ОСНОВНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ТА ЇХ РОЛЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ ТА ОХОРОНІ ДОВКІЛЛЯ
- 1. Взаємозв'язок діяльності органів внутрішніх справ і органів управління в галузі природокористування, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.
- 2. Роль діяльності органів внутрішніх справ у забезпеченні законності дій юридичними й фізичними особами в галузі природокористування, та охорони довкілля.
Взаємозв'язок діяльності органів внутрішніх справ і органів управління в галузі природокористування, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.
Органи внутрішніх справ відіграють значну роль у вирішенні завдань, що пов'язані з забезпеченням раціонального природокористування. Основним напрямом їхньої діяльності є зміцнення законності у цій сфері, забезпечення принципу невідворотності відповідальності за скоєння злочинів та інших порушень в царині охорони природи, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення здійснення природокористувачами своїх прав і обов'язків, усунення всіляких перешкод, які можуть заважати цьому, припинення незаконних дій посадових осіб і громадян, що порушують права природокористувачів, та загалом вимог екозаконодавства. Все це вимагає від працівників органів внутрішніх справ належного знання екологічних прав громадян, прав та обов'язків юридичних осіб-природокористувачів.
Органи внутрішніх справ не тільки захищають права і обов'язки природокористувачів, а й контролюють правильне використанням природних ресурсів усіма природокористувачами. За необхідності вони затримують порушників, конфіскують знаряддя і об'єкти незаконного полювання, риболовлі, притягують до адміністративної відповідальності, порушують кримінальні справи. Дії органів внутрішніх справ щодо забезпечення раціонального природокористування визначені нормативними актами земельного, водного, лісового, надрового законодавства, а також у правоохоронних актах щодо захисту атмосферного повітря, тваринного і рослинного світу, природно-заповідного фонду, виключної морської економічної зоні та зони континентального шельфу. Органами внутрішніх справ співпрацюють поряд із міжнародними органами охорони природних об'єктів, коли ці об'єкти мають міжнародне значення.
В діяльності органів внутрішніх справ необхідно виділити профілактичну роботу (організація рейдів, патрулювання, виставлення постів, пікетів, проведення обходів) щодо забезпечення раціонального природокористування, виявлення причин та умов, що призводять до правопорушень, внесення подання в різні інстанції, пропаганду законодавства, присвяченого раціональному природокористуванню, публічні обговорення і обговорення фактів порушення прав природокористувачів, що сприяє запобіганню злочинів та інших правопорушень у сфері природокористування та охорони довкілля в цілому.
Всі вище визначені задачі роботи органів внутрішніх справ наголошені в наказах Міністерства внутрішніх справ України та інших відомчих нормативних актах, що вказує на небайдужість органів внутрішніх справ до проблем екологізації суспільства та підтримці належного безпечного для життя та здоров'я громадян України навколишнього природного середовища, виконання конституційної вимоги згідно ст. 50 Конституції України. Роль діяльності органів внутрішніх справ у забезпечення раціонального природокористування, профілактиці правопорушень в царині охорони природи, певного вдосконалення екологічного законодавства для всіх рівнях управління в галузі екології постійно буде зростати, що пов'язано з поширенням практики створення в їх складі спеціалізованих підрозділів (екологічної міліції), серед основних завдань яких буде проведення боротьби з екологічними правопорушеннями.
В багатьох країнах Європи для забезпечення конституційного права громадян на безпечне для життя й здоров'я навколишнє середовище створені спеціальні підрозділи, що мають назву "екологічна міліція" і мають певні завдання щодо дотримання суб'єктами природокористування своїх обов'язків в царині охорони природи та користування її багатствами.
Рис. 5.1. Характер головних задавань екологічної міліції
Єдиний підхід до самого поняття "екологічна міліція" нажаль відсутній. В науково-практичних працях вчених-правознавців, юристів висвітлено кілька варіантів створення такого підрозділу в органах внутрішніх справ, безумовно, необхідного правового, а з нашої точки зору, еколого-правового інституту. В теорії існує декілька підходів для створення підрозділів екологічної міліції (рис. 5.2).
Перший варіант припускає виділення в структурі Міністерства внутрішніх справ (МВС) спеціального підрозділу (по типу ОБЕП, ОБОП), який міг би зосередитися на боротьбі зі злочинами в сфері екології. Створення таких підрозділів можливо паралельно з реалізацією інших форм екологічної міліції.
Рис. 5.2. Теоретичні засади створення екологічної міліції в Україні
Другий спосіб організації екологічної міліції обраний багатьма містами України. Підрозділ екологічної міліції є підконтрольним і підзвітним місцевій раді й перебуває у прямому підпорядкуванні начальникові територіального підрозділу Міністерства внутрішніх справ міста й мерові міста.
Підрозділ по охороні навколишнього середовища, створений в такій формі, покликано поліпшувати екологічний і санітарний стан міста, виконувати контрольно-адміністративні функції по виявленню й припиненню порушень природоохоронного законодавства, забезпечувати санітарний режим на території міста. Основними функціями співробітників екологічної міліції є: реагування на порушення природоохоронного законодавства, застосування мір по ліквідації порушень і санкцій до порушників, контроль за дотриманням підприємствами всіх форм власності, установами, організаціями, посадовими особами й жителями міста санітарних і природоохоронних норм. А також надання в межах своєї компетенції необхідної допомоги державним природоохоронним і санітарним органам, участь у ліквідації наслідків стихійних лих, виробничих аварій і інших надзвичайних ситуацій, що викликали погіршення екологічного балансу.
Функції екологічної міліції різноманітні: починаючи з контролю за роботою підприємств, ринків і закінчуючи попередженням спалювання в багаттях листів, створення стихійних смітників. Фінансуватися підрозділ може з міського бюджету. Разом з тим підрозділу екологічної міліції можуть формуватися зі штату співробітників МВС. Однак статус цієї структури не надає їй права накладення адміністративних стягнень і стягнення заподіяного збитку в судовому порядку. Крім того, органам внутрішніх справ невластива функція проведення екологічного моніторингу, вивчати проблеми екології й готовити відповідні аналітичні висновки. Зазначене свідчить про деяку неповноцінність такого формування як екологічна міліція.
Третій варіант припускає створення органом місцевого самоврядування спеціальної служби (керування, комунального підприємства). Досвід створення подібних служб уже існує. Так, Київською міською радою була затверджена програма "Екологія транспорту". Програма передбачала контроль екологічного стану міського автотранспорту, поступове оснащення транспортних засобів приладами очищення вихлопних газів, поліпшення організації й регулювання руху автотранспортних потоків у місті й навіть створення в центральних районах зелених зон із забороною проїзду вантажного транспорту. Для виконання програми за рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року було створено комунальне підприємство "Екотранс".
У структурі Державтоінспекції існує відділ по запобіганню забруднення навколишнього середовища, представники якого мають право перевіряти транспортні засоби на зміст забруднюючих речовин. Але, на жаль, у столиці сьогодні в середньому район обслуговує тільки один співробітник-еколог ДАІ, і вони фізично не в змозі забезпечити якісного екологічного аудита транспортних засобів, що щодня виходять на вулиці Києва.
Програма "Екологія транспорту" – це фактично декларативний перелік заходів, не підкріплений відповідною правовою базою. Однак саме така форма екологічної міліції може реально забезпечити право територіальної громади на екологічно чисте середовище. Порядок створення подібних органів, їхні повноваження повинні бути врегульовані на законодавчому рівні. Це особливо актуально в аспекті проведення адміністративно- територіальної реформи, що передбачає розширення повноважень місцевих органів.
Разом з тим варто мати на увазі, що не кожна територіальна громада має фінансові й організаційні можливості для створення такої екологічної міліції. Тому законом повинне бути закріплене право, а не обов'язок територіальної громади на створення екологічної міліції. Крім того, місцеву екологічну міліцію необхідно наділити таким же обсягом повноважень, якими володіє Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція), а також чітко розмежувати повноваження Держекоінспекції й місцевої екологічної міліції у випадку її створення органом місцевого самоврядування.
Четвертий варіант пропонує створити підрозділ екологічної міліції у вигляді самостійного органу державної влади, тобто у вигляді окремої незалежної структури, єдиного державного органу із широкими повноваженнями по проведенню перевірок, доступу до інформації, оперативно-розшуковій діяльності й досудового наслідку по злочинах у сфері екології, а також накладенню адміністративних стягнень.
До екологічної міліції повинні перейти деякі функції органів внутрішніх справ і Міністерства екології та природних ресурсів України (Мінекоприроди). Цей радикальний спосіб створення структури органів по захисту права громадян на безпечне екологічне середовище вимагає колосальних зусиль по створенню відповідної нормативної бази й значних засобів. Рівень ефективності контролю за дотриманням екологічного законодавства може бути досягнутий із меншими витратами – шляхом удосконалення структури Мінекоприроди.
У відповідності до п'ятого варіанту прототипом такого органа може бути Державна податкова адміністрація України, її підрозділи, включаючи податкову міліцію.
І все ж найбільші можливості активно впливати на стан охорони навколишнього природного середовища має міліція – складова частина органів внутрішніх справ, яка виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну функції, що дає можливість здійснювати їй широкі еколого-охоронні дії у відповідності до Закону України "Про міліцію".
Природоохоронні дії органів міліції тісно пов'язані з виконанням ними свого основного завдання – охорони права власності від злочинних посягань та інших правопорушень. Тому охороняючи право державної власності на землю, води, ліси, атмосферне повітря, тваринний світ і надра, працівники міліції попереджують їх псування, забруднення, пошкодження, знищення, нераціональне використання.
У зазначених обов'язках міліції (ст. 10 Закону України "Про міліцію") закладені потреби охорони навколишнього природного середовища. Про природоохоронну спроможність міліції свідчать її права (рис. 5.3).
Суттєву роль в охороні природного середовища відіграють апарати Державної служби у боротьбі з економічною злочинністю, які ведуть боротьбу з нечесними природокористувачами, які виступають як розкрадачі природних багатств, а також кримінальна міліція в ході оперативно-розшукової діяльності, спеціальна міліція та деякі інші підрозділи органів внутрішніх справ на підставі Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 р. У боротьбі з екологічними правопорушеннями застосовуються всі види юридичної відповідальності: адміністративна, цивільно-правова, кримінально-правова, еколого- правова і дисциплінарна. Суспільство і держава зацікавлені в тому, щоб існуючий механізм юридичної відповідальності функціонував найбільш результативно.
Сприяти цьому повинні саме підрозділи екологічної міліції, співробітники міліції та інші працівники органів внутрішніх справ. Треба пам'ятати, що громадяни зобов'язані сприяти міліції у виконанні покладених на неї обов'язків. З метою виконання своїх службових обов'язків співробітники міліції спираються на допомогу державних органів, громадських об'єднань, трудових колективів, службових осіб.
Цілий набір завдань у галузі охорони навколишнього природного середовища виконує протипожежна служба Міністерства внутрішніх справ України, діяльність якої спрямована на охорону лісів від пожеж, забезпечення пожежної безпеки об'єктів лісозаготівельних та інших підприємств і організацій, які виконують певні роботи в лісах.
Певні завдання екологічного спрямування вирішують промислові, будівельні, сільськогосподарські підприємства, що входять до системи Міністерства внутрішніх справ України, оскільки вони безпосередньо пов'язані з використанням і охороною природних ресурсів.
Рис. 5.3. Права та роль міліції у природоохоронній сфері
Виробнича діяльність підприємств системи Міністерства внутрішніх справ регламентується як загальними нормами господарського і екологічного законодавства, так і відомчими нормативними актами. А тому всі природоохоронні вимоги, які закріплені в діючому законодавстві, повністю розповсюджуються і на діяльність згаданих підприємств. Підприємства, установи і організації системи Міністерства внутрішніх справ зобов'язані неухильно додержуватися правил охорони земель, вод, лісів, надр, атмосферного повітря, тваринного і рослинного світу. Така вимога закріплена в Земельному, Водному, Лісовому кодексах, Кодексі України про надра, Законах України про атмосферне повітря і тваринний світ. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні охорони навколишнього середовища відображена схематично на рис. 5.4.
У процесі виконання своїх основних завдань та обов'язків органи внутрішніх справ: захищають право власності на природні об'єкти від злочинних посягань; обороняють право і законні інтереси підприємств, організацій і громадян в галузі екології; у межах своєї компетенції сприяють державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
