< Попер   ЗМІСТ   Наст >

М'язи задньої стінки черевної порожнини

Квадратний м'яз попереку (т. quadratus lumbotvm) плоский, має чотирикутну форму, розташований збоку від поперечних відростків поперекових хребців і утворює задню стінку живота (див. рис. 138). Біля бічного краю квадратного м'яза попереку розміщується м'язово-сухожилковий початок поперечного м'яза живота.

Початок: від задньої частини внутрішньої губи клубового гребеня і клубово-поперекової зв'язки.

Прикріплення: до нижнього краю XII ребра, тіла XII грудного хребця і поперечних відростків І–IV поперекових хребців. Пучки бічної частини м'яза проходять косо догори і присередньо, пучки присередньої частини спрямовані догори.

Функція: при двобічному скороченні утримує хребет (тулуб) у вертикальному положенні; при однобічному скороченні разом із м'язом-випрямлячем хребта і м'язами бічної стінки живота нахиляє хребет у свій бік, опускає XII ребро.

Кровопостачання: підреброва, поперекові та клубо-поперекова артерії.

Іннервація: м'язові гілки поперекового сплетення (Тh12-L5).

Топографія фасцій і клітковинних просторів стінок черевної порожнини

Шкіра живота дуже рухлива і тонка. Підшкірна жирова клітковина у людей розвита по-різному.

Фасція живота (fascia abdominis) поділяється на нутрощеву, заочеревинну і пристінкову.

Нутрощева фасція живота (fascia abdominis visceralis) покриває деякі органи черевної порожнини,

утворюючи для кожного з них власну фасцію органа (fascia propria organi). Наприклад, нирка зовні покрита нирковою фасцією.

Частина пристінкової фасції, що вкриває знизу діафрагму, називається діафрагмовою фасцією (fascia diaphragmatica), стінки таза покриває тазова фасція (fascia pelvis).

Заочеревинна фасція (fascia extraperitonealis) в заочеревипному просторі вкриває зсередини задню стінку живота.

Пристінкова фасція живота, яку ще називають внутрішньочеревною фасцією (fascia abdominis parietalis; fascia endoabdominalis) покриває стінки черевної порожнини ізсередини і ззовні. Залежно від того де вона розташована і що вкриває, виділяють такі її частини: попереково-клубову, поперечну і обгортальну фасції живота.

Попереково-клубова фасція (fascia iliopsoas) покриває на задній стінці черевної порожнини попереково-клубовий м'яз. Ця фасція має дві частини – поперекову частину (pars psoatica) і клубову частину (pars iliaca), які вкривають відповідні частини цього м'яза. На бічній стінці черевної порожнини попереково-клубова фасція переходить у поперечну фасцію.

Поперечна фасція (fascia transversalis) покриває зсередини бічні і передню стінки черевної порожнини. Поперечна фасція бере участь в утворенні задньої стінки піхви прямого м'яза живота. У пахвинній ділянці ця фасція ущільнюється і прикріплюється до пахвинної зв'язки та внутрішньої губи клубового гребеня. Ось чому над бічною частиною пахвинної зв'язки і клубовим гребенем пахвинні грижі не утворюються. На 1,5 см вище середини пахвинної зв'язки у поперечній фасції є овальна ямочка лійкоподібної форми, що відповідає глибокому пахвинному кільцю. На цьому рівні поперечна фасція знову стовщується і формує між'ямкову зв'язку (lig. interfoveolare)зв'язку Гессельбаха, бічна частина якої є одним із країв глибокого пахвинного кільця. У нижній частині білої лінії живота поперечна фасція укріплена поздовжніми сполучнотканинними пучками – підпорою білої лінії (adminiculum lineae albae). Ущільнена частина поперечної фасції за пупком називається пупковою фасцією (fascia umbilicalis). З боку черевної порожнини поперечна фасція покрита пристінковою очеревиною.

У нижньому відділі на задній поверхні передньої стінки черевної порожнини пристінкова очеревина утворює п'ять пупкових складок; одну серединну, дві присередні і дві бічні.

Серединна пупкова складка (plica umbilicalis mediana) розташована по передній серединній лінії між верхівкою сечового міхура і пупком, у ній проходить зарощена сечова протока.

Присередня пупкова складка (plica umbilicalis medialis) парна, проходить з обох боків від серединної пупкової складки від пупка косо вниз і вбік до бічної стінки сечового міхура. У ній залягає зарощена частина пупкової артерії, а у плодів ця артерія функціонує.

Бічна пупкова складка (plica umbilicalis lateralis) парна, розташована збоку від присередньої пупкової складки, у її товщі проходять нижні надчеревні артерія і вена.

Між пупковими складками розташовані три парні ямки. Збоку від серединної пупкової складки над сечовим міхуром помітна парна надміхурова ямка (fossa supravesicalis). Між присередиьою і бічною пупковими складками розташована парна присередня пахвинна ямка (fossa inguinalis medialis), яка проектується на поверхневе пахвинне кільце. Збоку від бічних пупкових складок розміщена парна бічна пахвинна ямка (fossa inguinalis lateralis), яка збігається з глибоким пахвинним кільцем.

Під пахвинною зв'язкою нижче присередньої пахвинної ямки розміщена стегнова ямка (fovea femoralis).

Названі ямки є “слабкими” місцями передньої стінки живота, через які можуть проникати грижі. Зокрема, через бічну і присередню пахвинні ямки, а також через стегнову ямку можуть проходити відповідно коса і пряма пахвинні грижі та стегнова грижа.

Між поперечною фасцією і пристінковою очеревиною міститься підочеревинний клітковинний простір, заповнений жировою клітковиною. Позаду прямих м'язів живота підочеревинної жирової клітковини мало, але кількість її зростає у нижніх відділах передньої і бічних стінок живота. Підочеревинна жирова клітковина у “слабких” ділянках передньої черевної стінки може проникати через щілини між сполучнотканинними і м'язовими пучками, утворюючи жирові грижі – підочеревинні ліпоми. Через такі щілини через передню стінку живота може проникати навіть очеревина.

Обгортальна фасція живота (fascia investiens abdominis) є частиною пристінкової фасції живота. Вона розташована поверхнево і має декілька листків, що покривають з усіх боків м'язи живота, за винятком внутрішньої поверхні поперечного м'яза живота. Ці фасціальні листки мають свої назви: поверхнева, проміжна і глибока обгортальні фасції.

Поверхнева обгортальна фасція (fascia investiens superficialis) є продовженням поверхневої фасції грудей. У верхніх відділах живота ця фасція тонка, але в пахвинних ділянках вона товста і щільна, зростається з пахвинними зв'язками. Ось чому гематоми і гнійники, що виникають під поверхневою обгортальною фасцією, не опускаються нижче пахвинних зв'язок.

У ділянці білої лінії живота поверхнева фасція не має чітко сформованого листка. Тут між шкірою і сполучнотканинними волокнами білої лінії розташовані окремі сполучнотканинні пучки, що іноді розділяють підшкірну жирову клітковину передньої стінки черевної порожнини на праву і ліву половини. Тому шкіра вздовж білої лінії малорухлива.

Волокна поверхневої обгортальної фасції живота переходять у чоловіків на спинку статевого члена і утворюють підвішувальпу зв'язку статевого члена (lig. suspensorium penis), а у жінок – підвішувальну зв'язку клітора (lig. suspensorium clitoridis).

Під поверхневою обгортальною фасцією є тонкий шар жирової клітковини, який значно зростає у повних людей.

Проміжна обгортальна фасція (fascia investiens intermediae) покриває попереду зовнішній косий м'яз живота і міцно з ним зростається. У ділянці поверхневого пахвинного кільця волокна цієї фасції утворюють міжніжкові волокна (fibrae intercrurales), а також переходить на сім'яний канатик у вигляді фасції м'яза-підіймача яєчка (fascia cremasterica).

Глибока обгортальна фасція (fasda investiens profunda) своїми листками охоплює внутрішній косий м'яз живота і покриває ззовні поперечний м'яз живота, зростаючись з їх перимізієм. У товщі фасції між внутрішнім косим і поперечним м'язами живота розташована невелика кількість пухкої сполучної та жирової тканини, де проходять нерви і кровоносні судини.

Між шкірою живота і поверхневою обгортальною фасцією міститься підшкірна жирова клітковина (panniculus adiposus), якої дуже багато у повних людей.

На задній стінці черевної порожнини позаду квадратного м'яза попереку проходить глибока пластинка грудо-поперекової фасції, від якої частково починається м'яз-випрямляч хребта. Бокова частина квадратного м'яза попереку покрита фасцією квадратного м'яза попереку (fascia musculi quadrati lumborum), тобто передньою (глибокою) пластинкою грудо-поперекової фасції. Ця фасція переходить у фасцію поперечного м'яза живота.

Угорі фасціальний чохол квадратного м'яза попереку прикріплюється до XII ребра і сухожилкової дуги (дуги Галлера), що натягнута між XII ребром і І поперековим хребцем. Унизу фасціальний чохол зростається з окістям присередиьої частини клубового гребеня і бічної частини крижової кістки.

За квадратним м'язом попереку і прилеглої до нього позаду глибокої пластинки грудо-поперекової фасції виділяють поперековий чотирикутник (чотирикутник Лесгафта), стінками якого є: вгорі – XII ребро і нижній край заднього нижнього зубчастого м'яза; знизу – верхньоприсередній край внутрішнього косого м'яза живота; присередньо-остьовий м'яз; збоку – задній край зовнішнього косого м'яза живота. У товщі передньої пластинки фасції квадратного м'яза попереку проходять клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви. До присередиьої частини квадратного м'яза попереку та його передньої фасціальиої пластинки прилягають великий і малий поперекові м'язи з їхніми власними фасціями – поперековою частиною попереково-клубової фасції. Ця щільна фасція приссредньо прикріплюється до передньоприсередньої поверхні тіл поперекових хребців, а збоку – до їх поперечних відростків.

Біла лінія (linea alba) живота має вигляд щільної сполучнотканинної пластинки, що проходить по передній серединній лінії від мечоподібного відростка до лобкового симфізу. Біла лінія утворена схрещеними між собою сполучнотканинними волокнами апоневрозів трьох широких м'язів живота з обох боків. По середині білої лінії розташоване пупкове кільце (anulus umbilicalis). Біла лінія і пупкове кільце є “слабкими” місцями передньої стінки живота, через які можуть проникати пупкові грижі та грижі білої лінії. Пупкове кільце – це зарослий отвір, через який у внутрішньоутробному періоді проходять пупкові судини, що з'єднують кровоносні системи матері і плода. У дорослої людини довжина білої лінії коливається в межах 35-40 см, а її ширина у верхній частині досягає 4 см, а знизу – 2 см.

У нижньому вузькому відділі білої лінії, на її задній поверхні, є поздовжній сполучнотканинний тяж, що вплітається у верхній край лобкового симфізу – підпора білої лінії (adminiculum lineae albae).

Біла лінія живота дуже міцна і містить мало кровоносних судин, тому при її розсіченні під час оперативних втручань майже не виникає кровотеча.

Піхва прямого м'яза живота. Піхва прямого м'яза живота (vagina musculi recti abdominis) є парним утворенням, розташованим з боків від білої лінії, тобто вона є чохлом для кожного з цих м'язів і прилеглих до них пірамідних м'язів. Піхва прямого м'яза живота утворена апоневрозами косих і поперечних м'язів живота (рис. 139), має передню і задню пластинки (lamina anterior et lamina posterior), що істотно відрізняються за будовою.

За особливостями будови, в піхві прямого м'яза живота виділяють два відділи – верхній і нижній. Межею між цими відділами є горизонтальна лінія, що проходить на 2-5 см нижче пупка. Цій межі на задній пластинці піхви прямого м'яза живота відповідає дещо опукла догори дугоподібна лінія (linea arcuata) – лінія Дугласа, що утворена нижнім краєм апоневрозів поперечного і внутрішнього косого м'язів живота. Верхній відділ: передня пластинка піхви прямого м'яза живота

Будова піхви прямого м'яза живота (поперечний розріз).

Рис. 139. Будова піхви прямого м'яза живота (поперечний розріз).

А – вище пупкового кільця. Б – на середині між пупковим кільцем і лобковим симфізом

утворена апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота і передньою пластинкою апоневрозу внутрішнього косого м'яза живота; задня пластинка піхви утворена задньою пластинкою апоневрозу внутрішнього косого м'яза живота, апоневрозом поперечного м'яза живота, поперечною фасцією і пристінковою очеревиною. Нижній відділ: передня пластинка піхви прямого м'яза живота утворена апоневрозами всіх трьох широких м'язів – зовнішнього і внутрішнього косих і поперечного м'яза живота; задня пластинка піхви прямого м'яза живота представлена тільки поперечною фасцією живота і пристінковою очеревиною.

Місце переходу обох поперечних м'язів живота в їх апоневрози має вигляд опуклої донизу лінії, яка називається півмісяцевою лінією (linea semilunaris).

У зв'язку з тим, що нижче дугоподібної лінії апоневрози косих і поперечних м'язів живота розташовані попереду прямих м'язів живота, а позаду них є лише поперечна фасція і пристінкова очеревина, піхви правого і лівого прямих м'язів живота в цьому відділі сполучаються між собою. Між прямими м'язами живота і задньою пластинкою їх піхв є вузька щілина, що заповнена пухкою сполучною тканиною і клітковиною, проходять надчеревні судини і кінцеві гілки нижніх міжребрових нервів і артерій.

Пахвинний канал (canalis inguinalis) парний, розташований праворуч і ліворуч у нижньому відділі пахвинної ділянки, безпосередньо над присередпьою половиною пахвинної зв'язки, збоку від нижнього відділу піхви прямого м'яза живота (рис. 140). Пахвинний канал має вигляд щілини довжиною 4-6 см, що проходить через передню черевну стінку черевної порожнини косо зверху вниз і присередньо від глибокого пахвинного кільця до поверхневого пахвинного кільця. Через пахвинний канал у чоловіків проходить сім'яний канатик, у жінок – кругла маткова зв'язка, яка оточена пухкою сполучною тканиною. Пахвинний канал є місцем утворення косих і прямих пахвинних гриж.

Пахвинний канал має два кільця – глибоке і поверхневе, а також 4 стінки: передню, задню, верхню і нижню (табл. 35).

Глибоке пахвинне кільце (anulus inguinalis profundus) має вигляд лійкоподібного заглиблення в по-

ТАБЛИЦЯ 35. Стінки пахвинного каналу

Стінки

Структури, що утворюють стінки каналу

Передня

Апоневроз зовнішнього косого м'яза живота

Задня

Поперечна фасція, пристінкова очеревина

Верхня

Нижні (вільні) краї внутрішнього косого і поперечного м'язів живота

Нижня

Жолоб пахвинної зв'язки (нижній край апоневроза зовнішнього косого м'яза живота)

Пахвинний канал (canalis inguinalis). А – вигляд спереду (справа м'язи живота розрізані та відведені, зліва розкрито піхву прямого м'яза живота). Б – пахвинний канал у чоловіків, вигляд спереду (зліва оболонки сім'яного канатика розрізані). В – пахвинний канал у жінок, вигляд спереду

Рис. 140. Пахвинний канал (canalis inguinalis). А – вигляд спереду (справа м'язи живота розрізані та відведені, зліва розкрито піхву прямого м'яза живота). Б – пахвинний канал у чоловіків, вигляд спереду (зліва оболонки сім'яного канатика розрізані). В – пахвинний канал у жінок, вигляд спереду

перечній фасції, яке розміщене на 1 см вище від середини пахвинної зв'язки, ззовні від бічної пупкової складки. Це кільце прикрите із середини пристінковою очеревиною і збігається з бічною пахвинною ямкою (fossa inguinalis lateralis). Присередиьо і знизу глибоке пахвинне кільце обмежоване між'ямковою зв'язкою (lig. interfoveolare)зв'язка Жімберна[1], стовщеними сполучнотканинними волокнами поперечної фасції і апоневрозів внутрішнього косого та поперечного м'язів живота.

Поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis) розташоване під шкірою між бічною і присередньою ніжками пахвинної зв'язки, над верхньою гілкою лобкової кістки. Воно обмежоване зверху присередньою ніжкою (crus mediale) пахвинної зв'язки, знизу – бічною ніжкою (crus laterale) пахвинної зв'язки, збоку – міжніжковими волокнами (fibrae intercrurales) поверхневої обгортальної фасції, присередиьо – поверненою зв'язкою (lig. reflexum) – зв'язка Коллеза. Поверхневе пахвинне кільце проектується на присередшо пахвинну ямку (fossa inguinalis medialis) на внутрішній поверхні передньої стінки черевної порожнини. Кільце має овальну форму, поздовжній розмір якого дорівнює 2-3 см, поперечний – 1-2 см. У жінок поверхневе кільце удвічі менше, ніж у чоловіків.

Стінки пахвинного каналу:

  • передня стінка утворена апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота;
  • задня стінка представлена поперечною фасцією і пристінковою очеревиною; вона зміцнена пахвинним серпом (falx inguinalis), що утворений сполучнотканинними волокнами апоневрозів внутрішнього косого і поперечного м'язів живота;
  • верхня стінка утворена нижніми (вільними) краями внутрішнього косого та поперечного м'язів живота;
  • нижня стінка представлена жолобом пахвинної зв'язки.

Варіанти й аномалії м'язів живота

Зовнішній косий м'яз живота може мати різну кількість зубців (від 7 до 9). При збільшенні числа зубців нижній з них починається від поперечного відростка І поперекового хребця і грудо-поперекової фасції. Місце прикріплення м'яза до клубового гребеня, розміри м'язової та апоневротичної частин можуть бути

різними. При збільшенні ширини м'яза донизу поперековий трикутник не визначається. Іноді зовнішній косий м'яз живота має додаткові пучки, що з'єднують його з переднім зубчастим м'язом, найширшим м'язом спини і нижнім заднім зубчастим м'язом.

Внутрішній косий м'яз живота може мати сухожилкові переділки. Розміри м'язової та апоневротичної частин можуть бути різними. У ділянці дугоподібної лінії трапляються розщеплення сполучнотканинних пучків апоневрозу, тому ця лінія майже непомітна. Іноді цей м'яз об'єднується з поперечним м'язом живота.

Поперечний м'яз живота може мати декілька початкових пучків – від 5 до 8, а також різні розміри м'язової й апоневротичної частин. Дуже рідко м'яз відсутній з одного боку, але може бути подвійний м'яз. Частіше відсутні м'язові пучки, що починаються від клубового гребеня і від пахвинної зв'язки. Трапляються додаткові м'язові пучки поблизу пахвинних ямок: між'ямковий м'яз, м'яз – натягувач поперечної фасції, м'яз – натягувач задньої пластинки піхви прямого м'яза живота тощо.

Прямий м'яз живота може мати різну ширину і число сухожилкових переділок – від 1 до 7, може прикріплюватись до IV, III, II і І ребер, а іноді навіть до ключиці. Дуже рідко буває відсутній м'яз з одного боку.

Пірамідгіий м'яз може доходити аж до пупка, іноді має сухожилкові переділки. Інколи м'яз відсутній з одного і навіть з двох боків.

Квадратний м'яз попереку має різні розміри, місця початку і прикріплення.

  • [1] Жімберна Дон Мануель Луїс Антоніо (Gimbemat Don Manuel Louise Antonio)
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >