< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Глибокі м'язи спини

Глибокі м'язи спини розташовані трьома шарами:

  • – у першому (поверхневому) шарі залягають остьово-поперечні м'язи, ремінний м'яз голови і ремінний м'яз шиї, а також м'яз-випрямляч хребта. Це потужні м'язи, що виконують переважно статичну роботу. М'яз-випрямляч хребта покриває велику поверхню спини і задньої ділянки шиї – від потиличної кістки до крижової кістки. М'язи цього шару утримують хребет (тулуб) у вертикальному положенні;
  • – у другому (середньому) шарі розташовані потужні поперечно-остьові м'язи, пучки яких орієнтовані косо від нижчерозташованих поперечних відростків до остистих відростків вищерозташованих хребців, перекидаючись через один чи кілька хребців. Ці м'язи потужніші в шийному, поперековому і нижньому грудному відділах хребта. Найглибші пучки цих м'язів найкоротші, розташовані майже горизонтально і прикріплюються до суміжних хребців. Чим поверхневіше розташовані м'язові пучки, тим вони довші і через більше число хребців перекидаються (до 5-6);
  • – у третьому (глибокому) шарі містяться міжостьові, міжпоперечні і чотири підпотиличні м'язи (задні великий і малий прямі м'язи голови; верхній і нижній косі м'язи голови).

Анатомічні особливості м'яза-випрямляча хребта обумовлені його функцією – утриманням тіла людини у вертикальному положенні. Тому цей м'яз дуже потужний, починається від кісток таза і утворює окремі тракти, що прикріплюються до хребців, ребер і основи черепа. М'яз-випрямляч хребта є одним з найважливіших анатомічних субстратів нрямоходіння. Поділ м'язових трактів на коротші частини обумовлює вибіркову дію м'язів на кістки скелета тулуба.

Перший (поверхневий) шар глибоких м'язів спини (див. рис. 133)

До остьово-поперечних м'язів (тт. spinotransversales) належать ремінний м'яз голови і ремінний м'яз шиї, які розташовані попереду верхнього заднього зубчастого, ромбоподібних і трапецієподібного м'язів.

Ремінний м'яз голови (т. splenius capitis) плоский і довгий, розташований попереду трапецієподібного м'яза.

Початок: від нижньої половини каркової зв'язки на рівні IV-VIІ шийних хребців, остистих відростків VII шийного і I IV грудних хребців.

Прикріплення: пучки цього м'яза, що проходять косо догори і вбік, прикріплюються до соскоподібного відростка скроневої кістки і бічної частини верхньої каркової лінії потиличної кістки.

Глибокі м'язи спини (зліва м'яз-випрямляч хребта покритий грудо-поперековою фасцією, а справа фасція частково видалена і видно три частини цього м'яза)

Рис. 133. Глибокі м'язи спини (зліва м'яз-випрямляч хребта покритий грудо-поперековою фасцією, а справа фасція частково видалена і видно три частини цього м'яза)

Функція: при двобічному скороченні розгинає шийну частину хребта і голову: при однобічному скороченні м'яз повертає голову в той самий бік.

Кровопостачання: потилична і глибока шийна артерія.

Іннервація: задні гілки шийних спинномозкових нервів (С,-С8).

Ремінний м'яз шиї (т. splenius cerricis) розташований нижче віл ремінного м'яза голови.

Початок: від остистих відростків III-VI грудних хребців.

Прикріплення: пучки м'яза, що проходять косо догори і вбік, прикріплюються до задніх горбків поперечних відростків I-III шийних хребців.

Функція: при двобічному скороченні розгинає шийну частину хребта, при однобічному скороченні м'яз повертає шийну частину хребта в той самий бік.

Кровопостачання: потилична і глибока шийна артерія.

Іннервація: задні гілки шийних спинномозкових нервів (С3-Св).

М'яз-випрямляч хребта (т. erector spinae) – найпотужніший з аутохтонних м'язів спини, що розташований вздовж хребта від основи черепа до крижової кістки. М'яз розміщений у кістковому жолобі, що обмежований остистими иідростками хребців і кутами ребер. Позаду м'яз покритий поверхневим листком грудо-поперекової фасції. М'яз-випрямляч хребта починається товстими і міцними сухожилковими пучками від спинної поверхні крижової кістки, остистих відростків усіх поперекових, XI і XII грудних хребців, задньої частини клубопого гребеня клубової кістки, надостьової зв'язки і грудо-поперекової фасції. Деякі сухожилкові пучки, що починаються на крижовій кістці, з'єднуються з пучками крижово-горбової і задньої крижово-клубової зв'язок.

Починаючи від рівня I–II поперекових хребців, м'яз-випрямляч хребта поділяється на три тракти: бічний, проміжний і присередній. Бічний тракт називається клубово-ребровим м'язом, проміжний – найдовшим м'язом, присередній – остьовим м'язом (рис. 134).

Клубово-ребровий м'яз (т. iliocostalis) є бічною частиною м'яза-випрямляча хребта.

Початок: від задньої частини клубового гребеня клубової кістки, внутрішньої поверхні поверхневої пластинки грудо-поперекової фасції.

