< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Крипторхізм

Крипторхізм – відсутність у калитці одного чи обох яєчок, обумовлене затримкою їх внутрішньоутробного переміщення із позаочеревинного простору (рис. 4.34). Спостерігається у 30 % новонароджених, але у 70 % з цих хворих яєчко протягом першого року життя опускається в калитку самостійно.

Етіологія і патогенез. Причинами виникнення крипторхізму можуть бути механічні перешкоди, що заважають опусканню яєчок, гормональні і генетичний фактори. До механічних факторів відносяться: затримка розвитку направляючої зв'язки, короткі судини яєчка, наявність фіброзних перешкод по ходу міграції статевих залоз, облітерація

Анорхізм

Рис. 4.33. Анорхізм

пахового каналу в будь-яких його відділах, звуження пахового кільця, поперечне положення яєчка, короткий підвішуючий м'яз яєчка чи коротка сім'явиносна протока; до гормональних – дефіцит андрогенів, хоріонічного гонадотропіну матері і лютеїнізуючого гормона плода.

Основні фактори, що беруть участь в ушкодженні затриманих тестикул: порушення температурного режиму яєчка; травматизація яєчка оточуючими тканинами, гіпокінезія; порушення регіонарного кровообігу. Гістологічно встановлено, що в неопущених яєчках виникають дегенеративні зміни вже у віці 6 міс.

Класифікація

  • 1. Справжній:
    • а) черевний крипторхізм (яєчко знаходиться в черевній порожнині);
    • б) паховий (яєчко в паховому каналі).
  • 2. Несправжній (нормально опущене яєчко може довгостроково чи періодично знаходитися поза калиткою під впливом скорочення м'яза, що піднімає яєчко.

Клінічна картина. Основні скарги:

  • • тупі, ниючі болі в ділянці пахового каналу, що посилюються при натискуванні;
  • • відсутність яєчка в калитці;
  • • наявність пухлиноподібного утвору в паховому каналі.

Двобічний черевний крипторхізм супроводжується недорозвитком статевих органів, інфантилізмом, євнухоїдизмом, гінекомастією, фемінізацією, гіпоспадією, епіспадією, а також нетриманням сечі. При однобічному крипторхізмі відповідна половина калитки, а при двобічному – уся калитка недорозвинена; неопущене яєчко зазвичай менше за розміром, легко прощупується при натисканні по ходу пахового каналу. Нерідко таким шляхом удається вивести його до зовнішнього пахового кільця й у верхню частину калитки. При черевному крипторхізмі, як правило, важко розраховувати на опущення яєчок у калитку.

При крипторхізмі можливі ускладнення: гіпогеніталізм і безплідність, водянка оболонок яєчка, запальні зміни в неопущеному яєчку, злоякісне переродження яєчок, а також перекрут неопущеного яєчка.

Лікування. Оптимальний час лікування крипторхізму – від 2 до 8 міс, максимально до 2 років. Спочатку показана гормонотерапія (на 1-му році життя – застосування препаратів хоріонічного гонадотропіну). Якщо курс гормонотерапії неефективний, необхідне хірургічне втручання, що полягає в переміщенні яєчка в калитку і його фіксації. У цьому

Двобічний крипторхізм

Рис. 4.34. Двобічний крипторхізм

Діагностика:

  • • огляд, пальпація;
  • • ультразвукове дослідження;
  • • сцинтиграфія яєчок.

Класифікація

  • 1. Справжня ектопія яєчка:
    • а) пахова;
    • б) промежинна;
    • в) стегнова;
    • г) лобково-пеніальна;
    • д) тазова.
  • 2. Ектопія яєчка парадоксальна.

Висічення кісти яєчка

Рис. 4.35. Висічення кісти яєчка

випадку яєчко, опущене в калитку, потрапляє у сприятливі умови для розвитку і відновлення сперматогенезу. Оптимальними є операції за Тореком – Герценом, Чухрієнко – Люлько та Омбреданом.

Ектопія яєчка

Характеризується розташуванням яєчка поза нормального шляху його фізіологічного переміщення. Буває одно- і двобічною. При парадоксальній ектопії обидва яєчка розташовані в одній половині калитки. Причинами ектопії яєчка вважають недорозвинення відповідної половини калитки або гунтерової зв'язки, наявність спайок. У зв'язку з можливою травматизацією ектопованого яєчка рекомендують операцію з переміщення його в калитку.

Кіста яєчка і придатка

Розрізняють уроджену і набуту, одно- і багатокамерну кісти. Уроджена кіста розвивається з ембріональних залишків. Набута сперматогенна кіста виникає внаслідок запальних процесів, травм, під час яких відбуваються облітерація сім'явиносної протоки та накопичення серозної рідини. Кіста у більшості випадків невелика. ЇЇ вміст – світло-жовта рідина, яка містить білок; іноді в ній виявляють нормальні й змінені (дегенеративні) сперматозоони.

Клінічна картина. У більшості випадків кіста яєчка й придатка яєчка розвивається повільно, безсимптомно. При швидкому рості вона зумовлює тупий біль у пахвинній ділянці, біль під час ходьби. При пальпації кіста визначається як округле новоутворення з рівною поверхнею. Іноді спостерігається флюктуація. Яєчко і його придаток розташовуються поза кістою, хоча й тісно з нею зв'язані.

Диференціальна діагностика проводиться з пухлиною придатка яєчка або сім'яного канатика (при ультразвуковому дослідженні визначається ехогенне утворення з неоднорідним вмістом, на відміну від анехогенного вмісту кісти).

Лікування оперативне – висічення кісти (рис. 4.35).

Діагностика:

  • • ультразвукове дослідження калитки;
  • • діафаноскопія (феномен просвічування позитивний).
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >