< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Термінологічний словник

Адміністративно-територіальна одиниця (АТО) – цілісна частина території держави в установлених відповідно до закону межах, що за наявності відповідних географічних, демографічних, соціально-економічних умов є територіальною основою для організації та діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування. Для потреб цього закону до АТО належать Автономна Республіка Крим, області, райони, територіальні громади.

Громадські послуги – послуги, що їх надають органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства, установи та організації.

Комунальна власність – рухоме і нерухоме майно, земля, природні ресурси, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, майнові права, результати виконаних робіт, надані послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші речі, цінні папери, матеріальні і нематеріальні блага, які на праві власності належать територіальній громаді.

Комунальна установа або заклад – некомерційна організація, що фінансується з місцевого бюджету і якій надана комунальна власність на основі права оперативного управління.

Комунальне майно – річ, сукупність речей, а також майнові права і обов'язки, які належать до комунальної власності територіальної громади та використовуються для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

Комунальне підприємство – комерційне підприємство, що утворене суб'єктом права комунальної власності, у розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Право комунальної власності – право територіальної громади володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд і в своїх інтересах. Бід імені та в інтересах територіальних громад прана суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Правовий режим власності комунального підприємства – право підприємства користуватися та розпоряджатися комунальною власністю на основі господарського відання з урахуванням цілей, визначених власником, і встановлених ним обмежень.

Правовий режим власності комунальної установи або закладу – право користування та розпорядження комунальним майном на основі оперативного управління для здійснення некомерційної господарської діяльності.

Спільна власність територіальних громад – комунальна власність двох або більше територіальних громад, що належить їм на праві спільної сумісної чи на праві спільної часткової власності.

Спільна сумісна комунальна власність – комунальна власність кількох територіальних громад без визначення часток кожної з них, що задовольняє їхні спільні потреби і перебуває в управлінні районних та обласних рад.

Спільна часткова комунальна власність – комунальна власність двох або більше територіальних громад, які об'єднуються на договірних засадах для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій із визначенням часток кожної з них у праві власності.

Територіальна громада – територіальна спільнота, що складається з жителів, які мають спільні інтереси, зумовлені постійним проживанням у населених пунктах (селах, селищах, містах) у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (АТО) базового рівня – сільської, селищної, міської громади, безпосередньо або через сформовані ними органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, володіють, користуються і розпоряджаються спільною комунальною власністю та сплачують комунальні податки і збори.

Управління об'єктами права комунальної власності – діяльність із виконання повноважень територіальних громад, органів місцевого самоврядування та уповноважених ними органів, спрямована на ефективну реалізацію права комунальної власності територіальних громад, яка здійснюється в межах та у порядку, визначених законодавством України і актами органів місцевого самоврядування.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >