< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Варіанти й аномалії м'язів спини

Трапецієподібний м'яз іноді розділений проміжними сухожилками на 2–3 частини. Він може починатися тільки від остистих відростків I–IV грудних хребців, а деколи відсутні верхні пучки, що прикріплюються до ключиці. Бувають додаткові м'язові пучки, що направляються до груднинію-ключичио-соскогіодіб- ного м'яза. Дуже рідко трапецієподібний м'яз має поверхневий і глибокий шари, а інколи є окремий підтрапецієподібиий м'яз.

Найширший м'яз спини може починатися па остистих відростках від IV грудного до І поперекового хребців. Трапляються додаткові м'язові зубці, що починаються па 5-6 нижніх ребрах. Іноді сухожилок цього м'яза зростається із сухожилком великого круглого м'яза або за допомогою сполучнотканинної пахвової дуги з'єднується із сухожилком великого грудного м'яза.

М'яз-підіймач лопатки іноді починається назадніх горбках поперечних відростків 5-6 верхніх шийних хребців. Деколи сухожилок цього м'яза зростається із сухожилком малого ромбоподібного м'яза.

Ромбоподібні м'язи часто зростаються й утворюють один м'яз. Розміри ромбоподібних м'язів бувають різними. Інколи може бути декілька окремих м'язів, що розташовані двома шарами.

Задні зубчасті м'язи відрізняються у різних людей за числом зубців, дуже рідко відсутні один чи обидва м'язи.

Ремінний м'яз голови і шиї часто об'єднуються в один м'яз. Місця початку і прикріплення, розміри і форма м'язів можуть бути різними.

Місця початку і прикріплення клубово-ребрового м'яза, число м'язових пучків та ступінь їх розвитку також є мінливими. Дуже рідко відсутня одна з частин цього м'яза. Такі ж варіанти будови характерні й для найдовшого м'яза. Інколи найдовший м'яз голови розділений на дві частини – двочеревцеву присе- редшо і середню.

Остьові м'язи у різних людей відрізняються за розмірами і числом пучків, а остьові м'язи шиї і голови непостійні.

У півостьових м'язах і м'язах-обертачах є мінливими число пучків, місця початку і прикріплення.

Підпотиличні м'язи також відрізняються за розмірами і числом м'язових пучків. Іноді бічний прямий м'яз голови починається від поперечного відростка атланта і прикріплюється до яремного відростка потиличної кістки.

Топографія фасцій і клітковинних просторів спини

У живої людини чітко пальпуються зовнішній потиличний виступ, остисті відростки II шийного, VII шийного, усіх грудних і поперекових хребців, а також серединний крижовий гребінь. Визначаються шийний і поперековий лордози, грудний і крижовий кіфози. З боків від хребтового стовпа пальпуються ребра, ость лопатки та її присередній край і нижній кут. З боків від серединної лінії помітні м'язи – випрямлячі хребта, в ділянці грудного пояса вони перекриваються трапецієподібними м'язами. Шкіра спини товста, зрощена з поверхневою фасцією.

У шкірі є численні сальні і потові залози. Підшкірна клітковина добре виражена, особливо у жінок, в ній проходять задні і бічні гілки міжребрових та поперекових кровоносних судин, нервів.

Між фасціальними піхвами трапецієподібного м'яза і найширшого м'яза спини розташована пухка сполучна тканина і клітковина, що відокремлює ці м'язи від ремінних м'язів голови і шиї, м'яза – підіймача лопатки, ромбоподібних і зубчастих м'язів.

У поперековій ділянці пальпується її верхня межа – XII ребро і вільні передні кінці XI–XII ребер (іноді XII ребро відсутнє). Нижня межа поперекової ділянки проходить по клубових гребенях, а бічними її межами є задні пахвові лінії. Над найвищою точкою клубового гребеня пальпується ямка, що відповідає поперековому трикутнику (trigonum lumbale), який є “слабким” місцем у поперековій ділянці – можливим місцем виходу поперекових гриж. Нижньою границею цього трикутника є клубовий гребінь, присередиьою – бічний край апоневрозу найширшого м'яза спини, бічною – задній край зовнішнього косого м'яза живота. Дно цього трикутника утворено внутрішнім косим м'язом живота.

Над рівнем горизонтальної лінії, що з'єднує найвищі точки клубових гребенів, по задній серединній лінії пальпується остистий відросток IV поперекового хребця. Він є орієнтиром для визначення остистих відростків інших поперекових хребців.

Поверхнева фасція (fascia superficialis), що є частиною підшкірної фасції, покриває поверхневі м'язи спини, але на рівні трапецієподібного м'яза і найширшого м'яза спини вона дуже тонка. У поперековій ділянці під поверхневою фасцією залягає попереково-сіднична жирова маса, що покриває нижні краї найширших м'язів спини.

У задній ділянці шиї, між її поверхневими і глибокими м'язами, залягає киркова фасція (fascia nuchae). Присередньо ця фасція зростається з парковою зв'язкою, а з боків – з поверхневою пластинкою шийної фасції. Глибокі листки паркової фасції, що розділяють м'язи в задній ділянці шиї, зростаються з поперечними відростками шийних хребців. Угорі паркова фасція прикріплюється до верхньої каркової лінії потиличної кістки, а донизу вона переходить у поверхневу пластинку грудо-поперекової фасції.

Грудо-поперекова фасція (fascia thoracolumbalis) обгортає глибокі м'язи спини, утворює щільну волокнисту піхву для м'язів-випрямлячів хребта. Ця фасція має три пластинки. Задня пластинка, або поверхнева пластинка (lamina posterior; lamina superficialis) розташована позаду м'яза-випрямляча хребта. У верхніх відділах ця пластинка тонка, у поперековій ділянці вона товста і за будовою подібна до сухожилка. Унизу задня пластинка зрощена з клубовим гребенем, присередньо вона прикріплюється до остистих відростків поперекових і грудних хребців, а також зрощена з апоневрозом найширшо- го м'яза спини. Задня пластинка в грудному відділі доходить з боків до кутів ребер, а в поперековому відділі – до країв м'яза-випрямляча хребта, де зростається з передньою пластинкою грудо-поперекової фасції. Передня пластинка, або глибока пластинка (lamina anterior; lamina profunda) грудо-попереко- вої фасції виражена лише в поперековій ділянці. Ця пластинка відокремлює м'яз-випрямляч хребта від розташованого глибше квадратного м'яза попереку. Унизу передня пластинка прикріплюється до клубового гребеня, угорі – до XII ребра, присередньо – до поперечних відростків поперекових хребців. З боків передня (глибока) пластинка грудо-поперекової фасції зростається із задньою (поверхневою) пластинкою, утворюючи піхву для м'яза-випрямляча хребта. На рівні грудної клітки цей м'яз розташовується в кістково-волокнистому каналі, що позаду утворений задньою (поверхневою) пластинкою грудо-поперекової фасції, а попереду – ребрами. Від передньої (глибокої) пластинки цієї фасції бере початок поперечний м'яз живота, а від задньої (поверхневої) пластинки починаються найширший м'яз спини і нижній задній зубчастий м'яз.

Передня (глибока) пластинка грудо-поперечної фасції покриває попереду квадратний м'яз попереку, тому її ще називають фасцією квадратного м'яза попереку (fascia musculi quadrati lumborum). Третій листок цієї фасції називається серединною пластинкою (lamina media).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >