Економічний стан найпотужніших західноєвропейських країн (друга половина XIX – початок ХХ ст.)

Втрата Англією світової економічної гегемонії

З останньої чверті XIX століття Англія починає поступово, але неухильно втрачати роль економічного центру світу. Можна знайти тому багато обгрунтувань:

• 1) забезпечувати високі темпи росту при високому рівні економічного розвитку набагато складніше, ніж при низькому;
• 2) дещо спізніла модернізація в США і Європі, особливо в Німеччині, здійснювалася на базі передових технологій, у той час як на острові значна частина устаткування встигла застаріти морально, фізично зберігаючи працездатність;
• 3) колонії забезпечували більш високий рівень прибутку, за рахунок дешевої робочої сили, тому капітал витікав туди;
• 4) політика протекціонізму, що практикується водночас з експансією на світові ринки промисловців США (зерно, стать, нафта, машини), Франції (розкіш, продовольство, озброєння,) і Німеччини (вугілля, сталь, машини й устаткування), звузила ринки для англійських товарів:
• 5) недооцінка значення електричної енергії призвела до слабкої енергооснащеності праці в Англії в порівнянні із США і Німеччиною.

У результаті частка Великобританії у світовому промисловому виробництві скоротилася з 32% у 1870 р. до 14% у 1913 р., хоча саме виробництво за цей період виросло в 2,3 рази. Але у Франції виробництво потроїлося, а частка скоротилася з 10 до 6% світового, у Німеччині ріст склав 6 разів (!), а частка зросла з 9 до 16%, у США промислове виробництво збільшилося в 9 разів, частка ж Сполучених Штатів склала 38% світового промислового виробництва. Промисловий центр світу явно відійшов на інше узбережжя Атлантики, якщо вже в 1913 році США виробляли більше продукції, ніж Англія, Франція і Німеччина разом узяті. Втрата світової гегемонії відбувалася повільно і практично непомітно для сучасників, тим більше, що прибутки всіх прошарків англійського населення впевнено зростали. Національний доход Англії в останню чверть XIX століття виріс у три рази, а прибутки від вкладень за кордоном – у дев'ять разів. Британський військовий флот залишався самим потужним у світі, тим більше, що на його оснащення йшла половина витрат бюджету країни.

Причини уповільнення промислового розвитку Франції

Промисловий розвиток Франції в аналізований нами період також істотно сповільнився, особливо в порівнянні з США і Німеччиною, від якої в 1871 році Франція потерпіла нищівну військову поразку, яка спричинила втрату Ельзаса і Лотарингії, загибель 1,5 млн. чоловік, що складало 3,5% населення країни, контрибуцію в 5 млрд, франків та інші "втрати" у розмірі більше 10 млрд, франків (2 млрд. дол.).

Велика частка привозної (дорогої) сировини знижувала конкурентноздатність французьких товарів на світовому ринку, а стагнація чисельності населення призвела до відносного звуження внутрішнього ринку. Значна частка сільськогосподарського населення (більш половини) вела до дорожнечі робочої сили. У промисловості було зайнято всього 2 млн. чоловік, у той час як у сільському господарстві – 5, у торгівлі – 4 мільйони.

Усе це призвело до переорієнтування капіталів з внутрішнього на зовнішні ринки і з промислових на позичково-лихварські операції. Франція перетворилася в найбільшого кредитора Заходу. Тільки Росії було надано позик на 12 мільярдів франків (біля 5 млрд, золотих рублів). Прошарок рантьє складав біля 15% населення Франції. За темпами ж концентрації банківського капіталу Франція займала перше місце у світі.