Причини відмови психолога від консультування

Як свідчить статистика, потребують допомоги та звертаються до психолога-консультанта переважно жінки. Для чоловічої частини населення консультація психолога поки ще залишається недостатньо використаним способом вирішення проблем особистого характеру.

Вік клієнтів, які звертаються за консультативною допомогою психолога, досить обмежений, від 18 до 45 років. Освітній рівень клієнтів психологічних консультацій, як правило, коливається в межах вищої і середньої фахової освіти. За соціальним становищем більшість із них є службовцями, за ними йдуть інваліди та робітники. Менш представлені пенсіонери, домогосподарки, студенти та інші.

Для кожного психолога-консультанта та кожного клієнта, залежно від соціальних, економічних, фізіологічних та суспільно- політичних умов їхнього життя, властиві індивідуальні відмінності професійних та особистісних характеристик, установок, переконань та уподобань. З огляду на це, досвідчені психологи-практики радять більшого значення надавати першому етапу консультування, на якому слід детально з'ясувати індивідуальні особливості клієнта, його проблеми та "психологічну історію", компетентність та готовність психолога допомогти саме цьому клієнту і саме у цій проблемі. Вже під час першої зустрічі психолог-консультант має визначитись, чи спроможний він у подальшому продовжувати консультування. Так, наприклад, можуть зустрічатися ситуації, коли консультант відчуває себе недостатньо компетентним вирішувати певні проблеми, або ж піднята проблема не є психологічною і повинна вирішуватися спеціалістами у галузі психотерапії, психіатрії чи патопсихології. У таких випадках клієнтам надається пояснення відмови і рекомендується звернутися до іншого фахівця.

Для успішного початку і подальшого проведення психологічного консультування В.В. Столін пропонував консультанту звертати увагу на три види орієнтацій клієнтів, зокрема:

• 1) ділова орієнтація, що існує у двох основних видах;
• а) адекватна – клієнт щиро зацікавлений у вирішенні проблеми ("Ви зробите все можливе..." і "Я сам готовий робити все, що Ви мені запропонуєте");
• б) неадекватна – клієнт перебільшує можливості консультанта ("Я впевнений, що тільки Ви могли б мені допомогти... Ви – маг...").
• 2) рентна орієнтація, що також може бути двох видів:
  • а) "чарівний рантьє" – клієнт переконаний, що його відвертість, його страждання, його чарівність та довіра до консультанта – той капітал, з якого він неминуче одержить відсоток у вигляді перекладання відповідальності на плечі консультанта ("Ну, тепер Ви все знаєте й можете запропонувати, що робити далі");
  • б) "вимогливий рантьє" – клієнт хоче отримати відсоток уже із самої позиції відвідувача консультації ("Ну, тепер Ви все знаєте, і тепер це Ваша турбота – Вам за це гроші платять").
• 3) "ігрова орієнтація" – У цьому випадку виникає враження, що клієнт звернувся лише для того, щоб налагодити певні відносини з консультантом. Наприклад, клієнт дає зрозуміти, що він не профан у психології, ніби пропонуючи консультантові пройти в нього атестацію ("Подивимося, чи хороший Ви фахівець..."). Докази компетентності клієнт приймає з пожвавленням і відразу висуває нові "екзаменаційні питання".

Також можливі випадки, коли клієнт усіляко підсилює безнадійність своєї проблеми, хоча реально її не існує ("Ви згодні, що рішення немає?"). Якщо консультант запропонує яке-небудь рішення, клієнт відразу його спростовує введенням інформації, раніше не повідомленої, і додає: "Ну хіба можна пропонувати настільки необдумані пропозиції?". Якщо консультант підтвердить відсутність рішення, клієнт відразу йому запропонує: "От бачите, я навіть краще Вас розуміюся в життєвих проблемах, а в психології і поготів".

Таким чином, лише адекватна ділова орієнтація клієнта може призвести до успіху консультації. А інші, запропоновані клієнтом, необхідно змінювати. Стабільність же (крайня ригідність, твердість) рентних та ігрових орієнтацій є показником потреби клієнта не в консультуванні, а в психотерапії. Існують випадки, коли обрана клієнтом орієнтація вміло приховується і тоді перед консультантом постає завдання розкрити маніпулятивні маскування та запропоновувати клієнтові результативний хід консультативного процесу. Якщо клієнт не приймає запропонованих позицій, психолог-консультант має право відмовитися від продовження зустрічей.

За свідченням Р. Кочюнаса, найбільш частими причинами, за яких психолог-консультант може відмовитись від надання клієнтові консультативних послуг, є наступні:

• 1) психолог-консультант не має достатньої компетентності для вирішення поставлених клієнтом проблем;
• 2) розбіжність поглядів психолога-консультанта та клієнта на основні життєві цінності (морально-ціннісні переконання, установки, суспільно-політичні позиції тощо);
• 3) неможливість з якихось причин збереження конфіденційності консультування (необхідність повідомлення про злочин);
• 4) не бажано надавати консультативну допомогу членам родини або ж близьким друзям, оскільки у обох членів процесу буде зберігатися особисте ставлення один до одного, що надзвичайно заважає появі серйозного, особистісно відстороненого психологічного аналізу, і, як наслідок, адекватного вирішення проблеми;
• 5) наявність особистого неприйняття клієнта на інтуїтивно- емоційному рівні;
• 6) відмова клієнта з якихось, відомих лише йому, причин відповідати на поставлені запитання і обговорювати проблему;
• 7) після декількох зустрічей психолог-консультант разом із клієнтом, перевіряючи результативність зустрічей, можуть прийти до спільної згоди про неефективність консультативного процесу та відсутність подальших перспектив продовження консультативної взаємодії.

За наявності однієї чи декількох таких причин психолог- консультант радить клієнту звернутися до іншого спеціаліста. При цьому консультант може запропонувати колег або ж установи, у професійності яких він впевнений. Клієнту можна запропонувати більш детальну інформацію про установи, зокрема, адресу, телефони, прізвища консультантів, вартість консультативної зустрічі тощо. При цьому слід пам'ятати, що консультант у ненав'язливій формі пропонує найбільш ефективні, на його думку, варіанти психологічного консультування, але прикінцевий вибір залишається за клієнтом.