< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Дихання рослин

Дихання рослин – сукупність процесів, які здійснюють окиснення органічних речовин і отримання енергії для життєдіяльності. Дихання є одним із основних проявів обміну речовин між організмом та середовищем, у результаті чого відбувається утворення енергії у вигляді АТФ та формування проміжних продуктів для різноманітних реакцій синтезу. Субстратом для окиснення у рослин служать здебільшого вуглеводи, але в окремих органах і тканинах можуть використовуватися жири та білки (наприклад, у насінині для проростання). У рослин розрізняють зовнішнє та внутрішнє дихання.

зовнішнє дихання (газообмін) – сукупність процесів, які забезпечують обмін газів між організмом рослини і середовищем;

внутрішнє (внутрішньоклітинне) дихання – сукупність біохімічних процесів розщеплення за участю клітинних ферментів, які супроводжуються виділенням енергії.

У рослинних клітинах спостерігається аеробне дихання, однак для них властиве й анаеробне:

аеробне дихання – сукупність процесів, що здійснюють окиснення органічних речовин і отримання енергії за участю кисню, який є приймачем (акцептором) електронів; розщеплення органічних речовин є повним і відбувається з утворенням кінцевих продуктів окиснення Н2O і СO2; характерне для переважної більшості рослинних організмів і проходить в мітохондріях клітини;

анаеробне дихання – сукупність процесів, які здійснюють окиснення органічних речовин і отримання енергії за відсутності кисню; розщеплення органічних речовин є неповним і відбувається з утворенням проміжних сполук; характерне для багатьох рослинних тканин і може відбуватися навіть за доступу повітря (наприклад, у достигаючих плодів можна виявити запах етилового спирту, що виділяється внаслідок анаеробного дихання).

У нижчих рослин обмін газів здійснюється шляхом дифузії через поверхню клітин. У вищих рослин для дихання є спеціальні пристосування: продихи на листках і зелених стеблах, сочевички у корі дерев'янистих форм, численні міжклітинники у губчастій паренхімі листків. Дихання у рослин відбувається як в темряві, так і на світлі, причому на світлі внаслідок фотосинтезу з повітря поглинається набагато більше вуглекислого газу, ніж виділяється в процесі дихання. На дихання зелені рослини втрачають 20-25% органічних сполук, що утворюються в процесі фотосинтезу. Найінтенсивніші процеси дихання у ростучих тканинах верхівок пагонів і коренів, стебел, бруньок, проростаючого насіння. Основним субстратом дихання у рослин є вуглеводи. Жири та білки використовуються в основному під час дихання паростків рослин, які розвиваються з багатих на жири чи білки насінин. Тривалий час вважали, що процеси фотосинтезу й дихання протилежні. Та насправді вони взаємопов'язані і споріднені, причому в обох процесах важливе значення має вода. Виявлено, що дихання виконує ті ж самі функції, що й фотосинтез, а саме вони забезпечують клітину необхідними для росту й життєдіяльності проміжними продуктами та енергією.

Отже, аеробне й анаеробне дихання разом з повітряним і мінеральним живленням є основою обміну речовин та енергії рослинного організму.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >