< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ПЕРЕДМОВА

Одним із напрямів державної сімейної політики є організація системної соціальної допомоги сім'ям, які за певних життєвих обставин потребують соціальної підтримки. Основними причинами за якими сім'ї визначаються як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах, є проблемні, складні стосунки у сім'ї, наявність у батьків залежностей – алкогольної, наркотичної, інвалідність батьків або дітей, безробіття членів сім'ї, сирітство.

Соціальна робота з сім'ями є одним із основних напрямів діяльності центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і передбачає надання соціальних послуг різного спрямування членам родини та реалізацію комплексної соціальної допомоги сім'ї у формі соціального супроводу. Основним завданням соціальної роботи з сім'єю є створення умов за яких родина отримує спроможність самостійно вирішувати життєві проблеми. В той же час технологія соціального супроводу, яка визначена провідною формою соціальної підтримки сім'ї, не враховує рівень налаштованості сім'ї на зміну життєвих обставин. За відсутності мотивації членів сім'ї до взаємодії із спеціалістами, реалізація соціального супроводу спотворюється: спеціалісти соціальної сфери намагаються покращити життєві обставини, в той же час члени сім'ї не докладають жодних зусиль до цього процесу. Методики соціальної роботи з сім'ями не передбачають мотиваційних механізмів залучення членів родини до співпраці із спеціалістами соціальної сфери, методів формування відповідальності членів сім'ї за зміну власних життєвих обставин. Такий "суб'єкт-об'єктний" підхід формує споживацьке, безвідповідальне ставлення сімей до соціальної підтримки.

Підвищення ефективності соціальної роботи з сім'ями потребує диференційованого підходу у виборі методик соціальної роботи залежно від рівня готовності сім'ї до зміни життєвих обставин, мотивації членів сім'ї до взаємодії із спеціалістами. Робота з сім'ями потребує впровадження ефективних технологій, що враховують не лише потреби сім'ї, а й рівень її соціальної адаптації: відповідності зовнішньої та внутрішньої системи стосунків сім'ї з соціально прийнятими нормами. Саме впровадження диференційованого підходу щодо сімей, що самостійно не можуть вирішити проблеми і потребують соціальної підтримки, сприятиме підвищенню ефективності соціальної роботи з сім'ями, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Запропонований авторами диференційований підхід у наданні соціальної підтримки сім'ї дозволяє враховувати не лише потреби та проблеми сім'ї, а також її ресурси, рівень "готовності" до зміни складних життєвих обставин, взаємодії із спеціалістами. Обґрунтовані методи та технології соціальної роботи з сім'ями, залежно від рівня їхньої соціальної адаптованості, можуть стати у нагоді спеціалістам соціальної сфери, що працюють із соціально вразливими категоріями сімей.

Ефективність соціальної роботи з сім'ями залежить від професійного рівня спеціалістів. З метою підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери даний підручник може використовуватись для читання наступних курсів: "Спецкурсу соціально-педагогічного спрямування", "Соціальної педагогіки", "Педагогіки сімейного виховання". "Технологій соціально-педагогічної роботи", "Соціально-педагогічної роботи з різними групами населення", що зорієнтований на підготовку студентів вищих навчальних закладів спеціальностей "соціальний педагог" та "соціальний працівник", а також використовуватись з метою підвищення кваліфікації спеціалістів-практиків.

Навчально-методичний посібник стане у нагоді соціальним працівникам і соціальним педагогам, фахівцям соціальної сфери, які надають комплексну соціальну допомогу різним категоріям клієнтів і сімей, викладачам та студентам вищих навчальних закладів за спеціальностями "соціальна педагогіка" і "соціальна робота".

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >