Оцінка факторів впливу на державний фінансовий контроль суб'єктів господарювання

У ринковій економці державний фінансовий контроль є особливою сферою діяльності, в якій на практиці відбувається природна, органічна взаємодія матеріальних і фінансових відносин у рамках єдиного товарно- грошового комплексу.

Забезпечення ефективності державного фінансового контролю за бюджетними установами є пріоритетним завданням у даній економічній ситуації в країні, бо саме він спрямований на забезпечення ефективного та законного використання державних фінансових ресурсів. Проте застосування різних форм державного впливу на економіку не означає, що ринкові відносини замінюються адміністративними, оскільки держава здійснює контрольні повноваження лише в рамках матеріальних і фінансових ресурсів, що знаходяться в його розпорядженні. Удосконалення державного фінансового контролю є гарантією збереження соціальної спрямованості економічної та фінансової політики держави в процесі здійснення нею фінансової діяльності.

Отже, особлива роль і функції держави в нових соціально-економічних (ринкових) умовах, які характеризують її дії у фінансово-економічному полі, стають однією з характерних змістовних складових сутності фінансового державного контролю. А розроблена та юридично обґрунтована концепція реформування державного фінансового контролю покликана сприяти ефективному та сталому розвитку держави з високими темпами економічного зростання.

Теоретико-методологічні засади державного фінансового контролю знайшли своє відображення в працях багатьох зарубіжних і вітчизняних учених, таких, як: Барановський О. І. [16], Мунтіян В. І. [118], Калюга Є. В. [79] та інших. Питання реформування системи фінансового контролю розглядали Сивульський Μ. І. [156], Стефанюк І. Б. [166], Іванова І. М. [79], Рубан Η. І., М. Кучерявенко [105] та ін. Проте аспекти фінансової безпеки та державного фінансового контролю розглядають відокремлено, не виявляючи їх взаємозв'язку. Тому тема обраного дослідження є актуальною.

Варто зауважити, що аналіз міркувань учених викладений в економічній і спеціальній юридичній літературі, дозволяє виокремити декілька підходів до визначення сутності державного фінансового контролю. Ю. Пивовар класифікує відповідні наукові підходи, розрізняючи чотири основні групи: перша група науковців розглядає державний фінансовий контроль як функцію контролю; друга – вважає недоцільним звужувати функції контролю до способу забезпечення законності та фінансової дисципліни, передбачаючи наявність зворотного зв'язку, вираженого у впливі контролю на більш раціональне використання фінансових ресурсів; третя визначає його як діяльність з нагляду та перевірки; четверта група вчених вважає, що державний фінансовий контроль виступає засобом оцінки досягнення мети [183, с. 32].

Подальше дослідження робіт з питань формування понятійного апарату державного фінансового контролю дозволяє зробити висновок про доцільність групування визначень його сутності, для більш глибокого розуміння за такими базовими категоріями, як сукупність, система, форма, результат та ін. (табл. 2.1). Для цього авторами було використано метод морфологічного аналізу, який є поєднанням методів класифікації й узагальнення.

Таблиця 2.1

Узагальнення підходів до визначення сутності державного фінансового контролю (узагальнено авторами)

Автори

Базова категорія чи поняття

Економічні відносини

Сукупність економічних і правових відносин

Системоформуюча

субстанція

Діяльність людини

Сукупність дій і операцій

Вид діяльності

Система

Форми та способи впливу

Етап бюджетного процесу

Функція держави

Результат

Діяльність державних органів

Перевірка

Форма державної влади

Воронин Ю. Μ. [44]

Табунщикова Т. Ф. (1741

Дмитренко Г. В. [61]

Видяпина В. И. [194]

Рябухин С. Н. [150]

Басанцов І. В. [19]

Бурцев В. Б. [32]

Данильяна О. Г. [188]

Суконников Є. С. [170]

Телепнева А. В. [176]

Іванова І. М. [78]

Козирін А. М. [89]

Мельник М. В., Пантелеев О. С., Звєздін А. Я. [113]

Степашин С. В., Столяров Н. С. [50]

Родіонова В. М. [146]

Шохін С. О., Вороніна Л. І. [192]

Як видно з табл. 2.1, державний фінансовий контроль дійсно має надзвичайно складну за сутністю та багатовекторністю прояву організацією. Тому подана в табл. 2.1 сукупність морфологічних одиниць, які визначають сутність державного фінансового контролю, є неоднорідною та потребує подальшого порівняння. Таке порівняння можливе за допомогою декомпозиції наведених визначень на основні складові: сутнісну складову поняття; забезпечення державного фінансового контролю; його призначення; суб'єктів, які його здійснюють; часові межі здійснення (рис. 2.1).

Морфологічна декомпозиція визначення сутності поняття

Рис. 2.1. Морфологічна декомпозиція визначення сутності поняття "державний фінансовий контроль"

Підсумовуючи загальні визначення поняття "державний фінансовий контроль" та узагальнюючи проведений аналіз, автори пропонують під державним фінансовим контролем розуміти систему безупинних контрольних дій за функціонуванням об'єктів управління, з боку підконтрольних органів державного фінансового контролю з метою формування інформаційних засад щодо прийняття управлінських рішень або їх коригування для досягнення поставлених цілей найбільш ефективним способом.

Наведене авторами визначення обумовлене тим, що сутність і зміст контролю не можуть бути ґрунтовно розкриті у відриві від сфери діяльності, яку він обслуговує.

Варто зазначити, що сьогодні головною особливістю державного фінансового контролю є його ретроспективний та реконструктивний характер, тобто вивчення подій та фактів, що відбулися раніше, та відтворення цих подій з метою виявлення ланцюгів взаємопов'язаних фактів.

Ще однією з особливостей державного фінансового контролю є його чітко закріплений правовий статус (межі поширення, строки проведення, права та обов'язки посадових осіб, порядок формування та розгляду результатів ревізії) та примусовий характер.

Досліджуючи роботи провідних вчених у галузі державного фінансового контролю можна виділити наступні фактори впливу на нього, які наведені у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Фактори впливу на державний фінансовий контроль суб'єктів господарювання

(узагальнено авторами на підставі даних [13; 31; 114])

Сфери дослідження	Фактори впливу
1	2
1. Діяльність суб'єктів господарювання	1.1. Зміни, внесені до нормативно-правових актів, якими встановлюються додаткові регламенти, необхідні для здійснення певних господарських операцій. 1.2. Зміни схем посадових окладів чи порядку розрахунку конкретних видів нарахувань заробітної плати. 1.3. Зміни в організаційній структурі, внаслідок яких конкретні функції у фінансово-господарській діяльності виконуватимуть працівники, які не мають відповідного досвіду чи кваліфікації. 1.4. Створення відокремлених підрозділів. 1.5. Зміни у видах діяльності тощо
2. Система бухгалтерського обліку суб'єктів господарювання	2.1. Зміни, внесені до нормативно-правових актів, якими змінюється порядок відображення в обліку тих чи інших операцій, віднесення до кодів економічної класифікації видатків. 2.2. Відсутність положення про бухгалтерію, посадових інструкцій облікових працівників, правил документообігу, наказів керівника про надання права підпису конкретних документів посадовим особам. 2.3. Суттєві зміни показників фінансової звітності порівняно з попередніми роками. 2.4. Значне зростання дебіторської та/або кредиторської заборгованості. 2.5. Наявність асигнувань за кодами програмної (функціональної), економічної кваліфікації видатків, які не планувалися та не здійснювалися у попередньому році. 2.6. Відсутність внутрішніх регламентів для системних та несистемних операцій тощо
3. Оцінювання результатів попереднього контролю	3.1. Виявлені систематичні порушення законодавства у сфері державних закупівель, склад тендерного комітету не змінився, не видано розпорядчого документа для усунення виявлених порушень. 3.2. Виявлено недостачу, однак матеріально-відповідальна особа продовжує працювати на тій самій посаді, недостачу нею не відшкодовано, річна інвентаризація не проводилася. 3.3. Виявлено факти переплати заробітної плати внаслідок встановлення необгрунтовано завищених (порівняно з нормативно-правовими актами) надбавок чи доплат, однак система встановлення надбавок та доплат не змінилася тощо
4. Визначення, пов'язані з суб'єктом господарювання сторін	4.1. Укладання договорів з тими суб'єктами господарювання, які мають значну дебіторську заборгованість, або з суб'єктами господарювання, щодо яких аудитор має інформацію про завищення ними обсягів робіт, ціни товарів або послуг, розцінок чи тарифів. 4.2. Укладання договорів з маловідомими суб'єктами господарювання, які нещодавно створені або предмет договору не є їх основною діяльністю. 4.3. Укладання договорів з суб'єктами господарювання, які мають невідповідну репутацію тощо
5. Стан використання суб'єктом господарювання інформаційних технологій	5.1. Застосування суб'єктом господарювання неліцензійних (несертифікованих) програм або програм, не пристосованих для ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах. 5.2. Невнесення змін до програм, якщо це було необхідно з огляду на внесені Держказначейством зміни до порядку ведення обліку 5.3. Відсутність розмежування доступу до ділянок обліку; доступ до комп'ютерної програми осіб, які не мають відповідних повноважень, внаслідок чого можливе внесення несанкціонованих змін тощо
6. Стан внутрішньогосподарського контролю суб'єктів господарювання	6.1. Керівництвом суб'єкта господарювання не встановлено правила здійснення внутрішньогосподарського контролю – немає наказів, розпоряджень тощо. 6.2. Аналіз встановлених правил свідчить про їх формальність, неврахування специфіки діяльності бюджетної установи чи наявних ризиків, внаслідок чого важко попередити, виявити та виправити помилки, неможливо попередити та виявити факти обману; правила не забезпечують досягнення мети. 6.3. Встановлені правила фактично не виконуються тощо

Авторами запропоновано визначення впливу зазначених вище факторів за допомогою методу експертних оцінок.

Група експертів оцінила вплив тих чи інших факторів за шкалою від 0 до 100 балів [151].

Нуль присвоюється, якщо фактор, на думку експерта, не має суттєвого значення [151].

100 балів присвоюється тому фактору, який має вирішальне значення [151, с. 24].

Оцінка ступеня впливу факторів на державний фінансовий контроль суб'єктів господарювання (матриця балів) наведена у табл. 2.3

Таблиця 2.3

Оцінка ступеня впливу (матриця балів)

Фактори	Експерти																					Середня оцінка		Зважений коефіцієнт
	Е1		Е2		ЕЗ		Е4		Е5		Е6		Е7		Е8		Е9		Е10
1	2		3		4		5		6		7		8		9		10		11			12		13
1
1.1	100		90		80		100		90		80		100		100		90		80		91			0,05
1.2	90		100		80		90		90		100		100		90		80		100		92			0,05
1.3	90		80		100		100		70		90		90		80		100		90		89			0,05
1.4	60		70		50		70		80		70		70		80		60		70		68			0,04
1.5	70		60		50		50		70		70		60		50		60		50		59			0,03
																								0,22
2
2.1		90		100		100		80		90		90	80	100		90		80		90			0,05
2.2		100		80		90		100		100		00	90	100		100		90		95			0,05
2.3		80		70		90		90		70		80	80	70		90		70		79			0,04
2.4		60		50		70		70		60		80	60	60		50		50		61			0.03
2.5		70		80		80		80		70		90	90	90		80		90		81			0,04
2.6		60		70		60		60		80		60	70	70		50		60		64			0,04
																							0,26
3
3.1		90		100		100		80		90		90	80	90		100		100		92			0,05
3.2		80		90		90		80		100		80	80	80		90		80		85			0,05
3.3		100		100		90		100		100		80	90	100		100		90		95			0,05
																							0,15
4
4.1		90		80		100		90		90		100	80	90		100		100		92			0,05
4.2		60		50		60		40		70		60	70	40		50		60		56			0,03
4.3		70		80		80		70		90		80	90	60		80		90		79			0,04
																							0,13
5
5.1		100		80		90		90		100		90	90	80		90		90		90			0,05
5.2		40		60		70		50		60		60	70	70		40		60		58			0,03
5.3		80		70		90		80		80		70	90	80		70		80		79			0,04
																							0,13
6
6.1		80		100		100		90		80		90	100	100		90		100		93			0,05
6.2		70		50		60		60		60		80	70	50		50		80		63			0,03
6.3		60		70		60		60		50		40	60	50		70		60		58			0,03
																							0,12
Усього																				1809			1,00

Під час обробки матеріалів колективної експертної оцінки щодо ваги факторів використовується метод рангової кореляції.

Матрицю балів (див. табл. 2.3) слід перетворити на матрицю рангів з метою визначення середньої суми рангів і квадратів відхилень від середньої суми, що необхідно для визначення коефіцієнта конкордації (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Матриця рангів

№ п/п	Фактори	Е1	Е2	Е3	Е4	Е5	Е6	Е7	Е8	Е9	Е10	Сума рангів	Вихилення	Квадрат відхилення
1	1.1	2,5	6,5	13,5	2,5	7,5	13	2	3	8,5	80	139	17	289,0
2	1.2	7	3	13,5	7	7,5	2	2	7,5	13	2,5	65	-57	3 249,0
3	1.3	7	10,5	3	2,5	17	6,5	7	12	3	7	75,5	-46,5	2 162,25
4	1.4	20	16	22,5	16	12,5	18	18	12	17,5	16,5	169	47	2 209,0
5	1.5	15,5	19,5	22,5	21,5	17	18	22	21	17.5	22,5	197	75	5 625,0
6	2.1	7	3	3	12	7,5	6,5	13	3	8,5	12,5	76	-46	2 116,0
7	2.2	2,5	10,5	8,5	2,5	2,5	2	7	3	3	7	48,5	-73,5	5 402,25
8	2.3	11,5	16	8,5	7	17	13	13	16	8.5	16,5	127	5	25,0
9	2.4	20	22	16,5	16	21	13	22	18,5	20,5	22,5	192	70	4 900,0
10	2.5	15,5	10,5	13,5	12	17	6,5	7	7,5	13	12,5	115	-7	49,0
11	2.6	20	16	19,5	19	12,5	21	18	16	20,5	19,5	182	60	3 600,0
12	3.1	7	3	3	12	7,5	6,5	13	7,5	3	2,5	65	-57	3 249,0
13	3.2	11,5	6.5	8.5	12	2,5	13	13	12	8.5	12,5	100	-22	484,0
14	3.3	2.5	3	8,5	2,5	2,5	13	7	3	3	7	52	-70	4 900,0
15	4.1	7	10,5	3	7	7,5	2	13	7,5	3	2,5	63	-59	3 481,0
16	4.2	20	22	19,5	23	17	21	18	23	20,5	19,5	203,5	81,5	6 642,25
17	4.3	15,5	10,5	13,5	16	7,5	13	7	18,5	13	7	121,5	-0.5	0,25
18	5.1	2.5	10,5	8,5	7	2,5	6,5	7	12	8,5	7	72	-50	2 500,0
19	5.2	23	19,5	16,5	21,5	21	21	18	16	23	19,5	199	77	5 929,0
20	5.3	11,5	16	8,5	12	12.5	18	7	12	15,5	12,5	125,5	3.5	12,25
21	6.1	11,5	3	3	7	12,5	6,5	2	3	8,5	2,5	59,5	-62,5	3 906,25
22	6.2	15,5	22	19,5	19	21	13	18	21	20,5	12,5	182	60	3 600,0
23	6.3	20	16	19,5	19	23	23	22	21	15,5	19,5	198,5	76,5	5 852,25
												2827,5	S=70182,75
												122

Коефіцієнт конкордації характеризує ступінь погодженості суджень експертів за всіма факторами та визначається за формулою:

(2.1)

де W – коефіцієнт конкордації, в межах 0 < W < 1;

S – сума квадратів відхилень; η – кількість експертів; m – кількість факторів.

Коефіцієнт конкордації дорівнює 0,7, що свідчить про достатню узгодженість думок експертів. Наступним кроком є визначення ступеня вірогідності впливу факторів методом експертних оцінок (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Матриця балів

Фактори	Зважений коефіцієнт (1)	Напрям впливу	Експерти (вірогідність впливу)										Середня оцінка	Зважена середня
Фактори	Зважений коефіцієнт (1)	Напрям впливу	Е1	Е2	Е3	Е4	Е5	Е6	Е7	Е8	Е9	Е10	Середня оцінка	Зважена середня
1.1	0,05	-	90	100	100	90	90	100	100	100	100	90	96	4,83
1.2	0,05	-	100	90	90	90	100	100	90	90	100	100	95	4,83
1.3	0,05	-	60	50	50	60	70	60	60	50	70	50	58	2,85
1.4	0,04	-	30	40	40	50	50	40	30	30	40	50	40	1,50
1.5	0,03	-	20	10	20	20	10	10	20	20	10	20	16	0,52
														14,54
2
2.1	0,05	-	100	80	100	100	90	100	90	100	90	100	95	4,73
2.2	0,05	-	70	80	90	80	80	90	90	70	90	80	82	4,31
2.3	0,04	-	50	60	50	40	60	50	60	40	50	60	52	2,27
2.4	0,03		60	80	70	60	60	50	60	80	60	70	65	2,19
2.5	0,04	-	70	60	70	80	80	70	60	70	60	80	70	3,13
2.6	0,04	-	30	20	20	20	30	40	30	40	20	30	28	0,99
														17,62
3
3.1	0,05	-	70	80	90	70	70	80	80	70	90	80	78	3,97
3.2	0,05	-	90	100	80	90	90	80	80	80	100	80	87	4,09
3.3	0,05	-	100	90	100	100	100	90	100	90	90	100	96	5,04
														13,10
4
4.1	0,05	-	100	100	90	90	100	100	90	100	100	100	97	4,93
4.2	0,03	-	60	50	50	60	60	60	70	70	50	60	59	1,83
4.3	0,04		70	80	80	70	60	80	70	80	60	80	73	3,19
														9,95
5
5.1	0,05	-	80	70	90	90	80	80	70	80	90	70	80	3,98
5.2	0,03	-	30	40	50	30	40	50	30	50	50	40	41	1,31
5.3	0,04	-	60	70	50	50	60	70	70	60	60	70	62	2,71
														8,00
	6
6.1	0,05		100	90	100	100	100	80	100	90	80	80	92	4,73
6.2	0,03	-	60	50	70	70	70	60	50	50	60	70	61	2,12
6.3	0,03	-	80	70	80	80	70	70	80	60	70	80	74	2,37
														9,23
	1,00												1597	72,43

Аналогічно матриця балів (див. табл. 2.5) перетворюється на матрицю рангів (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Матриця рангів

№ п/п	Фактори	Е1	Е2	ЕЗ	Е4	Е5	Е6	Е7	Е8	Е9	Е10	Сума	Відхилення	Квадрат відхилення
1	1.1	6,5	2	2,5	6	6	2,5	2	2	2,5	5	37	-83	6889,0
2	1.2	3	5	7	6	2,5	2,5	5,5	5	2,5	2.5	41,5	-78,5	616225
3	1.3	16	18	18	16	12,5	16	16,5	18	11,5	19,5	162	42	1764,0
4	1.4	21	20,5	21	18,5	20	21,5	21	22	21	19,5	206	86	7396,0
5	1.5	23	23	22,5	20	23	23	23	23	23	23	226,5	106,5	113422
6	2.1	3	9	2,5	2	6	2,5	5,5	2	7	2.5	42	-78	6084,0
7	2.2	11,5	9	7	10	9	5,5	5,5	12,5	7	8	85	-35	1225,0
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15,0
8	2.3	19	15,5	18	22,5	17	19	16,5	21	19	17,5	185	65	4225,0
9	2.4	16	9	14	16	17	19	16,5	8,5	13	14,5	143,5	23,5	552,25
10	2.5	11,5	15,5	14	10	9	13	16,5	12,5	13	8	123	3	9,0
11	2.6	21	22	22,5	22,5	22	21,5	21	40	22	22	236,5	116,5	13572,5
12	3.1	11,5	9	7	13	12,5	9	9	12,5	7	8	98,5	-21,5	46225
13	3.2	6,5	2	11	6	6	9	9	8.5	2,5	8	68,5	-51,5	265225
14	3.3	3	5	2,5	2	2,5	5,5	2	5	7	2.5	37	-83	6889,0
15	4.1	3	2	7	є	2,5	2,5	5,5	2	2,5	2.5	35,5	-84,5	714025
16	4.2	16	18	18	16	17	16	12,5	12,5	19	17.5	162,5	42,5	180625
17	4.3	11.5	9	11	13	17	9	12,5	8,5	13	8	112,5	-7,5	56.25
18	5.1	8.5	13	7	6	9	9	12,5	8,5	7	14,5	95	-25	625,0
19	5.2	21	20,5	18	зо	21	19	21	18	19	21	208,5	88,5	783225
20	5.3	16	13	18	18,5	17	13	12,5	15,5	13	14,5	151	31	961,0
21	6.1	3	5	2,5	2	2,5	9	2	5	10	8	49	-71	5041,0
22	6.2	16	18	14	13	12,5	16	19	18	13	14,5	154	34	1156,0
23	6.3	8,5	13	11	10	12,5	13	9	15,5	11.5	8	112	-8	64,0
												2772	S = 93906,5
												120	І

З отриманих даних розраховують коефіцієнт конкордації:

(2.2)

Коефіцієнт конкордації дорівнює 0,9, що свідчить про достатню узгодженість думок експертів.

Отже, розрахунок коефіцієнтів конкордації W1 = 0,7 та W2 = 0,9 свідчить про майже повну узгодженість думок експертів, тобто проведений експертний аналіз є основою для прийняття рішень стосовно впливу факторів на державний фінансовий контроль суб'єктів господарювання.

Узагальнюючи проведений аналіз впливу виявлених внутрішніх і зовнішніх факторів, розрахунок ступеня та вирогідності їх впливу факторів на державний фінансовий контроль суб'єктів господарювання, наданий в табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Матриця впливу факторів на стан державного фінансового контролю суб'єкта господарювання

Вплив факторів	Фактори
Вплив факторів	Діяльність бюджетної установи	Система бухгалтерського обліку	Результати попередньої ревізії	Пов'язані з бюджетною установою сторони	Використання інформаційних технологій	Внутрішньогосподарський контроль
Високий	+	+
Середній			+	+
Низький					+	+

Найбільший вплив на державний фінансовий контроль суб'єктів господарювання мають фактори ризику у сфері діяльності суб'єктів господарювання та системи бухгалтерського обліку. їх негативний вплив може істотно зашкодити.

Значним є негативний вплив факторів у сфері попередніх контрольних заходів, стану внутрішньогосподарського контролю та пов'язаних з суб'єктами господарювання сторін.

Фактори у сфері використання суб'єктом господарювання інформаційних технологій мають незначний вплив на його діяльність.

Таким чином, авторами виявлено фактори впливу на стан державного фінансового контролю суб'єктів господарювання та за допомогою методу експертних оцінок розраховано вплив кожного фактора.