Прикріплення: пучки м'яза прямують догори і прикріплюються до задньої поверхні всіх ребер

Глибокі м'язи спини (справа показаний м'яз-випрямляч хребта, зліва – поперечно-остьові м'язи)

Рис. 134. Глибокі м'язи спини (справа показаний м'яз-випрямляч хребта, зліва – поперечно-остьові м'язи)

присерсдньо від їхніх кутів і до поперечних відростків IV-VIІ шийних хребців.

З урахуванням розташування окремих частин, у клубово-ребровому м'язі виділяють клубово-ребровий м'яз попереку і клубово-ребровий м'яз шиї:

  • клубово-ребровий м'яз попереку (т. iliocostalis lumborum) має дві частини: поперекову частину (pars lumbalis) і грудну частину (pars thoracalis); початок: м'язові пучки поперекової частини починаються від заднього відділу клубового гребеня, внутрішньої поверхні поверхневої пластини грудо-поперекової фасції, а грудної частини – від VII–XII ребер, присередньо від місць прикріплення поперекової частини цього м'яза; прикріплення: м'язові пучки поперекової частини м'яза прикріплюються до кутів VII-XII ребер, а грудної частини – до кутів I-VI ребер і задньої поверхні поперечного відростка VII шийного хребця.
  • клубово-ребровий м'яз шиї (т. iliocostalis cervicis) має вигляд вузької стрічки;

початок: від кутів III-VI ребер присередньо від місць прикріплення грудної частини клубово- ребрового м'яза попереку; прикріплення: до задніх горбків поперечних відростків IV-VI шийних хребців.

Функція: клубово-ребровий м'яз разом з іншими частинами м'яза-випрямляча хребта розгинає хребет. При однобічному скороченні м'яз нахиляє хребет у той самий бік, опускає ребра. Нижні пучки м'яза, опускаючи і зміцнюючи ребра, створюють опору для діафрагми.

Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.

Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (C3-L4).

Найдовший м'яз (т. longissimus) розташований між клубово-ребровим м'язом і остьовим м'язом. Найдовший м'яз складається з трьох відділів – найдовший м'яз грудної клітки, шиї і голови:

найдовший м 'яз грудної клітки (т. longissimus thoracis);

початок: від спинної поверхні крижової кістки, поперечних відростків поперекових і нижніх грудних хребців;

прикріплення: до задньої поверхні IV-XII ребер між їхніми горбками і кутами, а також до верхівок поперечних відростків усіх грудних хребців;

найдовший м'яз шиї (т. longissimus cervicis); початок: від верхівок поперечних відростків I-V грудних хребців;

прикріплення: до задніх горбків поперечних відростків 11-VI шийних хребців;

- найдовший м'яз голови (т. longissimus capitis) розташований присередньо від найдовшого м'яза шиї;

початок: від поперечних відростків I–III грудних і III–VII шийних хребців; прикріплення: до задньої поверхні соскоподібного відростка скроневої кістки під сухожилками груднинно-ключично-соскоподібного м'яза і ремінного м'яза голови.

Функція: найдовші м'язи грудної клітки і шиї при двобічному скороченні розгинають хребет, а при однобічному – нахиляють хребет у той самий бік. Найдовший м'яз голови при двобічному скороченні закидає голову назад, при однобічному – повертає обличчя в той самий бік.

Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.

Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (С2-L5).

Остьовий м'яз (т.spinalis) є присередньою частиною м'яза-випрямляча хребта. Розташований у кістковому жолобі, вздовж остистих відростків грудних та шийних хребців. Цей м'яз також підрозділяється на три частини – остьовий м'яз грудної клітки, шиї і голови:

  • остьовий м 'яз грудної клітки (т. spinalis thoracis); початок: від остистих відростків І і II поперекових, XI і XII грудних хребців; прикріплення: м'язові пучки прямують догори, прилягаючи до остистих відростків, і прикріплюються до остистих відростків І-VIII грудних хребців;
  • остьовий м'яз шиї (т. spinalis cervicis); початок: від остистих відростків I-II грудних і VI-VII шийних хребців, а також від нижньої частини каркової зв'язки;

прикріплення: до остистих відростків II-IV шийних хребців;

остьовий м'яз голови (т. spinalis capitis); початок: від остистих відростків нижніх шийних і верхніх грудних хребців; прикріплення: до потиличної кістки поблизу зовнішнього потиличного виступу між нижньою і середньою карковими лініями.

Функція: остьовий м'яз при двобічному скороченні розгинає хребет і закидає голову назад, а при однобічному скороченні нахиляє хребет і голову у той самий бік.

Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві артерії.

Іннервація: задні гілки шийних, грудних і верхніх поперекових спинномозкових нервів (C2–L3).

Функція м'яза-випрямляча хребта: він є антагоністом передніх м'язів тулуба, що згинають хребет.

При скороченні згиначів м'яз-випрямляч хребта, виконуючи уступаючу роботу, запобігає иаліншо тулуба вперед. При двобічному скороченні окремих частин цей м'яз опускає ребра, розгинає хребет, закидає голову назад, а при однобічному скороченні нахиляє хребет у той самий бік.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >