< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Проведення бесіди

Зустрічі і бесіди з клієнтами або членами сім'ї здійснюються з метою виявлення їх проблем, вироблення стратегії діяльності, спрямованої на покращення якості життя. Структура бесіди залежить від умов, в яких вона проводиться, від ситуації у сім'ї і фази налагодження стосунків з її членами.

Зазвичай бесіда має три фази:

  • 1) знайомство і налагодження взаєморозуміння;
  • 2) спільне обговорення і аналіз проблем, обговорення очікуваних результатів;
  • 3) визначення мети та засобів соціальної підтримки і отримання згоди, що закріплюється підписанням домовленості щодо подальшої роботи.

Дослідники А.Кочубей і Н.Умарова завданням першого візиту визначають зняття почуття страху і напруження у членів сім'ї [46, с. 53]. Запропонований сценарій першої бесіди передбачає такі позиції:

  • 1) назвати себе, при цьому буди доброзичливим, спокійним, впевненим у собі;
  • 2) проведення "соціальної бесіди": проговорити причини візиту. Якщо сам спеціаліст або сім'я не готові до конструктивної бесіди, не потрібно прискорювати події, краще на цьому етапі домовитися про час наступного візиту і розпрощатися;
  • 3) змістовна частина: спеціаліст має пояснити, що конкретно сім'я чи хтось із її членів отримає при взаємодії; визначити, яку допомогу сім'я потребує (відмова від співробітництва на цьому етапі не є однозначною); перевірити чи зрозуміла сім'я висловлені пропозиції і як до цього ставиться; з'ясувати як члени родини бачать подальше співробітництво; оцінити якість спілкування з родиною;
  • 4) спеціаліст має вислухати відповіді сім'ї і використовувати їх як основу при подальшому плануванні співробітництва.

Побудова таким чином діалогу демонструє сім'ї, що спеціаліст налаштований доброзичливо і готовий до співробітництва.

При організації першого знайомства та подальшого спілкування з членами сім'ї або з клієнтом потрібно враховувати ряд вимог.

  • Одяг спеціаліста. При налагодженні контакту спеціаліст має враховувати як він буде сприйнятий клієнтом, що є запорукою позитивного сприйняття та налагодження взаєморозуміння. Варто відмовитися від яскравого, дорогого одягу та біжутерії: зовнішній вигляд спеціаліста не повинен ні відволікати від бесіди, ні викликати почуття заздрощів або упередженого ставлення з боку клієнта.
  • Мова спілкування. Мовлення має бути зрозумілим та доступним для клієнта. Доцільно уникати професійного сленгу, незрозумілої клієнту термінології. У випадку, коли є потреба у вживанні певних професійних термінів на кшталт "соціальний супровід", "оцінка потреб", спеціаліст має бути готовий пояснити співрозмовнику значення термінів у зрозумілій формі.
  • Час проведення першої зустрічі. Під час першої розмови з клієнтом, відвідання сім'ї, спеціаліст має передбачить, що співрозмовник може потребувати часу на сприйняття і осмислення отриманої інформації. Термін першої бесіди регламентується рівнем розуміння і сприйняття клієнтом ситуації і запропонованих спеціалістом пропозицій, а принципи і відповідальні моменти слід розглядати під час наступних зустрічей.
  • Неупереджене ставлення. Клієнти та сім'ї, які перебувають під соціальним супроводом, мають багато проблем, стиль їхнього життя не завжди може бути сприйнятий і схвалений соціальний працівником. Проте, враховуючи потребу у соціальній підтримці, спеціаліст має формувати не- упереджене ставлення до умов життя і поведінки таких клієнтів. Необхідно орієнтуватися у бесіді на пошук сильних сторін і ресурсів клієнта.
  • Відсутність нав'язування ярликів. Неблагополучні особи та сім'ї часто є маргіналами і соціальне оточення не сприймає їх позитивно. Отримуючи інформацію про потенційного клієнта від окремих осіб чи представників інших структур, спеціаліст часто може змоделювати негативний образ, що формує упереджене ставлення, певні стереотипи. Доцільно формувати власне враження про клієнта після зустрічі з ним, намагаючись зрозуміти причини, які привели до потреби активного втручання спеціаліста у налагодження життя клієнтів і сімей.
  • Зацікавленість. Соціальний працівник часто є першим представником влади, який не робить зауваження клієнтові або сім'ї, не дає негативних оцінок стану їхніх справ, а пропонує допомогу у розв'язанні нагальних проблем. Демонстрація особистої зацікавленості у виявленні та усуненні негараздів, яких клієнт самостійно не може розв'язати, з боку соціального працівника, впевненість у можливість позитивних змін є вирішальним моментом налагодження плідної взаємодії між спеціалістом і клієнтом, своєрідним ресурсом ефективної соціальної підтримки.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >