< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Рекомендації доказової медицини при СВЧ

Згідно з рекомендаціями Європейської протиревматичної ліги найефективніші препарати при СВЧ такі: метотрексат, глюкокортикоїди, антималярійні засоби (рівень доказовості А), азатіоприн (рівень доказовості В); значно менш ефективні НПЗЗ, мофетилу мікофенолат (рівень доказовості Д). Ефективність ад'ювантної терапії при СВЧ зумовлена застосуванням таких препаратів і заходів, як біфосфонати, кальцій/вітаміни, пероральні контрацептиви (безпечне лікування), гормонозамісна терапія (рівень доказовості А), фотопротекція (рівень доказовості В), відмова від паління, контроль маси тіла, фізичні вправи, статини, антигіпертензивні засоби (рівень доказовості Д). При лікуванні люпус-нефриту клінічно ефективними є комбінована терапія (глюкокортикостероїди + імунодепресанти), мофетилу мікофенолат (за ефективністю подібний пульс-терапії циклофосфамі- дом у нетривалих дослідженнях), циклофосфамід (ефективний у довготривалих дослідженнях) (рівень доказовості А); на термінальній стадії люпус-нефриту гемодіаліз і трансплантація нирок є безпечним методом (рівень доказовості В), трансплантація має переваги перед діалізом (рівень доказовості С).

Лікування пацієнтів із СВЧ при різних кризах

І. Лікування при автоімунному кризі

  • 1. ГКС високими дозами, в тому числі пульс-терапія.
  • 2а. Комбінована пульс-терапія преднізолоном і циклофосфамідом (у 1-й день в/в 1000 мг метил преднізолону і 1000 мг циклофосфаміду, в наступні 2 доби по 1000 мг метилпреднізолону).
  • 2б. Комбінація ГКС високими дозами з циклоспорином А (5 мг/кг/добу протягом 6 тиж.).
  • 3. Плазмаферез.

II. Лікування при церебральному кризі

  • 1. Комбінована пульс-терапія метил- преднізолоном, циклофосфамідом (див. вище).
  • 2. Циклофосфамід в/в 2 г 1 раз на тиждень протягом 4 тиж., потім по 200 мг 1 раз на тиждень протягом 2-2,5 років.
  • 3. Плазмаферез.

III. Лікування при гематологічному кризі

  • 1. Глюкокортикостероїди високими дозами, у тому числі пульс-терапія.
  • 2. Комбінація ГКС високими дозами з циклоспорином А (5 мг/кг/добу протягом б тиж.).
  • 3. Імуноглобулін в/в 0,4 г/кг маси тіла протягом 5 днів.

Профілактика

Спрямована на усунення можливих чинників, що викликають загострення хвороби. Необхідно: регулярно проходити диспансерні огляди, в тому числі у лікаря- стоматолога 1 раз на рік; приймати гормональні препарати; усунути інсоляцію, переохолодження, перевтому, надмірну фізичну активність; утримуватися від оперативних втручань, уведення вакцин, щеплень (окрім життєво необхідних); дотримуватися режиму дня, що передбачає 1-2-годинний сон удень і дієту з обмеженням солі та вуглеводів.

Прогноз. Завдяки своєчасній ранній діагностиці та застосуванню ГК, цитостатиків як адекватного лікування, вдається досягти ремісії у 90% хворих.

Стоматологічні аспекти системного червоного вовчаку

На клінічному обстеженні пацієнта із СЧВ стоматолог може спостерігати на шкірі обличчя симптом "метелика", ділянки гіперемії, потоншання й атрофії шкіри носа і вилиць, що нагадують метелик. На шкірі можливі ерозії та вогнища гіперкератозу з вінцем гіперемії по периферії. Розвиток люпус-хейліту (рис. 3.14) супроводжується вираженим почервонінням губ із сіруватими лусочками, кірочками, ерозіями, з подальшим розвитком вогнищ атрофії на червоній облямівці губ.

У порожнині рота діагностують енантему твердого піднебіння, афти, вогнища застійної гіперемії, ексудації, набряку, геморагії, ерозії та виразки слизової оболонки, в тому числі язика. Розрізняють три форми уражень слизової оболонки: гіперемію з гіперкератозом, гіперемію з ексудацією (рис. 3.15) і ерозивно-виразкову. Іноді виникають інфаркти язика.

Завдання лікаря-стоматолога – оцінити ураження шкіри обличчя і слизової обо-

Симптом “метелика

Рис. 3.14. Симптом “метелика", афтозний стоматит при СЧВ (ексудативно-гіперемічна форма)

Ураження язика і червоної облямівки губ при СЧВ

Рис. 3.15. Ураження язика і червоної облямівки губ при СЧВ

лонки порожнини рота і направити хворого до лікаря-ревматолога.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >