< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Tехнологїі соціально-педагогічної роботи з сім'ями

Розглянемо основні прикладні технології соціально-педагогічної роботи, що використовуються спеціалістами соціальної сфери у роботі з різними категоріями сімей.

Соціальна діагностика. Термін "діагностика" (від грецьк. diagnostikos - здатність розпізнавати) використовується в медицині для позначення процесу розпізнавання хвороби, постановки діагнозу [109].

Соціальна діагностика - процес наукового виявлення та вивчення причинно-наслідкових зв'язків і взаємостосунків у суспільстві, що характеризують його соціально-економічний, культурно-правовий, морально-психологічний, медико-біологічний та санітарно-екологічний стани. В більш вузькому розумінні - це вивчення причин соціальних проблем, котрі створюють складні життєві ситуації для індивіда, сім'ї, окремих груп [95].

Соціальну діагностику можна розглядати як інструмент, котрий дає управлінським органам необхідну інформацію, на основі якої розробляються різні соціальні прогнози та проекти, вивчається громадська думка та морально- психологічний клімат у суспільстві. Індивідуальний рівень Соціальної діагностики - це безпосередня соціальна робота з конкретною людиною чи групою осіб, які потребують соціальної підтримки. На рівні безпосередньої соціальної роботи з клієнтом головною метою соціальної діагностики стає визначення соціальної проблеми клієнта і застосування правильних засобів для її вирішення.

Серед загальних вимог, яким повинні відповідати методи соціальної діагностики, варто назвати валідність, надійність, однозначність і точність. Є ряд і додаткових, спеціальних вимог, пропонованих до вибору діагностичних методів у соціальній роботі.

По-перше, кращий метод найбільш простої з усіх можливих і найменш трудомісткий з тих, що дозволяють одержати необхідний результат. Проста опитувальна методика іноді може бути результативнішою складного тесту.

По-друге, метод повинен бути доступним не тільки для соціального працівника, але і для клієнта при мінімумі фізичних і психологічних умов, необхідних для його проведення.

По-третє, технологія застосування методів (інструкція) повинна бути ясною і зрозумілою. Вона повинна налаштувати клієнта на довірче відношення до соціального працівника, на співробітництво, що виключає виникнення побічних мотивів, здатних негативно вплинути на результати.

По-четверте, обстановка й умови проведення діагностики не повинні відволікати клієнта від співучасті в діагностиці [98].

Успішність реалізації соціальної діагностики проблеми або групи проблем залежить від врахування етапності її реалізації. Процес соціальної діагностики має власну внутрішню структуру і включає в себе наступні стадії або етапи:

  • стадія осмислення, тобто аналіз ситуації, що склеїлася, її причин і характерних особливостей - формулюються висновки щодо причин, що провокують проблеми клієнта;
  • стадія розробки альтернативних завдань, прийнятних для конкретного суб'єкта дозволяє знайти шляхи і форми діяльності для вирішення проблем, які ускладнюють особистісне і соціальне функціонування клієнта, сформулювати для нього нові завдання і визначити ресурси, які забезпечують їх досягнення;
  • стадія пошуку методів і шляхів переведення суб'єкта в новий особистісний або соціальний стан дозволяє розробити і запропонувати суб'єкту конкретний план його подальшої діяльності, реалізація якого дозволить йому, по-перше, подолати соціальні чи особистісні труднощі і, по-друге, побудувати нову, більш ефективну систему життєдіяльності [48].

Результатом соціальної діагностики є соціальний діагноз, тобто чітко окреслений перелік проблем конкретного суб'єкта, їхні взаємозв'язки, взаємозалежності та ієрархії.

До найбільш вживаних методів соціальної діагностики, що використовуються у процесі оцінки стану сім'ї, можна віднести такі: бесіда; інтерв'ю/опитування (клієнта та його соціального оточення: родичів, сусідів, колег (за згодою клієнта), вчителів, інших спеціалістів, які мали з ним справу); спостереження; аналіз документів (історія хвороби, постанова суду, попередні записи спеціалістів тощо); еко- карта; карта соціальної мережі; лінія часу; генограма.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >