< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Особливості поширення та різноманітність папоротеподібних

Папоротеподібні належать до найдавніших вищих рослин, але, на відміну від плавуно- та хвощоподібних, і нині продовжують процвітати. Вони поширені дуже широко і зустрічаються в найрізноманітніших місцях, починаючи з пустель і завершуючи водоймами. Близько 2/3 сучасних видів папоротей ростуть у тропічних вологих лісах, де спостерігаються такі їх життєві форми, як наземні трав'янисті, ліани, папороті-епіфіти, які оселяються на деревах (папороть пташине гніздо), дерев'янисті папороті. Найбільшими деревоподібними папоротями є рослини з роду Ціатея, які досягають 25-метрової висоти і мають двічіперисторозсічені листки до 6 м завдовжки. В іншої тропічної, надзвичайно красивої папороті оленячий ріг листки мають довжину 1,8 м. Саме вони своєю формою і обумовили назву цього виду. У тропічних вологих лісах обох півкуль є папороті з роду Маратія, листки у яких можуть бути перистими, пальчастими або цілісними і досягати довжини 3-5 м.

Життєвий цикл щитника чоловічого: 1 – сорус; 2 – спорангій; 3 – гаметофіт; 4 – сперматозоїд; 5 – яйцеклітина; 6 – вайя

Життєвий цикл щитника чоловічого: 1 – сорус; 2 – спорангій; 3 – гаметофіт; 4сперматозоїд; 5яйцеклітина; 6 – вайя

Відділ Папоротеподібні поділяється на сім класів, із яких чотири об'єднують викопні форми, Вужачковидні, Маратієвидні та Папоротевидні – сучасні.

Клас Вужачковидні поєднує найпримітивніші види сучасних папоротей, з яких в Україні росте 5 видів. Найбільш характерними представниками цього класу є вужачка звичайна та гронянка півмісяцева, або ключ-трава.

Папороті класу Маратієвидні зустрічаються тільки в тропіках і субтропіках і нині є згасаючою групою. В Україні відсутні.

Клас Папоротевидні є найчисельнішим і у флорі України представлений 52 видами. Найбільш відомими в Україні видами є щитник чоловічий, безщитник жіночий, страусове перо звичайне, орляк звичайний, багатоніжка звичайна та ін. Папоротеподібні України – це, здебільшого, наземні трав'янисті багаторічні рослини, які нерідко утворюють суцільні зарості в лісах, на болотах, лісових порубах тощо (щитник чоловічий, багатоніжка, листовик, ключ-трава). У водоймах України є і водяні папороті (марсилія чотирилиста, сальвінія плаваюча, азола папоротевидна), які ростуть у воді стоячих і повільнотекучих водойм. Щитник чоловічий (чоловіча папороть) багаторічна наземна трав'яниста рослина заввишки 30-100 см, яка представляє нестатеве покоління. Має товсте, коротке, коричневе кореневище, яке утворює нові листки кожний рік та густо вкрите рештками черешків минулорічних листків. Листки великі (50-100 см), прикореневі, двічіперисторозсічені. Горбики зі спорангіями округлі із стиснутим у центрі покривальцем, розміщені в два ряди по боках середньої жилки. Гаметофіт двостатевий, у вигляді маленької зеленої серцеподібної пластинки величиною до 1 см. Є звичайною по всій території України і росте як тіньовитривала рослина у вологих листяних і мішаних лісах.

Отже, у результаті пристосування до різних умов зростання у папоротей виникли дуже різні життєві форми: наземні трав'янисті, водні трав'янисті, ліани, епіфіти, дерев'янисті папороті.

Щитник чоловічий

Щитник чоловічий

Значення папоротеподібних в природі та житті людини

Викопні деревоподібні папороті (археоптериси, аневрофітони) разом з давніми хвощами та плавунами утворили потужні родовища кам'яного вугілля, яке використовується як паливо та сировина в різних галузях промисловості. Сучасні папоротеподібні відіграють помітну роль в утворенні рослинних ландшафтів на землі. Деякі види папоротей використовуються людиною як лікарські рослини. Наприклад, із кореневищ щитника чоловічого добувають глистогінні препарати для боротьби зі стьожковими червами-паразитами. Слід відзначити, що щитник чоловічий – рослина отруйна. Для уникнення шкідливих результатів лікування треба здійснювати тільки під наглядом і за рекомендаціями лікаря. Багато видів папоротей мають красиві листки, тому їх вирощують як декоративні рослини (адіант Венерин волос, нефролепіс, або меч-папороть). Переможцем у конкурсі краси серед листків папоротей, який проводили в середині минулого століття, став щитник облямований. Вайї деяких видів папоротей виділяють приємний і дуже стійкий аромат. Папороть нефродіум гірський пахне лимоном, щитник духмяний – трояндами. Якщо перекласти таким листям білизну, то аромат не вивітриться навіть після прання. Серед папоротей є рослини, які можна використовувати в їжу (листки та кореневища орляка). Водяні папороті азола папоротевидна та азола каролінська завдяки співіснуванню з ціанобактеріями, які мають здатність до фіксування азоту з повітря, вирощуються на полях з рисом. Ці рослини використовуються як зелене добриво для збагачення полів азотом. Вони також пригнічують ріст бур'янів на цих полях. Занесеними в Червону книгу України представниками відділу Папоротеподібні є гронянка півмісяцева, вудсія альпійська, аспленій чорний, адіант Венерин волос, птерис критський, марсилія чотирилиста, сальвінія плаваюча та деякі інші.

Отже, в природі папороті беруть участь в утворенні рослинних угруповань і накопиченні органічної речовини, а людина їх використовує найчастіше як лікарські та декоративні рослини.

Тільки коли настає холод, помічаєш, як зеленіють сосни та кипариси.

Китайська приказка

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >