< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Поняття адміністративної правоздатності

Адміністративна правоздатність – це здатність мати суб'єктивні права та обов'язки, передбачені нормами адміністративного права.

Поняття адміністративної дієздатності

Адміністративна дієздатність – це здатність своїми діями (або бездіяльністю) набувати та реалізовувати права, створювати для себе або інших суб'єктів обов'язки і їх виконувати.

Елементи дієздатності

Елементами дієздатності можуть виступати: 1) здатність самостійно реалізовувати належні права; 2) здатність самостійно реалізовувати встановлену компетенцію; 3) здатність самостійно приймати правові акти управління; 4) здатність самостійно застосовувати заходи адміністративного примусу; 5) здатність самостійно визнавати, гарантувати та захищати права і свободи громадян; 6) здатність самостійно нести юридичну відповідальність за порушення адміністративно-правових норм.

Поняття адміністративної деліктоздатності

Здатність самостійно нести відповідальність за правопорушення в адміністративній науці визначається як деліктоздатність. Адміністративна деліктоздатність у фізичних осіб, за загальним правилом, настає з 16 років.

Визначення обсягу і змісту адміністративної правоздатності

Обсяг і зміст адміністративної правоздатності визначається законами й прийнятими на їх основі актами управління, у яких містяться відповідні норми адміністративного права.

Конкретний обсяг прав, свобод і обов'язків громадян у сфері управління визначається рядом обставин: вік, стан здоров'я, наявність освіти тощо. Наприклад, родинні відносини можуть слугувати підставою для обмеження права на заняття посади у державному органі.

Підстави виникнення адміністративно-правових відносин громадян з іншими суб'єктами адміністративного права

Адміністративно-правові відносини громадян з іншими суб'єктами адміністративного права можуть виникати:

  • – на основі реалізації громадянами належних їм прав у сфері управління;
  • – у зв'язку з виконанням покладених на громадян обов'язків у сфері управління;
  • – при захисті прав, свобод і законних інтересів громадян;
  • – при порушенні (невиконанні) громадянами правових обов'язків.

Види прав і обов'язків громадян за ступенем можливості їх реалізації

Права і обов'язки громадян поділяють за ступенем можливості їх реалізації на абсолютні й відносні.

Абсолютні права громадян

Абсолютними вважаються такі права, реалізація яких залежить лише від волевиявлення громадянина. До них, наприклад, відноситься право громадян:

  • – брати участь в управлінні справами держави як безпосередньо, так і через своїх представників;
  • – на вступ до загальноосвітньої школи;
  • – на особисту недоторканність;
  • – звертатися особисто, а також направляти індивідуальні й колективні звернення до державних органів і органів місцевого самоврядування;
  • – на відшкодування державою шкоди, заподіяної незаконними діями (або бездіяльністю) органів державної влади або їх посадовими особами.

Відносні права громадян

Відносними є такі права, реалізація яких залежить не тільки від волевиявлення громадян, але також від наявності фактичних можливостей для їх реалізації в цьому місці і в цей час. До них, наприклад, належать право громадян на вступ до вищого навчального закладу; на керування транспортним засобом (залежить від стану здоров'я, результатів складання іспитів).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >