ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СУСПІЛЬСТВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ В ПЕРІОД СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (V-XV CT.)

Мета вивчення теми: з'ясувати сутність понять "темні часи", каролінгське відродження, феодальна вотчина і рента; показати бурхливе піднесення господарства в XI – XIII століттях, комунальні революції, економічні причини хрестових походів, функції ремісничого цеху, купецької гільдії, соціальну структуру середньовічного суспільства; показати найбільш характерні особливості розвитку економічної думки у ранньому та зрілому середньовіччі; визначити внесок середньовічних мислителів у започаткування пізніших та сучасних концепцій, напрямів економічної теорії.

Головні питання теми:

• 1. Генезис та етапи розвитку феодалізму у Західній Європі.
• 2. Структура феодального суспільства та соціально- економічні відносини (V – X ст.).
• 3. Розвиток економічних відносин в період розквіту Середньовіччя.
• 4. Розвиток міст, ремесла та торгівлі у Середньовіччі.
• 5. Розвиток господарства на українських землях V – XVст.
• 6. Економічна думка Середньовіччя.

Програмний зміст теми

(мінімальний обсяг знань студента)

Генезис та етапи розвитку Феодалізму у Західній Європі

Середньовіччя охоплює період від падіння Західної Римської імперії до англійської буржуазної революції. Господарство Середньовіччя характеризується перш за все феодальними відносинами, які склалися в Західній Європі. Феодалізм базувався на приватній феодальній власності на землю у формі феоду (умовно-службове спадкове надання) та позаекономічному примусі безпосередніх виробників-селян, які мали власне дрібне господарство.

Перехід до феодалізму відбувся впродовж декількох століть. На розвиток феодальних відносин вплинули дві соціальні системи; антична (рабовласницька) та варварська (родоплемінна).

Процес становлення феодальних відносин відбувався кількома шляхами:

• 1. Як результат синтезу протофеодальних елементів пізньоантичного і варварського суспільства (Північно-Східна Галлія, окремі південнослов'янські народи).
• 2. Як безсннтезннй, де шлях генезису феодалізму проходив за повної відсутності греко-римського і варварського синтезу, або з дуже слабким його елементом (Англія, Скандинавія, Південна Шотландія, частково Німеччина, Русь, Польща).
• 3. На основі синтезу пізньоантичного суспільства з феодальними відносинами, які сформувалися з явною перевагою античних початків (Візантія, Південна Галлія, країни Середньоазіатського регіону).

Феодальне суспільство у своєму розвитку пройшло три етапи:

• 1. Раннє Середньовіччя (V – X ст.): період становлення феодального способу виробництва, феодального землеволодіння та васально-ленних відносин. Характерними рисами цього періоду є низький рівень розвитку виробничих сил; повне панування натурального господарства; слабкий розвиток суспільного розподілу праці; християнизація Європи.
• 2. Період зрілості феодального господарства (XI – XV ст.); характеризується загальним ростом виробничих сил, що призвело до відокремлення ремесла від землеробства; внутрішньою колонізацією; розвитком міст і товарного виробництва; пануванням доменіальної системи господарства; розвитком торгівлі.
• 3. Пізнє Середньовіччя (XVI – перша половина XVII ст.): характеризується розкладом феодального суспільства; періодом первісного нагромадження капіталу; розвитком мануфактурного виробництва; активним процесом звільнення селян; з'явилися ознаки індустріальної цивілізації; зароджувалися ринкові форми виробництва.