< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Форми та методи соціальної підтримки сімей

Серед найбільш поширених видів соціальної підтримки визначається матеріальна, психологічна, педагогічна, правова підтримка.

Матеріальна підтримка надається шляхом виплат пенсій, компенсацій, допомоги на лікування та оздоровлення, забезпечення продуктами харчування, одягом, медикаментами тощо. Матеріальна підтримка особам та сім'ям, які опинилися у складних життєвих обставинах надається у вигляді адресної соціально-економічної допомоги, соціального обслуговування, соціально-економічних послуг.

Державна соціальна підтримка згідно із законодавством України відображається у грошовій та натуральній формах, а також у формі соціального обслуговування і призначена як для всього населення України загалом, так і для окремих категорій: малозабезпечених сімей, сімей з дітьми, дітей- інвалідів, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів тощо.

Психологічна підтримка спрямована на мобілізацію внутрішніх ресурсів клієнта, з метою зміни уявлення про безвихідь його становища, формування впевненості та мотивації щодо подолання почуття тривоги, психологічних комплексів, невпевненості в своїх силах, зміцнення активної, діяльнісної особистісної позиції. Вона може здійснюватися через надання психологічних консультацій з метою покращення мікроклімату сім'ї, збереження психологічного здоров'я членів сім'ї, набуття впевненості в своїх силах, адаптація до середовища, поліпшення взаємин з оточуючими, обговорення наявних проблем з членами сім'ї та надання рекомендацій щодо їх вирішення, формування навичок подолання труднощів та конфліктів з оточенням, організація та координація психотерапевтичних груп та груп самодопомоги, психологічна діагностика корекція та реабілітація.

Педагогічна підтримка орієнтована на превентивну та оперативну допомогу дітям, сім'ї шляхом надання їм необхідної соціально-педагогічної інформації, проведення просвітницьких заходів, консультацій, бесід тощо.

Т.Анохіна педагогічну підтримку розглядає як підбір і використання системи педагогічних засобів, реалізація яких забезпечує допомогу у самостійному індивідуальному виборі своєї поведінки, у подоланні перешкод самореалізації у комунікативній, творчій та інших видах діяльності [4].

Правова або юридична підтримка здійснюється шляхом надання юридичних консультацій, проведення бесід з питань чинного законодавства, гарантій та пільг, здійснення заходів, спрямованих на захист прав та інтересів членів сім'ї, захист прав дітей, оформлення правових документів, представництво інтересів тощо.

Надання соціальної підтримки ґрунтується на принципах виявлення ресурсів сім'ї та сприяння формуванню у членів сім'ї навичок і умінь для подолання складної життєвої ситуації.

Якщо розглянути соціальну роботу із сім'єю з точки зору впливу на сім'ю як екологічну систему, пов'язану з діяльністю та впливами різних осіб та організацій, то соціальна підтримка - це дії та чинники, які особа або окрема сім'я сприймає як такі, що допомагають їм вирішувати проблеми або змінюють їхнє життя. Це поняття стосується прийняття членами сім'ї дій та впливів інших людей.

Кожна сім'я живе у певному соціальному середовищі, що впливає на її розвиток, водночас сім'я своїм стилем життя сама впливає на те середовище, у якому функціонує. Середовище, яке оточує сім'ю, умовно можна розділити на фізичне та соціальне. Фізичне середовище – це умови проживання, наявність чи відсутність необхідних фізичних умов (соціальна інфраструктура, житлові умови, транспорт тощо). Соціальне середовище - оточуючі сім'ю люди (ті, що безпосередньо чи опосередковано впливають на людину) [99].

Вплив соціального оточення на особистість формує мережу соціальної підтримки через структуру взаємин, коли людина може отримувати або просити допомоги. Вона, зазвичай, складається з тих людей, що допомагають сім'ї долати щоденні життєві негаразди. Часто включає у себе родичів, друзів, сусідів, колег та спеціалістів, на яких покладається сім'я у своєму повсякденному житті.

