Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

Хвороби системи кровотворення мають дуже значний вплив на стан зубо-щелепної системи та слизової оболонки ротової порожнини і потребують особливої тактики лікаря-стоматолога у виконанні професійних дій.

При залізодефіцитній анемії зміни язика, його запалення розиваються раніше, ніж рівень гемоглобіну падає нижче норми. Це свідчить про дефіцит заліза. Атрофічний глосит із десквамацією і змінами кольору, множинний карієс – найхарактерніші ознаки ЗДА (рис. 7.3а).

Порушення ковтання (синдром Пламмера – Вінсона: глосит, дисфагія, гіпохромна анемія) зустрічаються рідко. Є ризик розвитку карциноми посткрикоїдної зони. Кандидоз розвивається часто і не піддається лікуванню протигрибковими препаратами до ліквідації анемії. Іноді кандидоз виліковується тільки корекцією рівня гемоглобіну і поповненням запасу заліза в організмі. Ангулярний стоматит і койлоніхія є супутниками й ознаками дефіциту заліза. Афтозний стоматит також супроводжує ЗДА. Якщо афти виникають у пацієнтів середнього віку або старших, слід припускати ЗДА.

Навіть прихований дефіцит В12 може призводити до змін язика у вигляді запалення (рис. 7.7в). Потрібно досліджувати аналіз крові при глоситах неясної етіології, особливо якщо вони супроводжуються неврологічними порушеннями.

Серпоподібноклітинна анемія може супроводжуватися сильним болем у щелепах, який імітує зубний біль або остеомієліт. Симптоми пульпіту виникають без інфекційного процесу, але іноді розвивається асептичний некроз пульпи. Рентгенографічно діагностуються щільні вогнища в щелепах і виличних кістках. Ці вогнища дуже

Рис. 7.3. Зміни обличчя, язика, тканин пародонта і зубів хворих на анемії: а – ЗДА; б – гемолітичну анемію; в – В12-дефіцитну анемію; г – апластичну анемію

болючі при кризах і потребують анальгетиків. Біль контролюють ацетамінофеном і кодеїном. Кризи часом супроводжуються остеомієлітом. Можливий розвиток гіперпігментації, гіпомінералізації.

При апластичній анемії та агранулоцитозі, як і при тяжких порушеннях імунітету при гематоонкологічних хворобах, відбуваються некротичні зміни у ротовій порожнині (рис. 7.3г).

Типові зміни у ротовій порожнині при гематонкологічних хворобах наведені на рис. 7.5.

Стоматологічні маніпуляції при гематоонкологічних хворобах часто ускладнюються кровотечами та інфекцією, яка спричиняє септикопіємію. Цитотоксичні препарати небезпечні для персоналу, який повинен працювати в рукавичках, окулярах. Вагітним не рекомендується працювати з таким типом хворих. Орофаціальні прояви цих хвороб охоплюють мукозити, виразки, розвиток пародонтального запалення. Головні проблеми при лімфомах – це анемії, кортикостероїдна терапія, кровотечі, респіраторні проблеми після опромінювання, опромінення середостіння, яке призводить до ушкодження легень або серця.

Порушення гемостазу, якщо вони не передбачені, дуже небезпечні тяжкими кровотечами. Тому особливо уважно треба ставитися до збору анамнезу.

Потрібна тісна співпраця стоматолога і гематолога для планування безпечного й ефективного лікування хворого на гемофілію. Гемофілії – це хвороби, при яких слід уникати оперативних втручань, що можуть призвести до значних ускладнень або фатального кінця.

Тромбоцитопенії також призводять до значних крововтрат. їх можна розпізнати за появою петехіальних крововиливів у ротовій порожнині (рис. 7.4).

Таблиця 7.42. Найпоширеніші показники системи гемостазу

Таблиця 7.43. Ступені токсичності за ВООЗ

Таблиця 7.44. Оцінка загального стану пацієнтів за індексом Карнофскі [Kamofsky]

Типові зміни в ротовій порожнині при гематоонкологічних захворюваннях (узагальнення: рис 7.4, 7.5)

Рис. 7.4. Петехіальні крововиливи при тромбоцитопенії

Рис. 7.5. Зміни у ротовій порожнині при гематоонкологічних хворобах: а – псевдомембранозний кандидоз лівої дужки піднебінного мигдалика при лейкемії; б – двобічне виразкове герпетичне ураження твердого піднебіння на фоні цитостатичного лікування гострої мієлобластної лейкемії; в – некротичні процеси на фоні цитостатичного лікування гострої мієлобластної лейкемії; г – лейкеміди піднебіння при гострій мієлобластній лейкемії; д – дифузна гіперплазія ясен з еритемою та ділянками некрозу при гострій монобластній лейкемії; е – інфільтрат на піднебінні з поверхневими виразками прилімфомі не-Ходжкіна; ж – виразки піднебіння, викликані хіміотерапією злоякісної лимфоми у ВІЛ-позитивного пацієнта; к – петехії на блідій слизовій оболонці рота; л – поширена гематома м'якого піднебіння та язичка у пацієнта із гострою мієлобластною лейкемією.

Автори висловлюють подяку др. Александрі Склавовнов-Андрікополов (Alexandra Sklavounou-Andricopoulou), асоційованому професорові кафедри оральної патології та медицини Школи Університету стоматології в Афінах (Греція) за надані ілюстрації до розділу

проф. І. П. Кайдашев