Предмет та об'єкти екологічного права. Методи, принципи і функції екологічного права.

Метою екологічного права згідно вимогам концепції сталого розвитку в Україні та в її окремих регіонах є:

• – регулювання і забезпечення ефективного використання природних ресурсів;
• – гарантування екологічної безпеки, реалізації і захисту екологічних прав громадян.

Екологічне право має чітко визначений предмет правового регулювання, що відрізняє його від інших галузей права.

Предметом правового регулювання екологічного права є суспільні відносини в галузі охорони та використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища в цілому, цінних природних об'єктів і комплексів, екосистем і ландшафтів, клімату, життя та здоров'я людей від негативного впливу забрудненого довкілля.

Суспільні відносини, що існують між людьми і природою та виникають з приводу її експлуатації, поділяються на три групи (1.4). Ці суспільні відносини, які регулюються, є дуже важливими, вони потребують упорядкування, особливо на теперішній час. їх характер зачепає життєво важливі для людинним проблеми, які мають вісомі якісні та кількісні характеристики.

Серцевиною цих відносин є людські, суспільсні відношення в системі "суспільство-довкілля". Вони виникають, змінюються й припиняються з приводу охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Такого роду відношення не регулюються жодною іншою галуззю права.

Рис. 1.4. Три основні групи суспільних відносин в галузі екологічного права

Предмет екологічного права – система правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають з метою раціонального природокористування, збереження, відтворення та покращення стану навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки

Поняття об'єктів екологічного права необхідне для юридичного визначення того, на що спрямоване еколого-правове регулювання.

Об'єкти – це ті цінності, з приводу яких люди вступають в екологічні правовідносини і набувають права й обов'язки.

Об'єктами в екологічному праві вважаються – всі природні, природно-соціальні умови і процеси, природні ресурси, ландшафти, природні і природно-антропогенні комплекси, екосистеми та життя і здоров'я громадян, що підлягають охороні за допомогою норм екологічного законодавства.

Законодавство України в галузі екології має детальний перелік об'єктів екологічного права, включаючи до нього три основні групи об'єктів (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Класифікація об'єктів екологічного права

Кожній галузі права притаманні свої предмет, метод або комбінація методів. Предмет і метод мають певну єдність, оскільки відрив засобів впливу від змісту суспільних відносин негативно відбивається на самостійності та ефективності галузей права. Комплекс методів галузі права включає специфічні прийоми, що притаманні тільки даній галузі права, а інші, більш загальні методи, що властиві іншим галузям права.

На підставі багатьох джерел наукового, науково-практичного та практичного характеру, можна зазначити наступне:

• 1. встановлено три універсальних методи правового регулювання відповідних груп суспільних відносин (рис. 1.6);
• 2. для екологічного права є характерним змішаний метод правового регулювання екологічних відносин, який включає в себе адміністративно-правові і цивільно-правові способи і прийоми правового регулювання даних відносин;
• 3. при визначенні методу вирішальне значення має екологічний фактор, зокрема, екологічні відносини виникають з приводу певних природних об'єктів, тісно пов'язаних між собою, розвиваються за своїми природними законами і складають єдину екосистему.

Методом екологічного права є сукупність способів, прийомів та засобів регулювання екологічних правовідносин. Метод екологічного права характеризується як комплексний. Він поєднує в собі імперативний (метод публічного права) та диспозитивний (метод приватного права) методи.

Імперативна складова в еколого-правовому методі переважає, позаяк екологічний інтерес відноситься, здебільшого, до публічного інтересу, тобто інтересу всієї нації, а не приватного інтересу (интересу окремих осіб).

Всі ці методи впливають на формування правових засад екологічного права, тобто основних положень права, які можуть бути як закріпленими у нормативних актах (правові принципи), так і ненаписаними джерелами права (загальні засади права). Вони впливають на побудову підгрунтя правової системи, визначення способу (напряму) тлумачення правових норм.

Загальні засади права: справедливості, розумності, добросовісності, спрямованості на добро тощо є застосованими і до екологічного права. Писані засади екологічного права (принципи) містяться у ст. З Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Рис. 1.6. Загальна класифікація методів екологічного права

Взагалі, принципи – це вихідні положення або засади галузі права, які визначають направленість та основні риси її розвитку, свого роду "мікросхема". Всім принципам притаманні певний набір загальних рис – вони об'єктивно обумовлені й вірні тільки на таку долю, на яку відповідають природі й історії в певний час розвитку суспільства.

Принципи екологічного права реалізуються в його конкретних нормах, визначають їх зміст або зміст його окремих інститутів (рис. 1.7). їх направленість пов'язана з задачами екологічної політики нашої держави, тобто політики по відношенню до навколишнього природного середовища, його стану й якості. До того ж, принципи екологічного права впливають на формування завдань екологічного права як окремої галузі права, науки та дисципліни екологічного права.

Головний принцип екологічного права, з якого виокремлюються інші принципи даної галузі права – це:

"ГАРМОНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ",

тобто узгодженість діяльності людства з фундаментальними законами природи, всесвіту, екологічно-нормативного витрачання природних ресурсів, їх відтворення і охорона, забезпечення екологічної безпеки для всіх живих істот, включаючи людину (людство).

Рис. 1.7. Принципи екологічного права

У правовій літературі розрізняють загально-правові та спеціальні (міжгалузеві та галузеві) принципи екологічного права. До основних загальноюридичних принципів відносяться: гласність і демократизм прийняття екологічно значимих рішень; компенсаційність шкоди, заподіяної порушенням екологічного законодавства; поєднання засобів стимулювання і юридичної відповідальності за екологічні правопорушення; міждержавне співробітництво у галузі екології.

Принципи екологічного права впливають на формування функцій екологічного права.

Функції екологічного права – основні напрями впливу норм еколо-гічного права на волю і поведінку суб'єктів екологічних правовідносин і забезпечення правопорядку в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, гарантування екологічної безпеки.

Всі функції екологічного права поділяють на дві групи:

• 1) загапьноправові (регулятивна, виховна, превентивна, охоронна);
• 2) спеціальноправові (екологічна, природоохоронна й антропозахисна).