Мережа соціальної підтримки – комплекс взаємопов'язаних відносин, що забезпечує стійкі моделі взаємодії та міжособистісні стосунки між соціальними працівниками та клієнтами.

Дії соціальної підтримки, що здійснюються через систему міжособистісних стосунків, такі: схвалення; наставляння; психологічна допомога; інформація; конкретна практична допомога.

Якщо розглядати соціальну підтримку у порівнянні з соціальним захистом, то існують різні підходи до визначення даних понять. Один з них підкреслює принципову відмінність між "соціальною підтримкою" і "соціальним захистом" навіть через етимологію даних термінів. Слово "захист " передбачає тривалий патронаж держави над особистістю, що провокує формування споживацького настрою у тих, хто знаходиться під "захистом". Клієнти звично користуються допомогою, часто маючи можливість для самостійного виходу з складної життєвої ситуації, але не маючи звички до цього. Якісно іншим в цьому сенсі виглядає поняття "соціальна підтримка", що передбачає активну участь самого клієнта у вирішенні власних проблем, використання засобів самодопомоги. З позицій цього підходу соціальна підтримка – це комплекс заходів держави, які реалізуються не лише державними організаціями, а й громадськими, благодійними та комерційними і передбачають активну участь клієнта у зміні власних життєвих обставин [84].

Одним із напрямів підтримки сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, є їх соціальне забезпечення.

Соціальне забезпечення розглядається як система заходів, пов'язаних із задоволенням специфічних потреб людей, спрямованих на відновлення й збереження їх соціальних зв'язків і відносин, активну допомогу у здійсненні, захисті й охороні їх прав [102]. Це система допомоги, що має на меті підтримку рівня доходів [94].

Соціальне забезпечення - це національна система програм, виплат, послуг, яка орієнтована на допомогу людям щодо задоволення їх соціальних, економічних, освітніх та інших потреб [83].

С.М. Прилипко розглядає "право соціального забезпечення як невід'ємну складову системи національного права. Основним завданням цієї галузі є регулювання суспільних відносин у сфері матеріального забезпечення і соціального обслуговування найбільш незахищених верств населення: пенсіонерів, інвалідів, громадян похилого віку, безробітних, хворих, самотніх громадян, сімей з дітьми, малозабезпечених сімей, громадян, постраждалих внаслідок техногенної катастрофи або стихійного лиха тощо" [76].

Б.І. Сташків, у свою чергу вважає, що соціальне забезпечення - це види і форми матеріального забезпечення, що надаються на умовах, передбачених законом чи договором, зі спеціально створених для цього фондів особам, які через незалежні від них життєві обставини не мають достатніх засобів до існування [104].

Отже, соціальне забезпечення є одним з видів соціальної підтримки сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, оскільки ці сім'ї відносяться до незахищених верств населення і потребують додаткового захисту і підтримки. Головною метою в соціальному забезпеченні є урахування конкретного соціального призначення. Важливим принципом права соціального забезпечення є гарантованість рівня соціального забезпечення не нижче за рівень прожиткового мінімуму [83].

Одним із видів забезпечення державної підтримки сім'ї є організація системної соціальної допомоги сім'ям, які за певних життєвих обставин потребують соціальної підтримки.

Соціальна допомога - це система соціальних заходів у вигляді сприяння, підтримки і послуг, які надає соціальна служба окремим особам або групам населення для подолання або пом'якшення життєвих труднощів, підтримки їхнього соціального статусу і повноцінної життєдіяльності, адаптації в суспільстві [97].

Державна система соціальної допомоги сім'ям, які опинилися у складних життєвих обставинах, включає систему соціальних виплат (соціального забезпечення) та надання соціальних послуг.

Механізм надання соціальної допомоги сім'ям з дітьми регулюється Законами України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", Постановою Кабінету Міністрів України "Про Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме" іншими законодавчо- нормативними актами.

Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сім'ям з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми:

  • – допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;
  • – одноразова допомога при народженні дитини;
  • – допомога при усиновленні дитини;
  • – допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  • – допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
  • – допомога на дітей одиноким матерям/одиноким усиновлювачам.

Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист – забезпечення рівня життя не нижче прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям.

Система адресної соціально-економічної допомоги представлена двома видами виплат:

  • • субсидіями на житлово-комунальні послуги і паливо;
  • • допомогою малозабезпеченим сім'ям [12].

Допомога малозабезпеченим сім'ям призначається і

виплачується у грошовій формі сім'ям, які постійно прожи

вають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї. Малозабезпечена сім'я - це сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок надання одноразової грошової допомоги непрацюючим малозабезпеченим особам" (№147 від 11 лютого 2004 р.) передбачено надання одноразової грошової допомоги непрацюючим малозабезпеченим громадянам, зокрема багатодітним, у випадку важкої хвороби, смерті близьких родичів, стихійного лиха тощо.

Малозабезпечені сім'ї, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї, можуть скористатися іншими пільгами:

  • – батьки, у яких розмір коштів, що припадають на одного члена сім'ї на місяць, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, звільняються від плати за навчання у державних школах естетичного виховання дітей;
  • – діти із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", забезпечуються безоплатними обідами в загальноосвітніх навчальних закладах;
  • – багатодітні сім'ї можуть скористатися правом на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Положення про призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (Постанова Кабінету Міністрів України №848 від 21 жовтня 1995 р.);
  • – місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати на місцевому рівні додаткові пільги для багатодітних сімей, в тому числі пільговий проїзд у міському транспорті (Закон України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 р. №2402-111).

Згідно зі статтею 181 Сімейного кодексу України та Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме (Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. №189) дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме призначається тимчасова державна допомога. Розмір допомоги становить 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законодавчо встановлено пільги на освіту, харчування, оздоровлення та проїзд дітей із малозабезпечених і багатодітних сімей.

Соціальна підтримка сім'ї здійснюється спеціалістами центрів соціальних служб у формі різнопланових соціальних послуг.

У довідниковій літературі тлумачення поняття "послуга" подається як: дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому; сприяння розвиткові, піднесенню, поширенню чогось; робота, виконувана для задоволення чиїх-небудь потреб; пропозиція, якою можна скористатися.

Соціальні послуги - дії державних або неурядових організацій, фахівців, спрямовані на задоволення потреб і забезпечення прав, вирішення проблем, попередження або подолання складних життєвих обставин окремих осіб чи соціальних груп [25, с. 232].

У літературі з проблем соціально педагогічної роботи існують інші визначення соціальних послуг. В енциклопедичному словнику соціальні послуги визначаються як дії з надання клієнту соціальної служби допомоги у задоволенні його потреб [97, с. 427].

І.Д. Звєрєва характеризує соціальні послуги як комплекс дій держави, відповідних громадських і приватних організацій, спрямованих на створення і поліпшення умов життєдіяльності молоді, розширення можливостей її самореалізації; реалізації особистісних, політичних, соціальних і культурних прав молодої людини [32, с. 16].

Російський вчений М. Гур'янова у своїх працях виокремлює наступні групи послуг: психолого-педагогічні, розвивальне оздоровчі, соціально-медичні, інформаційно-довідкові, освітні, юридичні, послуги профорієнтаційного характеру [22, с. 169-170].

У класифікації, яка подана в енциклопедичному словнику соціальної роботи, містяться матеріальні, психолого- педагогічні, побутові, соціально-медичні, консультативні та реабілітаційні послуги [97, с. 427].

Закон України "Про соціальні послуги" (№966-1V від 19 червня 2003 року) розрізняє такі види соціальних послуг: соціально-побутові, соціально-економічні, соціально-психологічні, соціально-педагогічні, соціально-медичні, інформаційні послуги, послуги з працевлаштування, послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями (стаття 5).

Основними засадами надання соціальних послуг є:

  • • сприяння особам, що перебувають у складних життєвих обставинах, які вони не в змозі подолати за допомогою наявних засобів і можливостей;
  • • попередження виникнення складних життєвих обставин;
  • • створення умов для самостійного розв'язання життєвих проблем, що виникають (стаття 2);

Відповідно до Закону можуть надаватися такі види соціальних послуг:

  • – соціально-побутові послуги - забезпечення продуктами харчування, м'яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, соціально-побутової адаптації, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів тощо;
  • – психологічні послуги - надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, застосування психодіагностики, спрямованої на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації, надання методичних порад;
  • – соціально-педагогічні послуги - виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, організація індивідуального навчального, виховного та корекційного процесів, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності тощо, а також залучення до роботи різноманітних закладів, громадських організацій, зацікавлених осіб;
  • – соціально-медичні послуги - консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров'я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія;
  • – соціально-економічні послуги - задоволення матеріальних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, що реалізуються у формі надання натуральної чи грошової допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових компенсацій;
  • – юридичні послуги – надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій щодо цієї особи (оформлення правових документів, захист прав та інтересів особи, інша правова допомога тощо);
  • – послуги з працевлаштування - пошук підходящої роботи, сприяння у працевлаштуванні та соціальне супроводження працевлаштованої особи;
  • – інформаційні послуги - надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги); розповсюдження просвітницьких та культурно- освітніх знань (просвітницькі послуги); поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги);
  • – інші соціальні послуги.

Надання соціальних послуг клієнтам здійснюється спеціалістами за певними принципами, а саме:

  • – адресності та індивідуального підходу;
  • – доступності та відкритості;
  • – добровільності вибору отримання чи відмови від надання соціальних послуг;
  • – гуманності;
  • – комплексності;
  • – максимальної ефективності використання бюджетних та позабюджетних коштів суб'єктами, що надають соціальні послуги;
  • – законності;
  • – соціальної справедливості;
  • – забезпечення конфіденційності суб'єктами, які надають послуги, дотримання ними стандартів якості, відповідальності за дотримання етичних і правових норм.

Основною вимогою надання соціальних послуг є дотримання конфіденційності: інформація особистого характеру, що стала відомою спеціалісту, який надає соціальну допомогу, не має бути розголошеною.

З метою підвищення ефективності соціальних послуг, які надаються сім'ям з дітьми, котрі опинилися у складних життєвих обставинах, розроблено Примірний галузевий стандарт надання соціальних послуг сім'ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах (Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 29 грудня 2009 р. №2459). Документ розроблено з урахуванням результатів апробації центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді стандарту соціальних послуг сім'ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах. Стандарт визначає основні напрямки, зміст, обсяги, процес надання соціальних послуг сім'ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, принципи надання послуг зазначеній категорії та вимоги до надання послуг.

Метою надання соціальних послуг сім'ям з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах, є усунення причин, які заважають членам родини самостійно подолати складну життєву ситуацію, попередження вилучення дітей з родин, створення сприятливих умов для подальшого самостійного розв'язання проблем, що виникатимуть, та для розвитку й виховання дітей.

Надання соціальних послуг має ґрунтуватися на принципах виявлення ресурсів сім'ї та сприяти формуванню у членів сім'ї навичок і умінь для подолання складної життєвої ситуації.

Потреби сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, визначають змістове наповнення та умови впровадження окремих напрямів соціальної роботи.

Соціально-побутові послуги доцільні, коли в родині є дуже хворі дорослі. Якщо хвороба тимчасова – фахівці з соціальної роботи повинні допомогти сім'ї пройти цей важкий період, забезпечити належне утримання та виховання дітей, збереження сім'ї. При цьому має бути прийняте рішення служби про соціальний супровід сім'ї, підготувати план соціального супроводу, в якому розподілити роботу щодо допомоги сім'ї між різними організаціями: представники відділів соціального забезпечення можуть надавати допомогу хворим, працівники дошкільних закладів, шкіл, закладів охорони здоров'я - надавати послуги сім'ї, соціальні педагоги надавати соціально-педагогічні, інформаційні та інші види послуг. Соціально-побутові послуги можуть бути складовою соціального супроводу чи кризового втручання.

Якщо хвороба дорослих має тривалий характер, дітей (дитину) необхідно передати під тимчасову опіку в сім'ю родичів чи іншу сім'ю, де за ними буде здійснюватися належний нагляд та виховання. Передавати дітей у притулок чи інтернат можна тільки в особливих випадках, коли діти мають тяжкі захворювання чи педагогічну занедбаність.

Результатом надання соціально-побутових послуг буде отримання необхідної допомоги членами сім'ї, у першу чергу, дітям, забезпечення функціонування сім'ї.

Соціально-економічні послуги спрямовані на задоволення матеріальних інтересів і потреб сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах. Порядок надання державної матеріальної допомоги сім'ям з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах, визначається Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та об'єднання громадян за рахунок власних коштів можуть надавати додаткові види допомоги і встановлювати доплати до державної допомоги сім'ям з дітьми.

У ході надання соціально-економічних послуг сім'ї фахівець, що здійснює соціальну роботу, допомагає сім'ї оформити необхідні документи та отримати матеріальну допомогу, яка повинна виплачуватися цій сім'ї відповідно до законів. Причому завданням спеціаліста є допомога, формування вмінь вирішувати проблеми самостійно, а не безпосереднє оформлення необхідних документів. Клієнт повинен зробити це самостійно, у такому випадку він не тільки одержує гроші, субсидію чи інші форми допомоги, а й отримає навички самостійного вирішення проблем сім'ї через різні заклади й установи.

Результатом надання матеріальних послуг є отримання:

  • • грошей чи інших форм матеріальної допомоги;
  • • інформації щодо видів допомоги різним категоріям сімей;
  • • знань щодо органів, які вирішують проблеми матеріальної допомоги;
  • • навичок спілкування з представниками державних установ і громадських організацій задля розв'язання проблем своєї сім'ї.

Соціально-психологічні послуги здійснюються з метою психологічної корекції або психологічної реабілітації особистості, надання методичних порад.

Психологічні консультації можуть надавати лише психологи, які мають достатню професійну компетенцію, щоб надавати послуги сім'ї з дітьми. Такі послуги надаються за окресленими стандартами щодо надання психологічної допомоги. Одним з видів психологічної допомоги є кризове втручання.

Результати соціально-психологічних послуг визначаються на основі діагностування початкового стану клієнта, кваліфікацією психолога та адекватними технологіями.

Соціально-педагогічні послуги широко використовуються в практиці соціальної роботи із сім'ями з дітьми, що опинилися в складних життєвих обставинах. Вони можуть бути адресовані, насамперед, дітям із цих сімей. Надаючи соціально-педагогічні послуги, можна домогтися таких результатів:

  • – підвищення самооцінки дітей шляхом досягнення успіхів у різнобічних справах, що не пов'язані із сім'єю і навчанням - участь у спортивних змаганнях, художній самодіяльності, творчій діяльності та ін.;
  • – позбавлення дітей від постійного перебування в негативній обстановці в сім'ї шляхом організації активного дозвілля;
  • – прищеплення навичок організації позитивного дозвілля. Для того, щоб змінити стиль життя сім'ї та окремих ц членів, необхідно, щоб вони уміли проводити вільний час, тому всі заходи щодо організації дозвілля мають бути корисними для всіх членів сім'ї.

Одним із найбільш ефективних видів соціально-педагогічних послуг є групи взаємної підтримки (допомоги), які дозволяють клієнтам набути навичок позитивного спілкування, пропонують шляхи вирішення власних проблем з урахуванням досвіду інших, створюють атмосферу взаємної підтримки, надають допомогу для самодопомоги.

– допомога дітям у покращенні успішності в навчанні - цей аспект допомоги є дуже важливим тому, що шкільні проблеми дуже часто в кризових сім'ях стають причиною конфліктів між батьками й дітьми, а інколи - психологічного і фізичного насильства над дітьми.

Підвищення успішності в навчанні може дати дітям із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, можливість у майбутньому здобути престижну професію, стати конкурентоспроможною особою на ринку праці й мати пристойні доходи та комфортне життя.

Соціально-педагогічні послуги можуть бути надані не тільки суб'єктами соціальної роботи, а також закладами дозвілля, громадськими організаціями, зацікавленими особами.

Соціально-медичні послуги спрямовані, в першу чергу, на надання медичних консультацій з питань збереження і зміцнення здоров'я, формування ідеології здорового способу життя й подолання шкідливих звичок, формування сексуальної культури і навичок захищених статевих відносин, профілактика ВІЛ/СНІДу та інших інфекційних захворювань.

Соціально-медичні послуги можуть надавати як професійні медики, так і підготовлені спеціалісти, включаючи й волонтерів.

Результатом соціально-медичних послуг є набуття клієнтами - всіма членами сім'ї, а особливо дітьми, - знань, умінь і навичок стосовно підтримки, збереження та зміцнення здоров'я, подолання шкідливих звичок.

Юридичні послуги - спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах. Надавати юридичні послуги можуть професійні юристи, державні службовці різних установ, що мають достатню компетенцію щодо вирішення проблем сім'ї, фахівці соціальної сфери, що мають підготовку з питань юриспруденції.

Спеціалісти організацій - суб'єктів соціальної роботи із сім'ями з дітьми, що опинилися в складних життєвих обставинах, можуть представляти інтереси сімей, а особливо дітей із таких сімей, на засіданні судів, здійснювати захист їхніх прав та інтересів в інших організаціях і установах.

Результатом надання юридичних послуг є отримання інформації щодо окремих норм законодавчих актів з питань, які цікавлять клієнта, описання реальних шляхів виконання закону, а також допомога клієнтам у проходженні цього шляху.

Послуги з працевлаштування соціальна служба надає разом із центрами зайнятості, молодіжними біржами праці, іншими установами, що здійснюють допомогу в працевлаштуванні, безпосередньо роботодавцями.

Ця послуга по відношенню до дорослих членів сім'ї носить традиційний характер. Специфічною вона стає при працевлаштуванні неповнолітніх дітей та молоді із сімей, що потрапили в складні життєві обставини. У таких випадках проблема не лише у процесі працевлаштування, а й при допомозі клієнту здобути навички працівника: навчитися виконувати режим трудового дня, адекватно реагувати на зауваження роботодавця чи керівника, відповідально ставитися до доручень тощо.

Результатом надання послуг із працевлаштування є отримання клієнтами роботи, яка допоможе вирішити економічні проблеми сім'ї, конкретному клієнту - отримати певний соціальний статус, стати повноправним членом суспільства, підвищити особистісну самооцінку.

Інформаційні послуги є складовою у наданні соціальної допомоги сім'ям з дітьми, що потратили в складні життєві обставини.

Інформаційні послуги здійснюються за кількома напрямами:

1. Інформація про існування та координати тих закладів, які можуть надати послуги сім'ям з дітьми, котрі опинилися в складних життєвих обставинах і не в змозі їх подолати самостійно. Ця інформація адресована безпосередньо отримувачам послуг і розміщується в доступних місцях: у медичних, освітніх закладах, організаціях соціального захисту, засобах масової інформації, на різноманітних рекламних носіях.

Суб'єктами поширення інформації про можливість надання послуг мають бути також працівники соціальної сфери: вчителі, лікарі, юристи, міліціонери та інші спеціалісти, які, з одного боку, мають надавати інформацію про сім'ї, які потрапили в складні обставини і не можуть їх подолати самостійно, з іншого боку, можуть переадресовувати сім'ї в соціальні служби для безпосереднього отримання послуг. Джерелом інформації для працівників соціальної сфери можуть бути державні документи національного, регіонального і місцевого рівнів, спеціально розроблені інформаційні бюлетені, виступи представників соціальних служб на професійних зборах тощо. У результаті отримання даної інформації сім'ї - носії проблем, знають, до кого слід звертатися для вирішення своїх проблем.

Спеціалісти соціальної сфери знають, кому направляти інформацію про сім'ї з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах і не в змозі їх долати самостійно, для вирішення їхніх проблем, а також - куди спрямовувати сім'ї для отримання соціальної допомоги.

2. Окремим видом інформації є інформація для дітей із сімей, які мають невирішені проблеми. Для дітей необхідна інформація про місця, де їм та їхнім сім'ям може бути надана допомога, перелік послуг, які надаються. Така інформація може бути розміщена в місцях зібрання дітей: на дитячих і спортивних майданчиках, у позашкільних закладах, школах, комп'ютерних клубах, кінотеатрах. Місця розміщення інформації для дітей залежить від розмірів поселення і наявності тих чи інших соціальних інституцій.

Внаслідок проведення такої інформаційної кампанії діти, які проживають у сім'ях з невирішеними проблемами, зможуть звернутися до служб, які допоможуть їм, а значить - і їхнім сім'ям. З іншого боку, в усіх дітей з'явиться впевненість у тому, що якщо в них трапиться біда, їм допоможуть, вони знають, до кого звернутися, щоб їм допомогли.

У випадку організації соціальної роботи з конкретною сім'єю визначається, яка саме допомога буде надана сім'ї. Умовно визначаються такі варіанти:

  • 1) одноразова послуга;
  • 2) надання послуг певного соціального плану;
  • 3) комплексна допомога.

Одноразова послуга. Соціальна допомога сім'ї передбачає надання таких видів одноразової послуги спеціалістами соціальних служб:

  • – переадресація до спеціалістів інших структур;
  • – матеріальна допомога;
  • – консультація фахового спеціаліста;
  • – надання потрібної інформації різного плану;
  • – оформлення запиту до відповідної структури;
  • – оздоровлення дітей тощо.

Надання одноразової соціальної послуги сім'ї передбачає здійснення таких етапів:

  • 1) визначення потреб сім'ї;
  • 2) направлення до відповідного спеціаліста;
  • 3) надання відповідної допомоги.

Надання таких послуг не передбачає продовження контактів із сім'єю і фіксується в журналі роботи із сім'ями, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Результатом одноразової послуги є задоволення потреби сім'ї, з якою представник сім'ї звернувся до служби.

Соціальні послуги певного соціального спрямування. Визначаються потребою надання допомоги родині або окремому її члену у вирішенні конкретного питання, що потребує здійснення певних процедур, яке є тривалим у часі. Така діяльність не передбачає залучення спеціалістів інших професій і забезпечується спеціалістами (у тому числі залученими) соціальних служб.

До такого виду роботи належать:

  • – оформлення документів, соціальних виплат, пільг;
  • – соціально-педагогічна, психологічна корекція;
  • – набуття клієнтом певних соціальних навичок: виховання, спілкування, партнерської взаємодії тощо.

Проведення такої роботи здійснюється за певними етапами:

  • 1) визначення потреб усієї сім'ї, кожного її члена, конкретного напряму діяльності щодо забезпечення даної потреби;
  • 2) визначення форми роботи;
  • 3) закріплення спеціаліста, який працює із сім'єю;
  • 4) планування проведення певних заходів, розробка плану співпраці;
  • 5) узгодження із членами родини, які будуть отримувати соціальну допомогу, системи проведення відповідних заходів та міру відповідальності сторін за їхню реалізацію;
  • 6) підписання угоди між центром та членами сім'ї стосовно дотримання певних домовленостей щодо одержання ними соціальних послуг;
  • 7) реалізація заходів, передбачених в угоді;
  • 8) оцінка ефективності досягнення поставленої мети, за необхідності - корекція заходів

Комплексна соціальна допомога. В роботі з сім'єю з дітьми, яка перебуває в складних життєвих обставинах, передбачає планову, комплексну роботу спеціалістів центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді а також залучення до співпраці спеціалістів інших галузей, спрямованих на надання допомоги сім'ї у вирішенні основних проблем, які провокують її неблагополуччя. Найбільш ефективною формою комплексної допомоги є соціальний супровід.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >