Австралійсько-тихоокеанський культурний регіон

Австралійці – представники найбільш ранньої з доступних нашому безпосередньому спостереженню стадій розвитку людства – стадії майже недоторканого общинно-родового устрою. Тому їхня культура становить особливий інтерес для сучасної людини. І тут ми зустрічаємося із цікавим явищем. Які б різні природно-географічні зони земної кулі не заселяли первісні мисливці, рибалки та збирачі, принципи їх соціально-економічних структур дивним чином співпадають, мають універсальний характер. Компоненти культур суспільств на стадії економіки привласнення групуються у два крупних блоки.

Перший блок характеризується нескінченною варіантністю елементів, неповторністю їх сполучення, що обумовлює складність і багато в чому унікальність соціальної організації австралійських аборигенів. Насамперед слід підкреслити, що в традиційному житті аборигенів велике значення належить племенам, що мають внутрішню структуру: локальні спадкоємні групи, клани, половини, фратрії та ін.

Другий блок культури, навпаки, характеризується однотипністю, в яких би природно-географічних умовах не проживали первісні суспільства. В основі його – виробничий колектив – община, яка тонко реагує на всі зміни природного середовища, відносно стабільна й водночас динамічна. Цей блок можна назвати системою або структурою соціальної адаптації. Нескінченні, неповторні елементи соціальної орієнтації та культури накладені на єдину структуру соціальної адаптації подібно орнаментам, нашитим на основу тканини. Згідно із цією системою й засновано традиційне суспільство аборигенів Австралії. Австралійські аборигени мають мистецтво, яке не відділене чіткою межею від інших галузей діяльності. Хоча в жодній із мов аборигенів немає спеціального терміна, відповідного поняттю "мистецтво", для живопису, малювання, різьби по дереву або ж каменю, як і для співу, оповідань, розповідей та казок, церемонійних вистав (танки й т. ін.) існують спеціальні назви.

Мистецтво австралійських аборигенів нерозривно пов'язане з тотемізмом. Особливо яскраво це виявляється під час виконання традиційних священних обрядів – кар-роборі, що являють собою синтез ритуальних танків, пантоміми, живопису на тілі та пластики. У цьому разі аборигени розмальовують своє тіло з надзвичайною фантазією, причому переважно коричневими, жовтими та червоними кольорами, а також білими крапками та рисками. Щоб досягти ще більшого пластичного ефекту, аборигени іноді наліплюють на тіло пухнасте біле та червоне пір'я птахів, із жмутів пір'я папуг роблять бороди, а на шию вішають великі кулі з гусячого пуху.

Під час виконання карроборі танцюристи зображують кенгуру, змій, ящірок, риб та багато інших племінних тотемів. Чутні удари барабану, вигуки, якими супроводжуються швидкі рухи тіл учасників обряду, їх характер залежить від мрій, фантазій або сновидінь кожного з танцюристів – танок передає племінні повідомлення про давно минулі "Часи Сновидінь", коли великий дух спустився на землю і створив світ. Сучасне карроборі може зображувати також хроніку сутичок і показувати сцени перших контактів з європейцями.

Образотворче мистецтво аборигенів у більшості областей Австралії носить нереалістичний характер, оскільки, як і пісенний фольклор, воно традиційне. Малюнки аборигенів не можна зрозуміти, просто розглядаючи їх, як не можна зрозуміти і їхні пісні, коли просто слухати їх і буквально передавати кожне слово. Найголовніше в малюнках аборигенів – їх приховане чи символічне значення. Точно сказати, що означає певний малюнок, може лише та людина, яка ним користується. Існує і значна кількість малюнків, що зрозумілі всім, наприклад зображення Людей, тварин з усіма їхніми нутрощами або скелетами, дерев або абстрактних символів та геометричних орнаментів у вигляді меандру тощо. Але й у цьому разі може бути необхідним пояснення змісту й ситуації, в яких ці образи або символи з'являються в якомусь зіставленні, розповідь така може бути навіть міфом. Нерідко подібні роз'яснення доступні тільки вузькому колу осіб: дорослим чоловікам, які пройшли ініціації, членам місцевої родинної групи і т. п.

Усі види мистецтва – пісні, поетична творчість, оповідальний фольклор, інсценування, а також образотворче мистецтво – окрім задоволення естетичних потреб, є засобами обміну інформацією та думками. Австралійські аборигени займаються мистецтвом не лише для задоволення або для самовираження, а й з певною метою – релігійно-магічною. Ось чому існує універсальний символізм, притаманний мистецтву всіх аборигенів Австралії.

Якщо розглядати релігійне вірування та обряди аборигенів Австралії з точки зору тієї ідеологічної значущості й ролі, яку вони відіграли (або відіграють) у громадському житті, то переважною формою їх виявляється тотемізм. Австралію називають класичною країною тотемізму, і тут краще, ніж будь-де, видні джерела цієї релігії. Кожне плем'я, кожний клан і сім'я мають власного тотема, якого не можна ні вбити, ні образити, тому що це рівнозначно убивству свого предка. Людина та його тотем належать до однієї соціальної єдності, живуть одним життям. Якщо у племені Урабунна, що ділиться на дві групи – Мат-турі та Кіравава, тотемами є дінго, ему, чирок-тріскунчик або зелений цвіркун, то укладення шлюбу підкорюється суворим правилам. Чоловік із групи Мат-турі, який має тотем чирка- тріскунчика, має право одружитися лише з такою жінкою з групи Кіравава, тотемом якої є змія. Ему може одружитися з пацюком, дінго – з водяною куркою, а цвіркун – з вороною. Погодження вважається за матір'ю, а голос власного предка взнавався під час ініціації завдяки звукам чурінги.