< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

Напади астми можуть бути спровоковані стресом від страху перед дентальними процедурами, тому слід заспокоїти пацієнта і проводити всі маніпуляції дуже акуратно, попереджаючи про кожний свій крок. Навіть рутинні процедури знижують легеневу функцію на 15 %. Ліки, до яких входять аспірин, нестероїдні протизапальні засоби, барбітурати, бета-блокатори, мефенамінова кислота, деякі акрилати можуть спровокувати напад.

Слід рекомендувати пацієнтам, які страждають на БА, приносити свої ліки на прийом до стоматолога. Терапевтичну допомогу пацієнтам із загостренням БА бажано відкласти до покращення їхнього стану. Алергічні прояви на медикаменти і матеріали у цих пацієнтів частіші. Пацієнтам, які вживають теофілін, не слід вводити адреналін, призначати макролідні антибіотики (еритроміцин, кларитроміцин, азитроміцин), а також ципрофлоксацин та інші фторхінолони, оскільки це може призвести до загрозливого підвищення концентрації теофіліну в крові. Пацієнти, які вживають ліки, що модифікують лейкотрієни, можуть мати знижене згортання крові та підвищену кровоточивість. Системне вживання кортикостероїдів у цих пацієнтів загрожує ускладненнями, як у вигляді гострої наднирникової недостатності внаслідок стресу, так і підвищеного остеопорозу, артеріального тиску та ін. Не слід вживати ліків, які можуть провокувати напади астми: аспірину й інших нестероїдних протизапальних засобів, сульфітів, які входять до складу засобів для місцевої медикаментозної анестезії. Так, адреналін може провокувати аритмії у хворих на БА, які вживають бета-антагоністи і теофілін. Хоча місцева анестезія є методом вибору, можна використати закис азоту з киснем. Така тактика доцільніша, ніж внутрішньовенне введення седативних препаратів. Слід взагалі не використовувати седативні та барбітурати, уникати наркозу, який може призвести до гіпоксії та гіперкапнії, набряку легень навіть при нормальній функції серця або до серцевої недостатності в разі вади серця. Ризик постопераційного колапсу і пневмотораксу також високий. Краще використовувати галотан або флюрани, в дитячому віці – кетамін. Астматичний напад може бути спровокований препаратами, які викликають виділення гістаміну. Це опіоїди, морфін, тіопентон. Слід пам'ятати, що інгаляційні кортикостероїди іноді викликають сухість гортані, рідше – ангіну або геморагічні пухирі; β2-антагоністи та іпратропіум – ксеростомію; антиастматичні засоби знижують pH слини. Хвороби тканин пародонта і гастроезофагеальний рефлюкс зустрічаються у хворих на БА частіше, ніж у пацієнтів без респіраторних хвороб.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >