< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Регуляція сечоутворення і сечовиведення

Регуляція сечоутворення здійснюється за допомогою нервово-гуморальних механізмів. Подразнення про концентрацію солей сприймається рецепторами, які розташовуються в кровоносних судинах. Збудження від рецепторів надходить у центр сечоутворення в проміжному мозку. Від проміжного мозку надходять сигнали до гіпофізу, який виділяє антидіуретичний гормон (АДГ). АДГ підсилює всмоктування води в канальцях (реабсорбцію), унаслідок чого сеча стає концентрованішою і з нею з організму виходить надлишок солей.

Нервова регуляція здійснюється за рахунок вегетативної нервової системи. У вторинних сечових канальцях розташовані рецептори, які реагують на зміни концентрації речовин у рідині. їхнє збудження по чутливих волокнах передається в ЦНС. Іннервація нирок подвійна: симпатичний нерв гальмує сечоутворення через звуження приносних артеріол, унаслідок чого зменшується притік крові до нирок і, відповідно, утворення фільтрату; парасимпатичний нерв (у складі блукаючого) посилює сечоутворення.

Гуморальна регуляція здійснюється такими гормонами:

вазопресин, або АДГ, стимулює зворотнє всмоктування води (при посиленій секреції АДГ сечоутворення зменшується, а при пониженій – навпаки);

альдостерон посилює реабсорбцію іонів натрію, калію, гальмує зворотнє всмоктування кальцію;

тироксин посилює сечоутворення, адреналін – послаблює.

Регуляція сечовиділення здійснюється за участю центру сечовиділення, який знаходиться в крижовому відділі спинного мозку. Сечовипускання у людини здійснюється довільно і пов'язане з корою великого мозку. Акт сечовипускання відбувається за участю м'язів сечового міхура. Акт сечовипускання – складний рефлекторний акт, при якому одночасно скорочується м'яз, що опорожнює сечовий міхур, і розслаблюються його сфінктери: мимовільний – сфінктер сечового міхура і довільний – сфінктер сечівника. Безперервне надходження сечі в сечовий міхур веде до підвищення тиску в ньому і розтягненню його стінки, що викликає подразнення механорецепторів міхура. При цьому імпульси по доцентрових нервах надходять у спинний мозок до центру сечовипускання, який міститься в крижовій частині. Під впливом імпульсів, які йдуть від центру, відбувається рефлекторне скорочення м'яза, що спорожнює міхур, і рослаблення сфінктера сечівника. Кірковий контроль виявляється в затримці, підсиленні або навіть довільному викликанні сечовипусання. У дітей раннього віку корковий контроль затримки сечовипускання відсутній: він виробляється з віком і встановлюється до 2-3 років життя.

Захворювання сечовидільної системи

Розділ медицини, який займається вивченням будови і захворювань нирок, називається нефрологією. Причинами захворювання нирок бувають низхідна (через кров під час ангіни, захворювань зубів, ротової порожнини) та висхідна (під час захворювань нирок і сечовивідних шляхів) інфекція. Несприятливими чинниками, які призводять до розвитку захворювань, є перевтома, виснаження; зменшення захисних сил організму; гіповітамінози; захворювання органів статевої системи; вірусні то бактеріальні інфекції; зловживання алкоголем, гострими стравами та ін.

Найпоширеніші захворювання органів виділення: гломерулонефрит (запалення клубочкового апарату); пієлонефрит (запалення ниркових мисок), цистит (запалення сечового міхура), уретрит (запалення сечівника) та ін. Постійне порушення обміну речовин в організмі може стати причиною утворення каменів. Ниркові камені – хвороба, яка характеризується появою осадкових утворень зі складових частин сечі. Утворюються камені в результаті порушень обміну деяких речовин і функцій залоз внутрішньої секреції. Виникненню ниркових каменів сприяють тривале вживання продуктів, які містять велику кількість вихідних речовин для утворення сечової та щавелевої кислот, а також застій сечі в сечових шляхах. За походженням камені можуть бути: уратні (солі сечової кислоти), оксалатні (солі щавелевокислого кальцію) і фосфатні (фосфатнокислий кальцій).

Регуляція (від лат. reguloспрямовую) – впорядкування, нормалізація.

Словник іншомовних слів

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >