< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Метод адміністративного права

Будь-яку галузь характеризує і своєрідний метод правового регулювання як сукупність способів, засобів, прийомів, що використовуються законодавцем для забезпечення регулюючої дії норм у галузі.

В адміністративному праві використовуються способи регулювання, що властиві імперативному та диспозитивному методам правового регулювання. Для адміністративного права характерні такі методи правового регулювання:

  • метод владипідпорядкування (субординації), або метод прямого розпорядництва, коли одна сторона відносин є юридично владною, а інша – юридично підвладною (наприклад, відносини між податковими органами та платниками податків, між інспектором ДАІ та учасниками дорожнього руху);
  • метод рекомендацій – рекомендації одного суб'єкта відносин, які набувають правової сили за умови прийняття їх іншим;
  • метод узгодження (координації) – він регулює відносини між суб'єктами, які не знаходяться у підпорядкуванні;
  • метод рівності – означає, що суб'єкти, які знаходяться на одному рівні державного механізму, здійснюють у формі адміністративного договору спільні дії.

Співвідношення адміністративного та конституційного права

Конституційні норми є основоположними, базовими для адміністративного права, в сфері якого вони знаходять свою конкретизацію, практичне втілення. Між ними спостерігаються відмінності у методі правового регулювання. Конституційне право регулює відносини, які перебувають у статичному стані. Адміністративне право регулює ті ж самі відносини, але в їхньому розвитку, у стані реалізації.

Співвідношення адміністративного та трудового права

Зближує правові галузі нерівноправність суб'єктів правовідносин (одна сторона наділена владно-організаційними повноваженнями щодо іншої). Отже методи правового регулювання адміністративно-правових та трудових відносин є тотожними, а розбіжності спостерігаються у предметах правового регулювання. Адміністративне право регулює управлінські аспекти трудової діяльності, тобто управління та організацію трудового процесу. Норми трудового права визначають статус працівників як учасників трудового процесу, а норми адміністративного права – державно-службові відносини.

Співвідношення адміністративного та фінансового права

Тут спостерігається схожість у методах правового регулювання й розбіжність у предметах правового регулювання. Фінансове право регулює відносини, які складаються у процесі мобілізації, розподілу, перерозподілу та використання коштів, що становлять національний дохід держави. Адміністративне ж право регулює державні процедурні правила здійснення фінансових справ, організаційні структури, форми фінансових відносин тощо. Таким чином, фінансове право регулює відносини щодо розподілу фінансів, а адміністративне право – організаційні питання роботи фінансових органів, тобто фінансове право регулює фінансові відносини як особливий різновид економічних відносин, а адміністративне право – управлінські відносини в галузі фінансів.

Співвідношення адміністративного та цивільного права

Галузі різняться характером інтересу, що лежить в основі тих або інших правовідносин. Якщо переважає публічний інтерес, правовідносини відносяться до публічного права, якщо приватний – до приватного права. Адміністративне право – складова публічного права, цивільне право – приватного права. Спостерігається деяка схожість у предметі правового регулювання, оскільки обидві галузі регулюють відносини майнового характеру. Проте норми адміністративного права регулюють відносини майнового характеру по управлінню державним майном, адміністративно-правову діяльність з організаційно-владного розпорядження майном. Більш суттєві розбіжності спостерігаються у методах правового регулювання. Сторони цивільно-правових відносин рівноправні, сторони адміністративно-правових відносин підпорядковані одна одній.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >