Особливості управління ланцюгами поставок

Управління ланцюгами поставок (УЛП) охоплює всі необхідні інструменти, що використовуються, насамперед, для:

• – ефективної інтеграції постачальників, виробників, дистрибуторов і безпосередніх точок продажів товарної продукції;
• – ефективного розподілу продукції, що виробляється, тобто спрямування її в необхідній кількості у визначене місце та в указаний час;
• – зменшення вартості продукту в межах ланцюга з гарантією високого рівня послуг;

Управління ланцюгами поставок розглядає всі можливі фактори, що мають вплив на собівартість товару та відповідність його вимогам споживачів. Головною метою управління ланцюгом поставок є підвищення ефективності його функціонування у межах його довжини й ширини: вартість в межах ЛП (постачальники → виробники → споживачі) повинна бути якомога нижчою. Основними завданнями управління ЛП слід визнати:

• 1) підвищення рентабельності організації за умов акцентування уваги на: підвищенні доходів, використанні реклами, зменшенні собівартості;
• 2) за рахунок достатньої координації всіх логістичних видів діяльності в межах ланцюга поставок створити для клієнта цінний товар, а для кожної ланки ЛП – підвищити прибутковість;
• 3) на основі аналізу вимог клієнтів і координації зусиль всіх ланок ЛП найкращим чином, швидше й ефективніше покращити організацію послуги клієнтам, а також підвищити власний фінансовий рівень.

Управління ланцюгами поставок охоплюють всі рівні діяльності організації: від стратегічного до тактичного й оперативного. На стратегічному рівні приймаються рішення, які можуть мати довгостроковий вплив на діяльність організації в цілому. Наприклад, це рішення, що стосуються кількості, місцезнаходження й ємності виробничих приміщень та складів, потоку сировини й готової продукції через логістичний ланцюг.

На тактичному рівні розглядаються пропозиції й приймаються рішення на кожний квартал або рік: планування на довгостроковий або короткостроковий період виробництва й постачання, управління запасами, стратегія розподілу готової продукції й розширення кола потенціальних клієнтів.

На оперативному рівні приймаються рішення на кожен день – це складання розкладу виробництва, встановлення термінів поставок продукції клієнтам, планування транспорту.

Висока ефективність в управлінні ланцюгами поставок криється в використанні наступних семи принципів:

• 1) сегментація ринку в залежності від вимог до якості послуг;
• 2) індивідуалізація логістичного ланцюга чи логістичної мережі;
• 3) збір інформації з ринків і розробка відповідних планів;
• 4) індивідуалізація товарів, що необхідні клієнтам;
• 5) вибір стратегічних ресурсів для постачання;
• 6) розвиток технологічної стратегії на рівні всього ланцюга поставок;
• 7) прийняття показників рівня якості щодо всього ланцюга поставок.

Реалізація на практиці всіх принципів не завжди можлива внаслідок негативні ефектів, що з'являються в процесі управління ЛП.

Невдачі при управлінні ланцюгами поставок можуть бути пов'язані з:

• – відсутністю інфраструктури, що підтримує функціональну діяльність ЛП;
• – обмеженістю функціональних ініціатив;
• – надлишковими витратами ресурсів і часу за умов часткової координації в роботі управлінських структур ЛП та діяльності, що спрямована на зміни;
• – відсутністю або неправильним виконанням плану щодо змін у ланцюгу поставок, які можуть впливати на різні напрямки розвитку.

Ефективність управління ланцюгом поставок можна оцінити за допомогою багатьох показників. Але, як свідчить досвід діяльності європейських та американських логістичних компаній, достатнім є використання двох показників – рівня надійності роботи ланцюга та рівня ризику щодо своєчасності поставки продукції замовнику.

Надійність сьогодні виступає не тільки в якості комплексного показника діяльності логістичних систем і ланцюгів поставок, але і є одним із основних сучасних логістичних пріоритетів, що закладені в загальну стратегію діяльності логістичних компаній.

Надійність ланцюга поставок повинна визначатися по всій його довжині – від початку й до кінця. Для цього зручно використовувати такі показники надійності як своєчасність поставки (відсоток замовлень, що виконані в зазначений термін) й повнота поставки (відсоток замовлень, що виконані в повному обсязі).

Європейські та американські компанії оцінюють надійність ланцюга поставок у залежності від факторів ризику. Приклад такої оцінки наведено в табл. 6.

Таблиця 6

Практика нормування вимог до надійності ланцюгів поставок