Театр і драматургія

В австралійській драматургії виділяються два імені – Луїс Ессон (1879-1943) і Дуглас Стюарт. Ессон під впливом Джона Міллінгтона Сінджа і Вільяма Батлера Йітса намагався досягнути подібних результатів у п'єсах на австралійські теми. Успіх п'єс Рея Лоулера "Літо сімнадцятирічної лялечки" (1955) і "Селюк на Пікаділлі" (1959) в Лондоні й Австралії значно сприяв подальшому розвитку австралійської драматургії. П'єса Алана Сеймура "Один день року• (1962) також вважається шедевром.

Найвідомішим із сучасних драматургів є Девід Уїльямсон, п'єси якого не сходять зі сцен австралійських театрів. Часто в них порушуються соціальні і політичні проблеми: "Компанія ватажка мафії" (1971), "Відчужені" (1971), "Кафедра" (1975), "Ті, хто мандрує на північ" (1980), "Смарагдове місто" (1987), "Діамантові ілюзії" (1993) і "Мертві білі чоловіки" (1995). Патрік Уайт зробив свою літературну кар'єру як романіст і згодом став плідним драматургом, найвідоміші його п'єси – "Сезон у Сарсапарільї" (1965), "Ніч на безлісій горі" (1965) і "Бакенщик" (1983). Інші відомі сучасні драматурги – Луїс Наура і Олександр Б'юзо.

Театр. Перша п'єса, зіграна в Австралії, – "Вербувальник рекрутів, комедія з часів Реставрації" – написана Джорджем Фаркаром. Вона була виконана групою каторжників в 1789 р., рівно через рік після заснування першого поселення. У XIX ст. тримався стандартний англійський репертуар, в якому переважали популярні мелодрами. У1833 р. Барнет Леві відкрив Королівський театр в Сіднеї, що пропонував музичні і драматичні спектаклі. Джордж Коппін, Альфред Дампір, Джордж Рігнолд і американець Дж.С. Вільямсон стали відомими театральними імпресаріо. Вони іноді ставили п'єси на місцеві теми, але віддавали перевагу творам Шекспіра і відомим закордонним драматургам. У цей час у столицях штатів діють театральні компанії, а також невеликі трупи, такі як, наприклад, Австралійська шекспірівська компанія і Мельбурнський театр "Ла- Мама".

Австралійська опера в Сіднеї і Державна опера штату Вікторія в 1996 р. об'єдналися у велику компанію "Опера Австралії". Її основна сцена – Сіднейський оперний театр; регулярно влаштовуються спектаклі в Художньому центрі штату Вікторія. Серед інших оперних компаній виділяється Державна опера Південної Австралії, яка в 1998 р. поставила весь цикл Вагнера "Кільце Нібелунгів" (уперше в історії австралійської опери).

Музика і кіно

У 1840-х роках Вінсент Уоллес, Айзек Натан та інші імпресаріо організовували гастролі відомих заморських співаків і музикантів в Австралії і субсидували ораторії, опери і камерну музику. На зламі століть Дейм Неллі Мелба здобула світову популярність як оперна співачка. Серед інших видатних австралійських музикантів – Пітер Доусон, Джоан Хеммонд, Джоан Сазерленд і Джон Браунлі (співаки), Альфред Хілл, Джон Антілл, Персі Грейнджер, Артур Бенджамін і Пітер Скулторп (композитори), Лаурі Кеннеді (віолончеліст), Ейлін Джойс і Роджер Вудворд (піаністи), Джон Уїльямс (класична гітара) і Чарльз Макеррас (диригент). Річард Бонінг отримав міжнародну вдячність як музикознавець і диригент. Річард Міл переробив роман Патріка Уайта "Восс" на оперу (1986). Сіднейський симфонічний оркестр завоював перше місце серед австралійських оркестрів і пов'язаний через організацію "Симфонія Австралії" із симфонічними оркестрами в Аделаїді, Мельбурні, Квінсленді, Тасманії і Західній Австралії.

Австралійська поп-музика, незважаючи на великий американський і англійський вплив, зберігає своє обличчя. Серед найпопулярніших груп можна відзначити "Айсідісі", "Ер Сапплай", "Бі Джиз", "Голд Чізел", "Ізібітс", "Хантере енд Коллекторе", "Інексес", "Літтл Рівер Бенд", "Мен ет Ворк", "Ментал Ес Анісинг", "Міднайт Ойл", "Мондо Рок", "Сікерс", "Сільверчер" і "Йоту Йінді". Серед виконавців поп-музики найбільш відомі Пітер Аллен, Джиммі Барнс, Нік Кейв, Кейт Серебрано, Джон Фарнхем, Енді Гіб, Ролф Харріс, Кайлі Міноуг і Олівія Ньютон-Джон. У жанрі народної і кантрі-музики прославилися Ерік Богл, Смокі Доусон, Слім Дасті, Джина Джефріс, Енн Киркпатрік, Рег Ліндсі, Маргрет Роднайт, Ширлі Томс і Джон Уїльямсон.

Кінематограф

У кінці XIX – на початку XX ст. австралійська кінематографія посідала одне з перших місць у світі. Перший у світі повнометражний художній фільм "Келлі і його молодці" був створений в Австралії у 1905 р. Однак в 1920-х роках австралійське кіно не витримало конкуренції з голлівудськими фільмами, і в країні було знято всього кілька кінокартин. У 1970-1980-х роках австралійська кінематографія знову піднялася на міжнародний рівень завдяки талановитим режисерам і акторам. Серед видатних австралійських режисерів можна відзначити Джиліана Армстронга – "Моя діамантова кар'єра" (1980), "Зоряний удар" (1982), "Останні дні кафе "У нас" (1992) і "Маленькі жінки" (1994); Пітера Вейра – "Пікнік на прямовисній скелі" (1975), "Остання хвиля" (1977), "Галліполі" (1981), "Рік небезпечного життя" (1983), "Товариство мертвих поетів" (1989) і "Виставка Трумана" (1998); Брюса Бересфорда- "Правопорушник Морант" (1980) і "Міс Дезі за кермом" (1989) і Джейн Кемпіон – "Піаніно" (1993). Серед найвідоміших австралійських фільмів виокремлюються "Данді на прізвисько Крокодил" (1986), що обійшов екрани всього світу і зібрав 175 млн. дол. на початок 1999 р.; "Малюк" (1995), що отримав премію австралійської Академії за спецефекти, і "Сяйво" (1996), який також отримав премію Академії за гру актора Джеффрі Раша.

Серед відомих австралійських кіноакторів – Оскар Еш, Джудіт Андерсон, Сіріл Річард, Еррол Флінн, Мерль Оберон, Пітер Фінч, Рід Тейлор, Мел Гібсон, Джуді Девіс, Джек Томпсон і Ніколь Кідман.

Образотворче мистецтво

Першими визначними австралійськими художниками були Том Робертс, Артур Стрітон, Чарльз Кондер, Джон Лонгстаф і Фредерік Мак-Каббін. Зазнавши впливу європейського мистецтва в 1880-х роках, вони сприяли проникненню живопису на відкритому повітрі (пленер) до Австралії. Робертс і Мак-Каббін розвивали реалістичні традиції і писали жанрові сцени. Стрітон зі своєю майстерною передачею кольору і світла був прикладом для багатьох поколінь австралійських ландшафтних живописців. Джордж У. Ламберт (1873-1930) був першим австралійцем, обраним до Королівської Академії. Почавши як імпресіоніст, він незабаром усвідомив, що в основі мистецтва лежить малюнок. Він глибоко вплинув на розвиток національних художніх шкіл і зробив видатний внесок до австралійського портретного мистецтва. Серед молодших художників – Джеймс Глісон, відомий сюрреаліст; Дональд Френд, який заклав підґрунтя виразних і складних ландшафтних стилів; Сідней Нолан, що розробив спеціальний метод представлення австралійської міфології; Альберт Такер, який приділив увагу соціальному експресіонізму; Айвор Хілл, Уїльям Добелл і Уільям Дарджі, видатні художники-портретисти; Кліфтон П'ю, що майстерно писав портрети і пейзажі; Артур Бойд, піонер неоекспресіонізму в ландшафтному живописі; Маргарет Престон, удостоєна нагород за натюрморти, і Ганс Хейзен – за картини із зображенням австралійських дерев. Рассел Драйсдейл був піонером сучасного австралійського регіонального живопису. Альберт Намаджира – художник-тубілець, що прославився зображенням ландшафту центральної Австралії. Серед відомих сучасних австралійських художників – Брег Уайтлі, Про Хард і Джон Ольсен.

Бертрам Маккеннал (1863-1931) був першим видатним австралійським скульптором. Його твори наділені чарівністю доби короля Едуарда. Рейнер Хофф (1894-1937) і його учень Ліндон Дедсуел користувалися дуже великою популярністю. Роберт Кліппел прославився як майстер сучасної скульптури, пов'язаної з представленням металевих конструкцій. У недавні роки виявився інтерес до архітектурної скульптури, заслуговують на увагу роботи Клемента Мідмора, Марджела Хіндера і Дентона Парра. Меррік Бойд (1889-1959) ефектно використав зображення австралійських тварин і рослин у керамічних виробах.