Основні способи і принципи захисту населення в умовах НС

Навчальна мета:

Вивчити основні принципи і способи захисту населення в умовах НС.

Навчальні питання:

9.1. Основні принципи захисту населення.
9.2. Основні способи захисту населення.
9.2.1. Оповіщення населения.
9.2.2. Заходи протирадіаційного і протихімічного захисту.
9.2.3. Захист населення в захисних спорудах.
9.2.4. Евакуація і розосередження населення.
9.2.5. Підвищення захисних властивостей житла.

Основні принципи захисту населення

Державна політика України у сфері захисту населення і територій базується на Конституції України, відповідних законах, актах Президента України і урядових рішеннях. "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначається в Україні найвищою соціальною цінністю", визначає стаття 3 Конституції України.

8 червня 2000 р. Президент України Л.Д. Кучма підписав Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру". Цей закон визначає організаційні та правові основи захисту громадян України, захисту об'єктів виробничого і соціального призначення, довкілля від НС техногенного та природного характеру.

Основними завданнями у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру є:

• здійснення комплексу заходів для запобігання НС та реагування на них;
• забезпечення готовності та контролю за станом готовності до дій у НС.

Основним завданням ЦЗ при виникненні НС є захист населення.

Захист населення – це створення необхідних умов для збереження життя людей у НС.

Захист населення в надзвичайних ситуаціях – одне з головних завдань цивільного захисту. Обсяг і характер захисних заходів визначаються особливостями окремих районів і об'єктів, а також вірогідною обстановкою, що може скластися в результаті, радіаційного хімічного, бактеріологічного (біологічного) і інших видів зараження. Захист населення при виникненні надзвичайних ситуацій в умовах мирного і воєнного часу організовується і здійснюється у відповідності з певними принципами, основними з яких є:

1. Принцип постійності. Постійне керівництво проведенням заходів щодо захисту населення з боку керівників, міністерств, відомств і об'єктів народного господарства.
2. Принцип плановості. Заходи щодо захисту населення завчасно плануються і проводяться на всій території країни у всіх містах, населених пунктах і на всіх об'єктах народного господарства.
3. Принцип диференціювання. Захист населення планується і проводиться з урахуванням політичного, економічного і оборонного значення економічних районів, міст і об'єктів народного господарства. Урахування економічних, природних і інших особливостей території і ступеня реальної небезпеки НС.
4. Принцип взаємодії. Заходи щодо захисту населення плануються і проводяться у взаємодії з заходами, проведеними Міністерством з надзвичайних ситуацій, Збройними Силами України, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби та інших структур.
5. Принцип комплексності. Заходи щодо захисту населення плануються і здійснюються в комплексі з планами економічного і соціального розвитку країни, області, міста та об'єкта народного господарства.
6. Пріоритетність завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я і довкілля.
7. Надання переваги раціональній безпеці.
8. Вільний доступ населення до інформації щодо захисту населення і територій у НС.
9. Особиста відповідальність громадян про власну безпеку, неухильне дотримання ними правил поведінки у НС.
10. Відповідальність посадових осіб за дотримання вимог цього законодавства.
11. Обов'язковість завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникнення НС.
12. Максимально-можливе використання сил і засобів для запобігання НС.

Для забезпечення реалізації державної політики захисту населення і територій від НС 03.08.1998 р. КМУ прийняв постанову № 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру в Україні (СЗРНС)". СЗРНС складається з органів управління, сил і засобів попередження та реагування на НС, а також систем забезпечення у складі міністрів та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, підприємств незалежно від форми власності.