< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Розвиток кісток тулуба в онтогенезі

Скелет хребетних тварин у процесі розвитку проходить три стадії: сполучнотканинну (перетинчасту), хрящову і кісткову. Цим стадіям передує спинна струна (хорда), юна займає осьове положення і поступово оточується зародковою (ембріональною) сполучною тканиною, яка формує первинний сполучнотканинний (перетинчастий) скелет. Скелет з хорди є у ланцетника. У круглоротих (міноги, міксини) та в деяких риб (акулові, осетрові) хорда існує одночасно з примітивними хрящовими хребцями. У вищих хребетних тварин спинна струна існує лише в зародковому періоді.

У процесі розвитку в більшості представників хордових тварин перетинчастий скелет замінюється на хрящовий. Цей процес починається навколо хорди. В ембріональній сполучній тканині, що оточує хорду і нервову трубку, утворюються острівці хрящових клітин. Це зачатки майбутніх хрящових хребців. Третя стадія розвитку скелета – кістковий скелет, у вищих тварин він утворюється з хрящового скелета. Кісткова тканина розвивається на місці хряща.

В ембріональному періоді людини скелет проходить всі три стадії розвитку. Після утворення спинної струни, навколо неї і між зародковими листками проникає ембріональна сполучна тканина, яку потім замінює хрящ. На місці хряща утворюється кістка.

Кістки тулуба людини, як і хребетних тварин, розвиваються з первинних сегментів – сомітів. Передньоприсередня частина соміта називається екперото- мом. Мезенхіма кожного склеротома, розростаючись, оточує хорду і нервову трубку, утворюючи первинні (перетинчасті) хребці. На 5-му тижні розвитку зародка людини в тілах, дорсальних і вентральних дугах первинних хребців утворюються острівці хрящової тканини, які надалі зливаються один з одним. Оточена хрящовою тканиною хорда втрачає своє призначення і зберігається лише у вигляді драглистого ядра міжхребцевих дисків між тілами хребців. Дорсальні дуга первинних хребців, розростаючись, утворюють при злитті непарні остисті відростки, парні суглобові і поперечні відростки. Вентральні дуга ростуть в боки і проникають у вентральні відділи міотомів, формуючи ребра. Передні кінці 9 верхніх хрящових ребер розширюються і з кожного боку зливаються в хрящові грудні смужки. До кінця 2-го місяця розвитку зародка верхні кінці правих та лівих грудних смужок зливаються і утворюють ручку груднини. Дещо пізніше з'єднуються один з одним і нижні відділи грудних смужок, утворюючи тіло і мечоподібний відросток. Іноді ці смужки зливаються не повністю, тоді мечоподібний відросток в нижній частині залишається роздвоєним або має отвір. На початку 8-го тижня починається заміна хрящового скелета на кістковий. Скостеніння хребців починається наприкінці 8-го тижня ембріогенезу. У кожному хребці виникає 5 центрів скостеніння (іноді більше), які потім об'єднуються (зливаються). Проте довго зберігаються три головні центри скостеніння хребців: один – у тілі і два – в дузі. Центри скостеніння в дузі зливаються на 1-му році життя, дуга зростається з тілом хребця на 3-му році життя, а інколи пізніше. Додаткові центри скостеніння у верхній і нижній частинах тіл хребців утворюються після 5-6 років, а приростають до тіла в 20-25 років. Самостійні центри скостеніння утворюються у відростках хребців. 1 і II шийні хребці відрізняються за розвитком від інших хребців. Атлант має по одному центру скостеніння в майбутніх бічних масах, звідки кісткова тканина розростається в задню дугу. У передній дузі центр скостеніння виникає лише на 1-му році життя. Частина тіла І хребця ще на стадії хрящової моделі відокремлюється від нього і з'єднується з тілом II хребця, перетворюючись в його зуб. Останній має самостійний центр скостеніння і зростається з кістковим тілом II хребця на 3-5-му році життя дитини.

Крижові хребці розвиваються також з трьох головних центрів скостеніння. У трьох верхніх крижових хребцях на 6-7-му місяці внутрішньоутробного життя утворюються додаткові центри скостеніння, за рахунок яких розвиваються бічні частини крижової кістки (рудименти крижових ребер). На 17-25- му році крижові хребці зростаються в єдину крижову кістку. У куприкових хрящових хребцях виникає по одному центру скостеніння, але в різні строки (у віці від 1 року до 20 років).

У зародка людини закладається 38 хребців, а саме: 7 шийних, 13 грудних, 5 поперекових і 12-13 крижових і куприкових. Останній грудний хребець перетворюється в І поперековий, а останній поперековий хребець стає І крижовим. Надалі відбувається редукція більшості куприкових хребців. Отже, до моменту народження хребетний стовп плода складається із 33-34 хребців.

У груднині закладається до 13 центрів скостеніння, але в її ручці – тільки одна чи дві на 4-6-му місяці внутрішньоутробного життя. На 7–8-му місяці утворюються центри скостеніння у верхньому відділі тіла груднини (частіше парні), у середньому відділі – перед народженням, а в нижньому – на 1-му році життя. Інші центри скостеніння зростаються в єдине кісткове тіло груднини тільки на 15-20-му році життя людини. Скостеніння мечоподібного відростка відбувається впродовж 6-20-го років і він зростається з тілом груднини тільки після ЗО років. Ручка зростається з тілом найпізніше, але найчастіше не зростається взагалі.,

У кожному ребрі на місці майбутнього кута утворюється центр скостеніння, з якого кісткова тканина

Різновиди розщеплення хребта. А – закрите розщеплення хребта; Б – відкрите розщеплення хребта з випинанням мозкових оболон (менінгоцеле); В – відкрите розщеплення хребта з випинанням спинного мозку та його оболон (менінгомієлоцеле)

Рис. 63. Різновиди розщеплення хребта. А – закрите розщеплення хребта; Б – відкрите розщеплення хребта з випинанням мозкових оболон (менінгоцеле); В – відкрите розщеплення хребта з випинанням спинного мозку та його оболон (менінгомієлоцеле)

розростається в обидва боки і поступово займає все тіло ребра. У кожній головці ребра виникає центр скостеніння тільки на 15-20-му році життя, вона зростається з ребровою кісткою на 18-25-му році. У 10 верхніх ребрах на 15-20-му році життя центр скостеніння виникає в горбку ребра.

Аномалії розвитку кісток тулуба

Аномалії розвитку кісток тулуба дуже різноманітні. Процес формування і подальшого перетворення сегментних склеротомів у хребці носить складний характер, і тому не дивно, що часом два сусідні хребці зростаються асиметрично або ж половина хребця відсутня, що спричинює сколіоз (бічне викривлення хребта). Кількість хребців нерідко може бути збільшеною або зменшеною. Типовим прикладом такого роду вад є синдром Кліппеля-Фейля. При цьому кількість шийних хребців зменшена, а інші хребці часто зрощені або мають аномальну форму. Ці вади звичайно комбінуються з іншими аномаліями розвитку.

Однією з найбільш серйозних вад є розщеплення хребта (spina bifida), що виникає внаслідок порушення злиття дуг хребців (рис. 63). Розщеплення може торкатись лише кісткової тканини. У цьому випадку кістковий дефект укритий шкірою, а спинний мозок не ушкоджений (закрите розщеплення хребта). Проте цей дефект може бути і відкритим, з випинанням частин спинного мозку або його оболон (відкрите розщеплення хребта). Неврологічні симптоми ураження залежать від рівня та розмірів дефекту (див. розділ “Аномалії розвитку спинного мозку” у II томі підручника).

Число крижових хребців може досягати 6-7 у результаті приєднання поперекових хребців до крижової кістки (сакралізація). При цьому крижовий канал видовжується, збільшується кількість крижових отворів. Можливе зменшення числа крижових хребців до 4 і відповідне збільшення кількості поперекових хребців (люмбалізація).

Кількість ребер може збільшуватися за рахунок розвитку з одного або з двох боків додаткових ребер. Наприклад, виникають шийні ребра, що з'єднуються з VII шийним хребцем, або поперекові ребра, які сполучаються з І поперековим хребцем.

Дуже рідко відсутнє XII ребро з одного чи з обох боків; ще рідше не буває і XI ребра. Аномалії ребер зумовлюють зміну форми відповідних хребців. При шийних ребрах VII шийний хребець стає подібним до грудного.

Можливе зрощення передніх кінців сусідніх ребер, розщеплення (роздвоєння) ребер тощо. У тілі груднини та в мечоподібному відростку можуть виникати отвори круглої або овальної форми. Дуже рідко виникає розщеплення вздовж груднини.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >