути симбіотичними та антибіотичними.

Симбіоз – це співіснування організмів різних видів. Найпоширенішими видами цих взаємозв'язків є мутуалізм, коменсалізм, паразитизм. Мутуалізм – форма взаємовідносин, за якої спостерігається взаємовигідне співіснування організмів різних видів. Прикладами мутуалістичних взаємовідносин є: а) міжвидове перенесення водню, що зустрічається між водневими анаеробними бактеріями, які споживають органічні кислоти і виробляють газоподібний водень, та метаногенними архебактеріями, які споживають водень; б) взаємовигідне співіснування бульбочкових бактерій (Rhisobium, Bradirhisobium) і коренів бобових рослин (бактеріориза); в) співіснування з організмом людини бактерій мікрофлори кишечника, які можуть синтезувати вітаміни (тіамін, рибофлавін, вітамін К), розщеплювати складні вуглеводи, перетворювати молочні білки на молочну кислоту (Streptococcus lactis, Lactobacillus bulgaricus – болгарська паличка); г) співіснування з організмом тварин для розщеплення клітковини (Wolinella в рубці великої рогатої худоби). Коменсалізм – форма взаємовідносин між двома живими організмами, коли один з них отримує від другого їжу чи іншу користь, не зашкоджуючи йому, але й не надаючи ніяких переваг. Прикладом коменсалізму можуть бути відносини організму людини з бактеріями (біфідобактерії, лактобацили, ентеробактерії, клостридії, грампозитивні коки) мікрофлори шкіри, вагінальної мікрофлори, кишкової мікрофлори та ін. Однак у деяких випадках організми, що традиційно належать до комменсалів, можуть стати патогенними. Приклад тому – кишкова паличка (Escherichia coli), яка мешкає в кишечнику людини як коменсал, але в певних умовах виявляється хвороботворною. Нерідко буває й так, що організм, який виступає як коменсал або "нейтральний паразит" стосовно одного господаря, виявляється цим паразитом (патогеном) щодо іншого. Паразитизм – форма взаємовідносин між двома живими організмами, коли один з них повністю живе за рахунок іншого, завдаючи йому при цьому шкоду. Одним із найцікавіших представників цієї групи є бактерія Bdellovibrio bacteriovorus, яка паразитує в клітинам псевдомонад та ентеробактерій. Цю бактерію часто називають п'явко-вібріоном. Паразитами є також різні збудники хвороб людини, тварин і рослин.

Антибіозце взаємовідносини, при яких спостерігається пригнічення розвитку або повне відмирання одних видів під впливом продуктів обміну, які утворюються іншим видом. Найчастіше ці продукти називають антибіотиками. Луї Пастер ще в 1877 році описав антибіоз між бактеріями ґрунту і патогенними бактеріями – збудниками сибірської виразки. Антибіотики – органічні речовини, що синтезуються мікроорганізмами в природі для захисту від інших видів мікроорганізмів, та володіють здатністю пригнічувати розвиток або вбивати цих мікробів. Як правило, антибіотики виділяють з живих бактерій (граміцидин, бацитрацин, тиротрицин та ін.), актиноміцет (стрептоміцин, тетрацикліни, ністатини та ін.) і грибів (пеніцилін, цефалоспорин та ін.). Ці речовини належать до вторинних метаболітів. Здатність виробляти антибіотики мають не всі мікроорганізми, а лише певні штами окремих видів. Деякі мікроорганізми виділяють не один, а декілька антибіотиків. Наприклад, Pseudomonas aeruginosa утворює піоціанін, піоліпоєву кислоту, a Bacillus brevis синтезує граміцидин і тироцідин. Характерною властивістю антибіотиків є вибірковість дії щодо мікробів: кожен впливає тільки на певні види. Отже, взаємозв'язки прокаріотів між собою та з іншими організмами є різноманітними. Одні організми співіснують з іншими видами (симбіоз), а інші – навпаки, пригнічують або припиняють існування (антибіоз). Ці взаємовідносини є одним із визначальних чинників поширення прокаріотів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >