< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Неспецифічний виразковий коліт

Визначення. Неспецифічний виразковий коліт – це хронічне прогресуюче запалення і звиразкування слизової оболонки товстої кишки (пряма й ободова кишки).

Етіологія невідома.

Клініка. Кривавий пронос, у тяжких випадках – гарячка і схуднення, біль у животі малотиповий. Позакишкові прояви: ураження шкіри, суглобів, очей, хребта. Найнадійніший метод діагностики й оцінки ефективності лікування – ректоскопія з біопсією слизової і бактеріологічне дослідження калу для відкидання інфекційного ураження. Перебіг і ускладнення: у 5-10% випадків зустрічається блискавичний перебіг, для якого характерні профузний пронос із кров'ю, біль у животі, гіпоальбумінемія, гарячка, електролітні порушення, дегідратація, можливий перитоніт. У 1-2% випадків розвивається найтяжче ускладнення – токсичний мегаколон: атонія і дилатація товстої кишки до б см і більше (вимірюється в середині поперечної ободової кишки) на оглядовій рентгенограмі в положенні лежачи.

Дисбактеріоз кишечника

Визначення. Дисбактеріозом кишечника називають кількісні та якісні зміни кишкового мікробіоценозу.

Клініка. При бактеріальному обсіменінні тонкої кишки відбувається передчасна декон'югація первинних жовчних кислот. Вторинні жовчні кислоти і їхні солі, що при цьому утворюються, викликають діарею й у великій кількості втрачаються з калом. У результаті можливий розвиток жовчнокам'яної хвороби. При бактеріальному обсіменінні тонкої кишки збільшується секреція води й електролітів у просвіт кишки, що стає причиною хронічної рецидивуючої діареї, стеатореї, зрідка розвиваються синдром порушеного всмоктування (мальабсорбції), В12- дефіцитна анемія. Особливо небезпечний псевдомембранозний коліт, що викликається токсинами, які виділяються синьо- гнійною паличкою. Вона розмножується при загибелі нормальної кишкової мікробної флори внаслідок лікування антибіотиками широкого спектра дії (див. вище). Основний симптом псевдомембранозного коліту – це рясна водяниста діарея, початку якої передувало призначення антибіотиків. Потім виникають нападоподібні болі в животі, підвищується температура тіла, у крові наростає лейкоцитоз. Дуже рідко може спостерігатися блискавичний перебіг псевдомембранозного коліту, що нагадує холеру. Зневоднення розвивається протягом кількох годин і закінчується летально. Іноді при вторинних колітах і дисбактеріозі можуть спостерігатися запори.

Діагностика. Застосовуються прямі методи (посів дуоденального і єюнального вмісту, отриманого за допомогою стерильного зонда, – надлишковий ріст бактерій діагностується в разі, якщо кількість бактерій перевищує 105/мл або в ньому визначаються мікроорганізми, що містяться у товстій кишці (ентеро- бактерії, бактероїди, клостридії тощо) і непрямі (визначення водню у видихуваному повітрі). Ознаками дисбактеріозу товстої кишки є відсутність основних бактеріальних симбіонтів біфідобактерій і зменшення кількості молочнокислих паличок, виявляється гемолізуюча флора, кишкові палички зі слабо вираженими ферментативними властивостями, ентеропатогенні кишкові палички тощо.

Стоматологічні аспекти хвороб кишечника

Стоматологічне лікування може ускладнюватися внаслідок мальабсорбції або вживання кортикостероїдів чи іншої імуносупресивної терапії при НВК. НПЗЗ не можна призначати. Антибіотики, які можуть підсилювати діарею, заборонені: амоксицилін-клавуланат і кліндаміцин. Оральні прояви хвороби Крона – це виразки і набряки слизової щік, губ, поява тяжів на слизовій оболонці, ангулярний стоматит в результаті мальабсорбції. Набряк губ, фаціальний парез і тріщини язика також можуть бути клінічними симптомами хвороби Крона. У пацієнтів з атиповими виразками в порожнині рота, особливо якщо вони великі, лінійні, слід брати біопсію слизової оболонки з метою діагностики хвороби Крона.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >