< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Типи систем розподілу

Традиційна маркетингова система складається з учасників, що діють як незалежні організації та мають кожен свої комерційні інтереси. Для вертикальної маркетингової системи властиво те, що всі учасники діють як єдина організація, тобто мають узгоджені цілі (рис. 6.2).

Традиційна (а) та вертикальна (б) маркетингові системи

Рис. 6.2. Традиційна (а) та вертикальна (б) маркетингові системи

Комбіновані маркетингові системи - багатоканальні системи розподілу, при яких яка-небудь фірма формує два або більше каналів розподілу, щоб охопити два або більше сегменти ринку (рис. 6.3).

Комбінована маркетингова система

Рис. 6.3. Комбінована маркетингова система

Особливості розподілу через вертикальні маркетингові системи (ВМС)

Існують три типи ВМС: договірні, керовані та корпоративні (рис. 6.4).

Типи вертикальних маркетингових систем

Рис. 6.4. Типи вертикальних маркетингових систем

Договірна ВМС - сукупність незалежних фірм, що пов'язані договірними угодами та координують програми своєї діяльності для сумісного досягнення більшої економії або більших комерційних результатів, ніж це можна зробити поодинці.

Корпоративна ВМС - система, у якій послідовні етапи виробництва та розподілу об'єднані у межах єдиного володіння.

Керована ВМС - система, що координує діяльність низки послідовних етапів виробництва та розподілу не через належність до одного власника, а завдяки розмірам та потужності одного з учасників.

Франчайзинг, в межах договірних ВМС, також використовується для реалізації товарів. Франчайзинг - це контрактне партнерство між компанією (франчайзером), що надає франшизу та незалежним учасником каналу (франчайзі), що купує франшизу та право продавати продукцію або послугу цієї марки.

Франшиза - це ліцензія на право продажу продукції франчайзера учасниками каналу (франчайзі).

Успіх франчайзингу пов'язаний, перш за все, з новими методами роботи у традиційних сферах економіки. Його застосування дозволяє досягнути відносно швидкої реструктуризації, вигідної для всіх, хто зумів відкрити нові прийоми бізнесу і передати їх своїм партнерам.

З досвіду іноземних фірм, причинами успіху франчайзингу у світі є:

  • – об'єднання зусиль сторін франчайзингової угоди на ринку, де конкуренція постійно загострюється ( “залишатися одному - значить йти на ризик”);
  • – можливість здійснювати великомасштабні закупівлі, платити за товари дешевше, що полегшує відносини з постачальниками;
  • – властивість мережі організовувати весь спектр послуг, які корисні для кожної ланки мережі: дослідження ринку, маркетинг, навчання, інформаційні, юридичні послуги та ін.

В цілому можна сказати, що в Україні є всі можливості для розвитку бізнесу за методом франчайзингу.

Передумовами, які сприяли поширенню франчайзингу в нашій країні є:

  • – відкриття кордонів після здобуття незалежності, приплив іноземних інвестицій в економіку нашої держави (адже перші франчайзингові мережі створювали іноземні фірми McDonalds, Coca-Cola, Kodak-Express);
  • – зростання оперативності господарської діяльності;
  • – мінливість зовнішнього середовища;
  • – необхідність пошуку нових підходів до організації процесу управління, обміну досвідом і впровадження нових форм організації бізнесу;
  • – доступ до інформації та ін.

Організації, які вже працюють за системою франчайзингу в Україні, зрозуміли її переваги:

  • – менша вразливість такої системи до кризових періодів;
  • – можливість об'єднання ресурсів франчайзера (торгової марки, технологій, ноу-хау та ін.) і франчайзі (матеріальні активи);
  • – встановлення і дотримання чітких правил участі;
  • – можливість підвищення індивідуальної і колективної кваліфікації кадрів;
  • – зацікавленість у швидкості створення і впровадження інновацій.

Згідно з класифікацією франчайзингу за формою взаємовідносин учасників договору, виділяють чотири його види, а саме:

  • 1) класичний (прямий) франчайзинг, який характеризується найтіснішими контактами франчайзера і франчайзі та є найбільш поширеним в розвинутих країнах;
  • 2) регіональний франчайзинг (комбінована модель), який характеризується послабленим контактом учасників франчайзингової угоди;
  • 3) субфранчайзинг, в якому практично відсутній контакт між франчайзером і франчайзою, і який здійснюють через субфранчайз;
  • 4) франчайзинг, який розвивається.

Щодо класифікації франчайзингу, залежно від галузі діяльності, виділяють такі види франчайзингу, як:

  • 1) товарний, який передбачає продаж товарів франчайзера в приміщеннях франчайзі під товарним знаком франчайзера;
  • 2) виробничий, який базується на організації виробництва франчайзі товарів франчайзера з використанням технології, обладнання і товарного знака останнього;
  • 3) франчайзинг послуг, який передбачає організацію франчайзером, на основі своїх партнерів, високого рівня обслуговування споживачів на підприємстві франчайзі під товарним знаком франчайзера.

Відповідно в Україні найбільшого поширення набув останній (“Піцца Челентано”, “Картопляна Хата”, “ОМЕКС”, “Швидко”, “Мак- смак” та ін.)

На теренах нашої держави з'являється все більше фірм, які надають консалтингові послуги у сфері франчайзингу (компанії “Алекс”, “Укр. Стандарт. Франшиза”, ВАТ “ФМ”). Спеціалісти таких фірм надають професійну допомогу і підтримку франчайзерам, франчайзі та іншим учасникам франчайзингових відносин. Механізм роботи консалтингових фірм забезпечує розвиток франчайзингових мереж в Україні за допомогою кредитування та інвестування.

Послуги консалтингових фірм в основному об'єднані у пакети, при цьому найчастіше зустрічаються такі види пакетів:

  • 1. Розробка і впровадження проекту створення нової франчайзингової мережі.
  • 2. Розробка пакету для створення франчайзингової мережі на основі вже діючого бізнесу.
  • 3. Супровід розвитку франчайзингової мережі.
  • 4. Представлення інтересів франчайзі.
  • 5. Організація фінансування розвитку франчайзингової мережі.
  • 6. Адаптація і просування франшизи нерезидента на українському ринку.

Позитивними сторонами діяльності франчайзингових організацій в Україні є:

  • – можливість залучення іноземних інвесторів, створення для них поля діяльності;
  • – розвиток нових видів кредитування;
  • – підвищення зайнятості населення і можливість оплачувати високу заробітну плату;
  • – збільшення надходження податків до бюджету;
  • – швидкість введення інновацій.

Розвитку франчайзингу в Україні сприяють:

  • – законодавча база, яка передбачає впровадження Закону України “Про франчайзинг” та підтримується іншими законодавчими актами;
  • – підтримка розвитку франчайзингу національними інвесторами;
  • – підвищений інтерес банків до кредитування і фінансування успішних форм бізнесу;
  • – розвиток консалтингового бізнесу у сфері франчайзингу.

Існують наступні фактори, що стримують розвиток франчайзингу в Україні:

Проблеми:

  • 1. Відсутність знань, брак кваліфікованих кадрів.
  • 2. Інформаційна закритість, неохайність у відносинах.
  • 3. Менталітет.
  • 4. Недосконалість законодавчої бази.
  • 5. Обмежений доступ до фінансових ресурсів.

Причини:

  • 1. Навіть в успішних підприємців відсутні серйозні знання про франчайзинг, а фахівців у цій області практично немає.
  • 2. Франчайзинг - партнерський бізнес, заснований на довірчих відносинах і відвертості, в Україні ж привалює закритість у відносинах з партнерами. Часто франчайзі приховують реальні показники свого бізнесу від франчайзера з метою зменшити суму роялті. Буває, що обидві сторони не виконують узятих на себе зобов'язань.
  • 3. Більшість українських підприємців не готові платити за невідчутний інтелектуальний капітал, пропонований франчайзером.
  • 4. Проект закону України "Про франчайзинг" вимагає істотного доопрацювання, інакше надмірне державне регулювання може перешкодити розвитку франчайзингу.
  • 5. Нерозвиненість схем пільгового кредитування підприємств малого і середнього бізнесу.

На жаль, в Україні ще слабий інститут приватного власника, що є основою економіки будь-якої країни. А для його розвитку потрібні як підтримка держави, так і готові бізнес-концепції і якнайбільше "формул успіху".

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >