< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Різновиди довготривалої пам'яті: процедурна та декларативна

Інформацію в довготривалій пам'яті можна класифікувати на процедурну та декларативну.

Процедурна пам'ятьце пам'ять на дії, сліди якої містяться в підкірці. Тому використання цього виду пам'яті в поведінці може здійснюватися без усвідомлення таких дій. Процедурна пам'ять заснована на біохімічних та біофізичних змінах, що відбуваються тільки в тих нервових мережах, які безпосередньо беруть участь у засвоєних діях. Це нейрони чутливих і рухових центрів мозку, які забезпечують специфічність виконання дій. Процедурна пам'ять зберігає інформацію про причинно- наслідкові зв'язки між подіями.

Декларативна пам'ять – це пам'ять на об'єкти, події, епізоди. Саме за допомогою цієї пам'яті ми розрізняємо знайомі та незнайомі події. Організація декларативної пам'яті потребує переробки інформації в скроневих частках мозку і таламусі. Структурою, важливою для декларативної пам'яті, є також морський коник (гіппокамп) лімбічної системи. Така пам'ять формується досить швидко і часто базується на асоціаціях одночасно діючих подразників. Декларативна пам'ять є усвідомленою, тобто людина знає, яку інформацію потрібно відтворювати.

Види пам'яті

Враховуючи шлях засвоєння інформації, характер сприйняття, на якому ґрунтується пам'ять, розрізняють чотири її види: моторну, емоційну, образну та словесно-логічну.

Моторна пам'ять – це пам'ять рухів. Рухова, або моторна, пам'ять проявляється в запам'ятовуванні й відтворенні рухів та їх систем. Вона лежить в основі формування рухових навичок та звичок. Усі люди мають рухову пам'ять. У результаті індивідуальних особливостей (природжених і набутих) кожна людина має свій темп, стиль руху при ходінні, писанні, у праці, грі, спорті тощо.

Емоційна пам'ять це пам'ять на пережиті почуття. Позитивні або негативні почуття не зникають безслідно, а запам'ятовуються і відтворюються за певних умов. Емоційна пам'ять впливає на формування особистості людини. Вона дає змогу людині регулювати свою поведінку залежно від раніше пережитих почуттів. Пережиті й збережені в пам'яті почуття виступають як спонукальні сили для діяльності людини.

Образна пам'ять – це збереження і відтворення образів раніше сприйнятих предметів та явищ дійсності. Образна пам'ять буває зоровою, слуховою, дотиковою, нюховою та смаковою. Високого розвитку образна пам'ять досягає в людей художніх професій: художників, музикантів, письменників. Деякі люди мають надзвичайно яскраво виражену пам'ять, що зветься ейдетичною. Точність відтворення об'єктів, що сприймаються, істотно залежить від участі мови у закріпленні цих образів. Найважливішу роль тут відіграє правильне пояснення того, що сприймається.

Словесно-логічна пам ять це запам'ятовування і відтворювання думок. Думки не існують поза мовою, поза тими чи іншими словами та висловами. Тому такий вид пам'яті називають не просто логічним, а словесно-логічним. Відтворення думок не завжди відбувається в тому самому словесному вираженні, у якому вони були спершу висловлені. Запам'ятовування і відтворення смислового матеріалу тісно пов'язано з процесами мислення, з розумовим розвитком людини, запасом її знань.

Розвиток пам'яті

Пам'ять можна розвивати, тренувати і зміцнювати. Щоб запам'ятовування відбувалося ефективно, потрібно дотримуватися певних рекомендацій, які базуються на психологічних законах пам'яті.

  • 1. Перед вивченням матеріалу поставте декілька запитань для зацікавлення, оскільки цікаве запам'ятовується набагато краще (закон інтересу). Для запам'ятовування важливим є перше враження, його якість і глибина. Воно посилюється комплексним сприйманням об'єкта різними органами чуття.
  • 2. Осмислюйте матеріал, який вивчаєте, адже чим глибше усвідомлюється інформація, тим краще запам'ятовується (закон осмислення). При великому обсязі матеріалу розподіляйте його на окремі змістові блоки. У процесі осмислення матеріалу важливе місце мають займати умовно-символічні позначення (формули, схеми, графіки).
  • 3. Намагайтеся відшукати застосування інформації, яку будете запам'ятовувати, тому що матеріал, який бере участь у практичній діяльності, запам'ятовується краще (закон дії). Ще геніальний італієць Леонардо да Вінчі (1452-1519) вказував: "вивчаючи рух води, не забудь з кожного відкритого явища зробити висновок для практики, щоб твоя наука не залишилася непотрібною".
  • 4. Навчіться зосереджувати довільну і післядовільну увагу на інформації, яку запам'ятовуєте. Також велике значення має чітке визначення мети та завдань запам'ятовування. Якщо людина дала установку на запам'ятовування, то вивчення матеріалу буде значно ефективнішим (закон установки)
  • 5. Організовуйте запам'ятовування на асоціаціях із вже знайомим чи вивченим матеріалом, що сприяє асоціативному зв'язуванню інформації (закон асоціацій).
  • 6. Створюйте сприятливий емоційний фон перед вивченням і надавайте емоційне забарвлення тому, що вивчаєте.
  • 7. Великі обсяги інформації поділяйте на блоки, велику кількість термінів діліть на групи, які містять не більше 7 нових понять, тому що довжина ряду для запам'ятовування не має перевищувати обсяг короткотривалої пам'яті (закон 7±2, або закон оптимального ряду).
  • 8. Правильно організовуйте повторення. У зв'язку з цим добру пораду давав К. Д. Ушинський: "Немає ніякої потреби повторювати вивчене неодмінно в тому порядку, у якому воно було вивчене, а навпаки, значно корисніші... повторення випадкові, які вводять вивчене в нові комбінації...". Згідно із законом повторення, найкраще запам'ятовується інформація, яку ви повторили декілька разів (закон повторення).
  • 9. Гарно організовуйте початковий і завершальний етап роботи з певним матеріалом, оскільки краще запам'ятовується та частина інформації, яка подається на початку і наприкінці роботи (закон краю).
  • 10. Важливою умовою ефективного запам'ятовування сприятливий психічний стан для засвоєння нового матеріалу. Погано сприймає матеріал людина втомлена, роздратована, пригнічена. Відомі випадки осяяння пам'яті перед сном і після пробудження вранці.

Значення пам'яті полягає у тому, що вона: а) допомагає людині оволодівати знаннями, вміннями, що накопичило людство; б) зберігає індивідуальний досвід організму, забезпечує його використання для формування поведінки; в) є основою навчання, постійного розширення інтелекту, передачі знань наступному поколінню.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >