< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Антропогенез та його рушійні сили

Антропогенез – виникнення і формування людини в процесі еволюції.

Питання про рушійні сили антропогенезу вперше детально розглянув Ч. Дарвін у книзі "Походження видів та статевий добір" (1871) та статті "Про вираження емоцій у людини й тварин" (1872). Поширюючи на людину дію біологічних закономірностей, учений дійшов висновку про вирішальну роль природного добору в переході людей до прямоходіння, в удосконаленні руки, розвиткові мозку та членороздільної мови. На відміну від Дарвіна Ф. Енгельс приділяв велику увагу соціальним рушійним силам. Він створив трудову теорію антропогенезу, яку виклав в статті "Роль праці в процесі перетворення мавпи в людину" (1884).

Рушійні сили антропогенезу

Біологічні чинники еволюції

Соціальні чинники еволюції

Головні: природний добір.

Елементарні: спадкова мінливість, дрейф генів, ізоляція, популяційні хвилі

Трудова діяльність.

Суспільний спосіб життя.

Мова та абстрактне мислення

У сучасній науці міцно утвердилася думка про те, що вирішальний вплив на антропогенез справили природні умови. АридизаЦія клімату (посуха) на Африканському континенті спричинила зменшення площ лісів і збільшення розмірів відкритих ділянок. Нові природні умови активізували перехід частини вищих приматів до прямо- ходіння, з'явилися двоногі мавпи – австралопітеки. Значне місце в раціоні цих істот посіла м'ясна їжа, потреба в якій стимулювала розвиток полювання, збільшення маси та вдосконалення функцій мозку. Пристосовуючись до нових умов життєдіяльності, австралопітеки почали використовувати природні знаряддя праці. "Предметна" діяльність сприяла вдосконаленню верхніх кінцівок, еволюції нервової системи й поведінки попередників людини.

Якісні особливості еволюції людини

Походження сучасної людини як біологічного виду якісно відрізняється від видоутворення у тваринному світі. Еволюція людини відбувалася не тільки під впливом біологічних, а й соціальних чинників. Якщо тварини пристосовувалися до природних умов завдяки змінам у їхньому організмі, то людина пристосовується до умов довкілля, користуючись знаряддями праці, вогнем, виготовляючи одяг, будуючи житло. Велике значення в процесі еволюції мала поява альтруїзму (здатність до самопожертви заради інших). Еволюція людини вийшла з-під провідного контролю біологічних чинників і на сучасному етапі спрямовується дією соціальних рушійних сил антропогенезу. Дія певних біологічних чинників на сучасному етапі не припинилася:

  • • у результаті дії природного добору в людини вирбляється стійкість до інфекційних хвороб;
  • • не припинився в сучасної людини і мутаційний процес,
  • • у малих популяціях велике значення мають процеси дрейфу генів1,
  • • у процесі історичного розвитку внаслідок міжрасових шлюбів у великих популяціях відсутні чіткі межі між расовими типами людей, що обумовлюється обміном генів.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >