< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Стоматологічні аспекти гемофілії

Потрібна тісна співпраця стоматолога і гематолога для планування безпечного й ефективного лікування хворого на гемофілію. Гемофілії – це хвороби, при яких слід уникати оперативних втручань, що можуть призвести до значних ускладнень або фатального кінця. Навчання пацієнтів та їх батьків профілактичній стоматології слід починати в ранньому дитинстві, коли зуби починають прорізуватися. Слід мінімізувати можливість розвитку карієсу. Необхідні первинна профілатика карієсу, хвороб пародонта, правильне чищення зубів, дієтичні рекомендації. Консультації ортодонтів необхідні у віці 12- 13 років, щоб уникнути оперативного втручання, якщо сформуються дефекти прикусу. Місцева анестезія або операція викликають кровотечу, яка може тривати багато днів і загрожує життю пацієнтів.

Основні проблеми, які виникають при стоматологічних маніпуляціях: неможливість частих екстракцій, травма, кровотеча. Не слід призначати НПЗЗ, натомість ацетамінофен, кодеїн і ЦОГ-2 інгібітори безпечніші. Не слід проводити операції та ін'єкції за відсутності замісного VIII фактора. Навіть субслизовий інфільтрат анестетику може викликати велику гематому. Якщо проведена замісна терапія, місцеву анестезію, переважно інфільтративну, можна провести при рівні VIII фактора понад 30%. Слід уникати ін'єкцій в язик – безпечніші сублігаментарна і внутрішньокісткова анестезія. Нехірургічні втручання можна проводити під прикриттям амінокапронової кислоти.

Консервативне лікування можна проводити без анестезії. Необхідно уникати травм слизової порожнини рота. Застосування вакуумних аспіраторів на слизові рота протипоказане.

Ендодонтичне лікування зубів можна виконувати без профілактики кровотеч, якщо воно не потребує проходження верхівки. Для зменшення кровотечі доцільне внутрішньоканальне застосування адреналіну. У випадках тяжкої гемофілії кровотечі з пульпи і каналів можуть бути сильними.

Пародонтальна хірургія потребує рівня заміщення Vili фактора від 50 % до 75 %. У нетяжких гемофіліків професійну гігієну порожнини рота можна проводити під прикриттям антифібринолітиків.

Відсутні протипоказання до ортодонтич- ного переміщення зубів, але слід уникати при цьому гострих кутів у брекет-системах, знімних ортодонтичних апаратах, які можуть травмувати слизову порожнини рота.

Екстракції зубів і дентоальвеолярну хірургію обов'язково планують під прикриттям рівня заміщення VIII фактора від 50 до 75%, а також із панорамною рентгенографією. Операції слід проводити з мінімальним ушкодженням кісток і м'яких тканин із використанням атравматичних голок, формуванням мінімальної кількості швів. Кетгут не показаний, шовкові шви треба видалити на 4-7 добу. У випадках складних екстракцій, коли є ризик післяопераційних кровотеч, слід уникнути потрапляння крові в дихальні шляхи. Дуже важлива післяопераційна обробка порожнини рота. Фібриноген, тромбін та амінокапронова кислота доцільні локально. Необхідно ретельно стежити за можливим утворенням післяопераційної гематоми, ознаками якої є набряк, дисфагія або хрипота. Інфекція також індукує фібриноліз, тому бажана антимікробна профілактика амоксициліном 1000 мг двічі на добу. Після травми голови або обличчя потрібний 100% рівень VIII фактора, щоб уникнути інтракраніальної геморагії. При лацерації потрібно накласти шви і підняти рівень VIII фактора до 50 % на 3 доби.

Десмопресин показаний при хворобі Ві- ллебранда 1 типу і протипоказаний при 26 і 3 типах.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >