< Попер   ЗМІСТ   Наст >

М'язи і фасції голови

М'язи голови підрозділяють на дві групи: м'язи лиця (мімічні) і жувальні м'язи. Необхідно підкреслити, що переважно ці дві групи м'язів функціонують спільно (при розмові, жуванні, ковтанні та позіханні). М'язи лиця, що розвиваються з мезенхіми другої (під'язикової) зябрової дуги, розташовані поверхнево під шкірою, мають коловий чи радіальний напрямки. Колові м'язи є замикачами і розміщені навколо отворів у ділянці голови. Радіальні м'язи є розширювачами. На відміну від інших скелетних м'язів, м'язи лиця починаються від кісток черепа і закінчуються в шкірі, тому в ділянці розташування м'язів лиця поверхневої фасції немає. Скорочуючись, м'язи лиця формують складні рухи – міміку обличчя, що виражає емоційний стан людини (радість, сум, страх, тугу, здивування, захоплення тощо). Жувальні м'язи, що розвиваються із мезенхіми першої (нижньощелепної) вісцеральної дуги, на відміну від м'язів лиця, починаються від різних кісток черепа, але прикріплюються до нижньої щелепи. Скорочуючись, вони приводять в рух нижню щелепу у скронево-нижньощелепному суглобі, чим забезпечується жування, ковтання і артикуляція.

М'язи лиця

М'язи лиця (musculi faciei) переважно парні, їх раніше називали мімічними м'язами. Відповідно до ділянок розташування їх підрозділяють на: м'язи склепіння черепа; м'язи вушної раковини; м'язи, що оточують щілину повік; м'язи, що оточують носові отвори (ніздрі); м'язи, що оточують ротову щілину (табл. 37, рис. 142). Усі м'язи лиця іннервуються гілками лицевого нерва (VII черепний нерв).

М'язи склепіння черепа

Надчерепний м'яз (т. epicranius) складається з таких трьох частин: потилично-лобового м'яза, скронево-тім'яного м'яза і апоневротичного шолома.

Потилично-лобовий м'яз (т. occipitofrontalis) має потиличне черевце, що розташоване в потилич

ТАБЛИЦЯ 37. М'язи лиця

Назва м'яза

Початок

Прикріплення

Функція

1

2

3

4

М'язи склепіння черепа

Надчерепний м'яз:

потилично-лобовий м'яз

скронево-тім'яний м'яз

Потиличне черевце: найвища каркова лінія, основа соскоподібного відростка скроневої кістки;

Лобове черевце: передня ділянка апоневротичного шолома Бічна частина апоневротичного шолома

Апоневротичний шолом

Шкіра брів і присередня частина колового м'яза ока

Внутрішня поверхня хряща вушної раковини

Тягне апоневротичний шолом разом зі шкірою голови назад

Піднімає брову, утворюючи поперечні

складки шкіри на чолі

Тягне вушну раковину догори

М'яз-зморщувач брови

Присередня частина надбрівної дуги лобової кістки

Шкіра чола між бровами

Тягне брову до серединної лінії. Обидва м'язи зближують брови, утворюючи між ними вертикальні складки шкіри

М'яз гордіїв

Зовнішня поверхня носової кістки

Вплітається в шкіру між бровами

Тягне шкіру лоба донизу, утворюючи поперечні складки шкіри в ділянці надперенісся

М'язи вушної раковини

Верхній вушний м'яз

Бічний край апоневротичного шолома, скронева фасція

Шкіра вушної раковини біля її основи

Тягне вушну раковину догори

Передній вушний м'яз

Скронева фасція

Хрящ зовнішнього слухового ходу

Тягне вушну раковину вперед

Задній вушний м'яз

Соскоподібний відросток скроневої кістки

Задня опукла поверхня вушної раковини біля її основи

Тягне вушну раковину назад

М'язи, що оточують щілину повік

Коловий м'яз ока:

очноямкова частина

Носова частина лобової кістки, лобовий відросток верхньої щелепи, присередня повікова зв'язка

Кістковий край орбіти, утворює замкнуте кільце

Зажмурює око, зміщує брову вниз і одночасно відтягує шкіру щоки догори

повікова частина глибока частина

Присередня повікова зв'язка, частина орбіти, передня стінка сльозового мішка.

Задній сльозовий гребінь, задня стінка сльозового мішка

Бічна повікова зв'язка

Повікова частина цього м'яза і стінка сльозового мішка

Стулює повіки

Розширює сльозовий мішок, сприяє відтоку сльози в носову порожнину

М'язи, що оточують ніздрі

Носовий м'яз:

поперечна частина,

крилова частина

Коміркові підвищення ікла і різців на верхній щелепі

Коміркові підвищення верхньої щелепи, дещо збоку від різців

Хрящова частина спинки носа Шкіра крила носа

Звужує ніздрю, притискаючи крило носа до носової перегородки Відтягає крило носа вниз і вбік, розширюючи ніздрю

М'яз-опускач носової перегородки

Комірковий випин присереднього різця верхньої щелепи

Хрящова частина носової перегородки

Опускає носову перегородку

М'язи, що оточують ротову щілину

Коловий м'яз рота: крайова частина губна частина

М'язові пучки щічних та інших м'язів лиця, що підходять радіально до ротової щілини, шкіра кутів рота

Шкіра і слизова оболонка верхньої і нижньої губ та кутів рота

Звужує і закриває ротову щілину, висуває губи вперед; забезпечує смоктання, жування і артикуляцію

М'яз-опускач кута рота

Нижній край передньої третини тіла нижньої щелепи

Шкіра ділянки кута рота

Опускає кут рота і тягне його дещо вбік

М'яз-опускач нижньої губи

Нижній край передньої частини основи нижньої щелепи

Шкіра і слизова оболонка нижньої губи

Опускає нижню губу і тягне її дещо вбік

Підборідний м'яз

Коміркові підвищення різців та ікла нижньої щелепи

Шкіра підборіддя

Піднімає шкіру підборіддя догори, утворюючи на ній ямочки

М'яз-підіймач кута рота

Іклова ямка верхньої щелепи

Шкіра кута рота і коловий м'яз рота

Тягне кут рота догори і вбік

М'яз-підіймач верхньої губи

Лобовий відросток верхньої щелепи

Шкіра верхньої губи і крила носа

Піднімає верхню губу і крило носа

Малий виличний м'яз

Передня поверхня виличної кістки, м'яз-підіймач верхньої губи

Шкіра кута рота і верхньої губи

Піднімає кут рота і тягне його вбік; поглиблює носо-губну складку

Великий виличний м'яз

Вилична кістка

Шкіра кута рота і верхньої губи

Тягне кут рота догори і вбік

Щічний м'яз

Коса лінія нижньої щелепи, коміркові підвищення великих кутніх зубів верхньої і нижньої щелеп

Шкіра кута рота і коловий м'яз рота

Тягне кут рота назад і назовні, сприяє виштовхуванню назовні вмісту ротової порожнини

М'яз сміху (непостійний)

Жувальна і привушна фасції

Шкіра кута рота і коловий м'яз рота

Тягне кут рота вбік і назад, утворюючи ямочку на щоці

М'язи голови та шиї (вигляд справа)

Рис. 142. М'язи голови та шиї (вигляд справа)

ній ділянці, і лобове черевце в ділянці чола. Ці два черевця з'єднані між собою широким сухожилком – апоневротичиим шоломом.

Потиличне черевце (venter occipitalis) плоске, розташоване на поверхні потиличної луски і розділене волокнистою пластинкою на праву і ліву частини.

Початок: від найвищої каркової лінії і задньої поверхні основи соскоподібного відростка скронею! кістки.

Прикріплення: м'язові пучки прямують догори і вплітаються в апоневротичний шолом.

Функція: тягне апоневротичний шолом разом з волосистою частиною шкіри голови назад; поперечні складки шкіри на чолі розгладжуються.

Лобове черевце (venter frontalis) плоске, також розділене посередині вузькою волокнистою смужкою на дві чотирикутні частини, що розташовані в лобовій ділянці.

Початок: від апоиевротичного шолома на рівні переднього краю волосистої частини голови.

Прикріплення: м'язові пучки прямують вниз і вплітаються в шкіру брів та присередню частину колового м'яза ока.

Функція: піднімає брову, при цьому утворюються поперечні складки шкіри на чолі. Обличчя приймає вираз уваги і подиву. Таким чином, лобове і потиличне черевце за функцією є антагоністами.

Скронево-тім'яний м'яз (т. temporoparietalis) розташований на бічній поверхні склепіння черепа над вушною раковиною.

Початок: від бічної частини апоиевротичного шолома.

Прикріплення: до внутрішньої поверхні хряща вушної раковини.

Функція: тягне вушну раковину догори.

Апоневротичний шолом, який ще називають надчерепним апоневрозом (galea aponeurotica; aponeurosis epicranius) представлений плоскою тонкою сполучнотканинною пластинкою, яка міцно зрощена зі шкірою волосистої частини голови сполучнотканинними пучками. Апоневротичний шолом найтовщий в потиличній ділянці, у скроневих ділянках він зрощений з фасцією скроневого м'яза і прикріплюється до скроневої лінії. Між апоневротичиим шоломом і окістям кісток склепіння черепа міститься прошарок пухкої сполучної тканини. При скороченні потилично-лобового м'яза апоневротичний шолом разом зі шкірою волосистої частини голови легко зміщується над склепінням черепа (скальпується при травмах).

Кровопостачання: надчерепний м'яз кровопостачається гілками потиличної, задньої вушної, поверхневої скроневої і надочноямкової артерій.

М'яз гордіїв (т. procerus) парний, вузький і розташований в ділянці кореня носа.

Початок: від зовнішної поверхні носової кістки.

Прикріплення: вплітається в шкіру чола між бровами.

Функція: тягне шкіру лоба донизу, утворюючи поперечні складки шкіри в ділянці надперенісся. М'яз гордіїв є антагоністом лобового черевця потилично- лобового м'яза, сприяє розправленню поперечних складок на чолі.

Кровопостачашія: гілками кутової і над блокової артерій.

М'яз-зморщувач брови (т. corrugator supercilii) парний, тонкий, залягає в товщі брови.

Початок: від присередньої частини надбрівної дуги лобової кістки.

Прикріплення: м'язові пучки спрямовані догори і вбік, вплітаються в шкіру брови. Частина пучків цього м'яза переплітається з пучками колового м'яза ока.

Функція: тягає брову до серединної лінії, при двобічному скороченні зближає брови, утворюючи вертикальні складки шкіри між ними.

Кровопостачання: гілками надочноямкової і поверхневої скроневої артерій.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >