< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Оцінка стану внутрішнього аудиту бюджетних установ

Попри позитивні тенденції розвитку системи державного фінансового контролю в частині становлення внутрішнього аудиту досі залишається багато невирішених організаційних питань, які негативно впливають на його реформування. Ефективність функціонування внутрішнього аудиту визначається ступенем доцільності проведення аудиту, тобто ступенем цінності інформації, отриманої в результаті контролю, та залежить від факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ. При цьому для своєчасного реагування на зміни цих факторів бюджетній установі необхідний дієвий механізм, який, у свою чергу, залежить від повної, об'єктивної та достовірної оцінки стану внутрішнього аудиту.

Варто зазначити, що оцінка стану внутрішнього аудиту бюджетної установи передбачає розрахунок комплексу показників. Це пов'язано з тим, що сам процес внутрішнього аудиту припускає реалізацію величезної кількості функцій, якості виконання яких досить складно оцінити. Тому автором для оцінки стану внутрішнього аудиту пропонується методичний підхід, в основі якого лежить наступна послідовність щодо такої оцінки:

  • • обґрунтування показників оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетної установи;
  • • проведення оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетної установи;
  • • формування шкали оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетної установи;
  • • інтерпретація результатів проведеної оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетної установи.

Необхідно зауважити, що реалізація запропонованого методичного підходу дозволить: покращити ресурсне забезпечення внутрішнього аудиту бюджетної установи; збільшити обґрунтованість і якість управлінських рекомендацій щодо виявлених порушень бюджетного законодавства; знизити ступінь невизначеності та ризику під час проведення внутрішнього аудиту та підвищити його ефективність і якість.

Оцінка стану внутрішнього аудиту проводилась авторами в бюджетних установах Харківського регіону за період 2011 – 2013 pp. за допомогою методу таксономії [117; 132).

Необхідно зауважити, що під оцінкою стану внутрішнього аудиту бюджетної установи автор розуміє результат визначення й аналізу якісних та кількісних характеристик об'єкта оцінювання. Оцінка стану внутрішнього аудиту бюджетної установи передбачає розрахунок комплексу показників, оскільки сам процес внутрішнього аудиту припускає реалізацію величезної кількості функцій, якість виконання яких досить складно оцінити.

Автором пропонуються такі складові системи показників оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетної установи, як:

  • • кадрова складова, яка характеризує результати діяльності внутрішніх аудиторів в бюджетній установі з позиції людської діяльності, а саме – показує штатну чисельність внутрішніх аудиторів, їх завантаженість та кваліфікаційні якості;
  • • результативна складова, що визначає підсумкові показники діяльності внутрішніх аудиторів в бюджетній установі, а саме: кількість виявлених внутрішніми аудиторами та відшкодованих порушень; кількість рекомендацій внутрішніх аудиторів, що були впроваджені в бюджетній установі після їх надання;
  • • організаційна складова, що розкриває загальні моменти під час проведення внутрішнього аудиту в бюджетній установі, а саме: відповідність кількості проведених внутрішніх аудитів запланованим, терміни їх проведення.

Необхідно зазначити, що, на думку автора, до показників, які визначають кадрову складову стану внутрішнього аудиту бюджетної установи слід віднести:

1. Показник достатності кадрового забезпечення внутрішнього аудиту, який пропонується авторами визначати за такою формулою:

(9.1)

де – достатність кадрового забезпечення внутрішнього аудиту;

– кількість внутрішніх аудиторів чи осіб, на яких покладено обов'язки внутрішніх аудиторів в бюджетній установі;

– кількість об'єктів контролю в бюджетній установі.

Цей показник визначає, яка кількість об'єктів контролю в бюджетній установі припадає на одного внутрішнього аудитора. Бажано, щоб значення цього показника спрямовувалося до 1, що дозволило б внутрішньому аудитора більш ефективно та якісно перевіряти об'єкти контролю

2. Показник завантаженості внутрішнього аудитора, який пропонується визначати за формулою:

(9.2)

де – завантаженість внутрішнього аудитора;

– кількість об'єктів контролю, яка була перевірена внутрішніми аудиторами;

- кількість об'єктів контролю в бюджетній установі.

Наведений показник дозволяє говорити про своєчасність виконання контрольних процедур внутрішніми аудиторами чи особами, на яких покладено обов'язки внутрішніх аудиторів. Від цього залежатиме загальна кількість перевірених об'єктів контролю бюджетної установи.

3. Коефіцієнт розвитку внутрішніх аудиторів, який розраховується за формулою:

(9.3)

де – коефіцієнт розвитку внутрішнього аудитора;

– кількість внутрішніх аудиторів чи осіб, на яких покладено обов'язки внутрішніх аудиторів в бюджетній установі;

- кількість внутрішніх аудиторів чи осіб, на яких покладено обов'язки внутрішніх аудиторів в бюджетній установі, які пройшли навчання чи підвищення кваліфікації.

Зазначений показник говорить про готовність керівників бюджетних установ до покращування ефективності та якості внутрішнього аудиту за рахунок підвищення кваліфікації свій співробітників.

Стану внутрішнього аудиту в його результативній частині, на думку автора, можна дати оцінку за наступними показниками:

1. Коефіцієнт відшкодування порушень, який пропонується, розраховувати за формулою:

(9.4)

де – коефіцієнт відшкодування порушень;

– сума, відшкодованих бюджетною установою порушень;

– загальна сума порушень в бюджетній установі, виявлена внутрішнім аудитором.

Цей показник визначає частку відшкодованих бюджетною установою коштів у загальній сумі виявлених внутрішніми аудиторами порушень.

2. Коефіцієнт упровадження аудиторських рекомендацій, який пропонується авторами, розраховувати за такою формулою:

(9.5)

де – коефіцієнт упровадження аудиторських рекомендацій;

– кількість рекомендацій внутрішніх аудиторів чи осіб, на яких покладено обов'язки внутрішніх аудиторів, що були упроваджені в бюджетній установі;

- загальна кількість рекомендацій в бюджетній установі, що були надані внутрішніми аудиторами.

Наведений показник показує частку врахованих і упроваджених рекомендацій внутрішнього аудитора та свідчить про ступінь довіри керівництва бюджетної установи до результатів проведеного внутрішнього аудиту.

3. Коефіцієнт невиявлення внутрішнім аудитором порушень, що пропонується, визначати за формулою:

(9.6)

де – коефіцієнт невиявлення внутрішнім аудитором порушень;

– кількість порушень в бюджетній установі, знайдених внутрішнім аудитором чи особою, на яку покладено обов'язки внутрішнього аудитора;

Кпорушзнайд ДФі – кількість порушень у бюджетній установі, виявлена працівниками ДФІ після проведення внутрішнього аудиту.

Даний показник визначає не тільки частину невиявлених внутрішнім аудитором порушень бюджетного законодавства, але й свідчить про рівень освіти, досвід і кваліфікацію внутрішнього аудитора чи особи, яка виконує його функціональні обов'язки.

Організаційна складова системи показників, які характеризують стан внутрішнього аудиту бюджетної установи, на думку автора, включає в себе такі показники:

1. Коефіцієнт виконання плану внутрішнього аудиту, що пропонується, розраховувати за формулою:

(9.7)

де – коефіцієнт виконання плану внутрішнього аудиту;

– кількість проведених внутрішніх аудитів в бюджетній установі;

- кількість запланованих внутрішніх аудитів в бюджетній

установі.

Наведений показник демонструє відповідність кількості проведених внутрішніх аудитів запланованим.

2. Коефіцієнт дотримання строків проведення внутрішнього аудиту, який пропонується автором, розраховувати за формулою:

(9.8)

де – коефіцієнт дотримання строків проведення внутрішнього аудиту в бюджетній установі;

- фактична кількість днів, затрачена на проведення внутрішнього аудиту в бюджетній установі;

- запланована кількість днів на проведення внутрішнього аудиту.

Цей показник визначає рівень виконавчої дисципліни внутрішніх аудиторів чи осіб, на яких покладено їх обов'язки, а крім того характеризує

систему менеджменту в бюджетній установі в аспекті питань планування й організації контрольних робіт і процедур.

Розрахунки таксономічного показника здійснювались у пакеті MS Excel.

Визначення рівня внутрішнього аудиту бюджетної установи за допомогою метода таксономії проводилося за наступними етапами [107]:

  • 1. Формувалась система вихідних даних. Для розрахунку показників оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетних установ використовувались дані, отриманні в результаті анкетування працівників досліджуваних бюджетних установ.
  • 2. Формувалась система стандартизованих даних. Для визначення стандартизованих даних були розраховані середнє значення, дисперсія та середньоквадратичне відхилення для кожного показника в системі вихідних даних. Стандартизований показник () розраховувався за формулою:

(9.9)

де – значення j-ϊ ознаки для і-го об'єкта;

– середньоарифметичне значення j-ϊ ознаки;

– середньоквадратичне відхилення j-ϊ ознаки.

  • 3. Диференціювались ознаки матриці на стимулятори та дестимулятори. Основою такого розподілу є характерний вплив кожного з показників на стан внутрішнього аудиту бюджетної установи. У даному випадку дестимуляторами є такі показники, як достатність кадрового забезпечення та коефіцієнт невиявлення порушень. Усі інші показники є стимуляторами.
  • 4. Проводилась побудова вектора-еталона (Р0). Для цього зі значень ознак матриці відбиралися найбільші та найменші значення залежно від того, є показник стимулятором чи дестимулятором, відповідно. Елементи цього вектора мають координати і формуються зі значень показників за формулою:

(9.10)

де , якщо ; , якщо .

5. Визначалася відстань між і-м об'єктом і об'єктом еталона (). Така відстань розраховувалась за формулою:

(9.11)

6. Визначалося значення таксономічного показника. Таксономічний показник розраховувався за формулою:

(9.12)

де ;

(9.13)

Динаміка таксономічного показника, яка визначає стан внутрішнього аудиту бюджетних установ, наведена в табл. 9.1.

Таблиця 9.1

Динаміка таксономічного показника, яка визначає стан внутрішнього аудиту бюджетних установ за 2011 – 2013 pp.

Назва бюджетної установи

2011 р.

2012 р.

2013 р.

1

2

3

4

КЗОЗ "Харківська міська багатопрофільна лікарня № 18"

0,0895

0,3080

0,4146

КЗОЗ "Обласна дитяча клінічна лікарня"

0,1665

0,6527

0,7948

Дорожня клінічна лікарня ст. Харків

0,1243

0,5546

0,5879

Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області

0,1202

0,5186

0,5739

Управління Державного казначейства у Фрунзенському районі м. Харкова

0,1552

0,5744

0,7331

Зідьківська селищна рада Зміївського району Харківської області

0,1647

0,7873

0,6538

Державна адміністрація Нововодолазького району Харківської області

0,5045

0,7841

0,7600

Державний лікувально-профілактичний заклад "Центральна клінічна лікарня Укрзалізниці"

0,0882

0,3844

0,2547

Харківська обласна психіатрична лікарня № 3

0,1866

0,6218

0,8562

КЗОЗ "Обласна клінічна лікарня – Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф"

0,4369

0,2581

0,8838

Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей зі зниженим слухом м. Харкова

0,1271

0,5883

0,4360

Мереф'янська міська рада

0,1299

0,6218

0,5273

Отже, за дослідженням даних табл. 9.1 слід зауважити, що в період 2011 – 2013 pp. спостерігається загальна тенденція до підвищення значення таксономічного показника й, відповідно, стану внутрішнього аудиту бюджетних установ.

Так, за період 2011 – 2013 років значно покращився стан внутрішнього аудиту у таких бюджетних установах: КЗОЗ "Обласна дитяча клінічна лікарня" (таксономічний показник у 2013 році порівняно з 2011 роком зріс на 0,6283 пункти); Харківська обласна психіатрична лікарня № З (таксономічний показник у 2013 році порівняно з 2011 роком зріс на 0,6696 пункти); Управління Державного казначейства у Фрунзенському районі м. Харкова (таксономічний показник у 2013 році порівняно з 2011 роком зріс на 0,5779 пункти); Зідьківська селищна рада Зміївського району Харківської області (таксономічний показник у 2013 році порівняно 3 2011 роком зріс на 0,4891 пункти).

Значний зріст таксономічного показника й, отже покращення стану внутрішнього аудиту за період 2011 – 2013 років спостерігався також у наступних бюджетних установах: Дорожня клінічна лікарня ст. Харків (таксономічний показник у 2013 році порівняно з 2011 роком зріс на 0,4636 пункти); Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі (таксономічний показник у 2013 році порівняно з 2011 роком зріс на 0,4537 пункти); КЗОЗ "Обласна клінічна лікарня – Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (таксономічний показник у 2013 році порівняно з 2011 роком зріс на 0,4469 пункти); Мереф'янська міська рада (таксономічний показник у 2013 році порівняно з 2011 роком зріс на 0,3974 пункти).

В інших бюджетних установах ріст таксономічного показника за період 2011 – 2013 pp. був незначний. При цьому слід звернути увагу, що в деяких бюджетних установах стан внутрішнього аудиту у 2013 році погіршився порівняно з 2012 роком. Так, значення таксономічного показника у 2013 році знизилося в таких бюджетних установах: Зідьківська селищна рада Зміївського району Харківської області (таксономічний показник у 2013 році порівняно з 2012 роком знизився на 0,1335 пункти); Державна адміністрація Нововодолазького району Харківської області (таксономічний показник у 2013 році порівняно з 2012 роком знизився на 0,0241 пункти); Державний лікувально-профілактичний заклад "Центральна клінічна лікарня Укрзалізниці" (таксономічний показник у 2013 році порівняно з 2012 роком знизився на 0,1297 пункти); Спеціальна загальноосвітня школа-інтернаті для дітей зі зниженим слухом м. Харкова (таксономічний показник у 2013 році порівняно з 2012 роком знизився на 0,1523 пункти); Мереф'янська міська рада (таксономічний показник у 2013 році порівняно з 2012 роком знизився на 0,0945 пункти).

Така ситуація, на думку авторів, викликана незлагодженими діями працівників державних фінансових інспекцій та керівників бюджетних установ щодо впровадження в їх діяльність внутрішнього аудиту, а також відсутністю в бюджетних установах відповідного ресурсного забезпечення у вигляді кадрових працівників і матеріально-технічної бази, спроможних своєчасно реагувати на зміни як зовнішнього, так і внутрішнього середовищ системи та вчасно адаптуватися до них.

Необхідно зазначити, що в результаті проведеного дослідження було визначено, що в основі визначення стану внутрішнього аудиту бюджетних установ лежить його кількісно-якісна оцінка. Тому отримана за допомогою побудови таксономічного показнику система кількісних оцінок стану внутрішнього аудиту бюджетної установи потребує їх якісної інтерпретації. Для цього авторами пропонується використовувати функцію бажаності [117]. При цьому виокремлюються такі якісні характеристики стану внутрішнього аудиту бюджетної установи: нормальний, задовільний та критичний.

Необхідно зазначити, що ця функція вже застосовувалась у роботах провідних вчених, таких, як: Литвак Б. Г, Геєць В. М. та інших [106; 117; 132], проте вона використовувалась для дослідження інших об'єктів та вирішення інших завдань.

Одним із способів реалізації функції бажаності, запропонованої авторами для оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетної установи, є психофізична шкала Харрінгтона (табл. 9.2), яка встановлює відповідність між якісною оцінкою параметра та його кількісним значенням та має універсальне застосування.

Таблиця 9.2

Шкала Харрінгтона [117]

Лінгвістична оцінка

Інтервали значення функції бажаності

Дуже добре

1,00-0,80

Добре

0,80 – 0,63

Задовільно

0,63 – 0,37

Погано

0,37-0,20

Дуже погано

0,20-0,00

За наведеною у табл. 9.2 шкалою значення функції бажаності Харрингтона d(x) змінюються в інтервалі від 0 до 1: значення di = 0 відповідає абсолютно неприйнятній величині і-го показника, di = 1 – ідеальній величині.

На думку авторів, на практиці достатньо обмежитися трьома градаціями шкали Харрингтона, які відповідають лінгвістичним категоріям "погано", "задовільно", "добре". У цьому випадку область, яка відповідає рівню "задовільно", розширюється від 0,37 до 0,63, а області "погано" та "добре" характеризуються інтервалами (0,00 – 0,37) і (0,63 -1,00).

Аналітична функція бажаності описується за допомогою таких формул [80]:

(9.14)

(9.15)

де – кодоване значення і-го показника;

– значення і-го показника вихідного масиву;

– нижня та верхня межі області "задовільно" у вихідній шкалі:

(9.16)

Механізм перетворення кількісних значень індикатора рівня захисту інтелектуального капіталу підприємства (х) у рівні бажаності за шкалою Харрингтона – d (якісна оцінка) передбачає встановлення нижньої та верхньої межі вихідних показників, які відповідають області "задовільно". Значення d = 0,37 звичайно відповідає межі допустимих значень. Функція бажаності приймає значення, яке дорівнює 0,37, якщо кодоване значення вихідного показника z = 0 (нижня межа області "задовільно"). Рівень бажаності функції, який відповідає верхній межі інтервалу "задовільно", дорівнює 0,63 (кодоване значення z складає 1). Це призводить до розширення області "задовільно" з 0,37 до 0,63.

Як і в [117; 132], на думку авторів, нижня межа інтервалу "задовільно" повинна дорівнювати значенню середньої арифметичної величини, а верхня – сумарному значенню середньої арифметичної та величині середньоквадратичного відхилення. За таким нормуванням області "задовільно" буде виконуватися правило трьох сигм [117], коли майже 1/6 значення інтегрального показника попадає в інтервал значень функції "задовільно", 1/2 – "погано", 1/3 – "добре".

Для подальшої деталізації рівнів бажаності визначається нижня межа інтервалу "погано" та верхня межа інтервалу "добре" для масиву вихідних показників. Оскільки нижня межа інтервалу "погано" за шкалою бажаності Харрингтона приймає значення d = 0,2, саме це значення треба підставити у вихідну функцію й отримати таке рівняння:

(9.17)

Після проведення перетворень рішенням даного рівняння є:

(9.18)

Кодоване значення слід підставити у формулу (9.15).

Аналогічним чином для завданого рівня бажаності d = 0,8 можна знайти верхню межу області "добре", при цьому кодоване значенняотримано з рівняння:

(9.19)

Кодоване значеннятакож треба підставити у формулу (9.15).

У результаті розрахунків формуються п'ять інтервалів значення функції бажаності за масивом вихідних даних.

Зазначені можливості функції бажаності Харрінгтона, на думку авторів, доцільно застосовувати для формування шкали оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетних установ в Харківському регіоні.

Вихідні дані щодо стану внутрішнього аудиту бюджетних установ, а також розраховані за ними значення середньої арифметичної та середньоквадратичного відхилення наведені в табл. В.1 додатка В.

Результати перетворення оцінок стану внутрішнього аудиту досліджуваних бюджетних установ на рівні бажаності за шкалою Харрингтона наведені в табл. В.2 додатка В.

На основі значень стану внутрішнього аудиту бюджетних установ, які відповідають лінгвістичним оцінкам функції Харінгнтона (нормативні оцінки), розраховане їх середньоарифметичне значення [132].

Функція бажаності стану внутрішнього аудиту, яка є результатом синтезованих функцій бажаності дванадцяти бюджетних установ, покладена в основу формування шкали оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетних установ (табл. 9,3).

Таблиця 9,3

П'ятиінтервальна шкала оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетної установи

Якісна оцінка стану внутрішнього аудиту

Інтервали значення кількісної оцінки стану внутрішнього аудиту

Дуже добре

(0,8424-1,0000]

Добре

[0,7136 – 0,8424]

Задовільно

(0,4562 – 0,7136)

Погано

[0,3337 – 0,4562)

Дуже погано

[0,0000 – 0,3337)

Необхідно звернути увагу, що наведені в табл. 9.3 нижній та верхній інтервали значення стану внутрішнього аудиту дорівнюють 0 та 1, відповідно, оскільки саме в такому інтервалі може знаходитися стан внутрішнього аудиту бюджетної установи, розрахований методом побудови таксономічного показника.

Враховуючи те, що верхня та нижня межі інтервалів "добре", "задовільно" та "погано" мають незначну величину розбіжності, на думку авторів, доцільним буде побудова трьохінтервальної шкали оцінки стану внутрішнього аудиту шляхом об'єднання двох нижніх інтервалів – "дуже погано" та "погано" в інтервал "погано" та двох верхніх – "дуже добре" та "добре" в інтервал "добре" (табл. 9.4). Крім того, використання трьохінтервальної шкали повністю відповідає завданням дослідження.

Таблиця 9.4

Трьохінтервальна шкала оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетної установи

Якісна оцінка стану внутрішнього аудиту

Інтервали значення кількісної оцінки стану внутрішнього аудиту

Добре

(0,8424-1,0000)

Задовільно

(0,4562-0,8424)

Погано

(0,0000-0,4562)

Необхідно зауважити, що використання шкали для оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетних установ передбачає отримання змінених кодованих значень стану внутрішнього аудиту, оскільки змінюються значення, які відповідають нижній та верхній межі інтервалу "задовільно".

Таким чином, використовуючи побудовану авторами трьохінтервальну шкалу для оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетних установ і значення, отримані шляхом його оцінки за допомогою метода таксономії, можна визначити стан внутрішнього аудиту бюджетних установ (табл. 9.5). При цьому слід зазначити, що інтервалу "добре” відповідає нормальний стан внутрішнього аудиту бюджетних установ, інтервалу "задовільно" – задовільний стан внутрішнього аудиту бюджетних установ, інтервалу "погано" – критичний стан внутрішнього аудиту бюджетних установ.

Таблиця 9.5

Інтерпретація проведеної оцінки стану внутрішнього аудиту бюджетних установ у 2011 – 2013 pp.

Назва бюджетно) установи

Стан внутрішнього аудиту

2011 р.

2012 р.

2013 р.

1

2

3

4

КЗОЗ "Харківська міська багатопрофільна лікарня № 18"

Критичний

Критичний

Критичний

КЗОЗ "Обласна дитяча клінічна лікарня"

Критичний

Задовільний

Задовільний

Дорожня клінічна лікарня ст. Харків

Критичний

Задовільний

Задовільний

Управління Пенсійного фонду України в Зміїв- ському районі

Критичний

Задовільний

Задовільний

Управління Державного казначейства у Фрун- зенському районі м. Харкова

Критичний

Задовільний

Задовільний

Зідьківська селищна рада Зміївського району Харківської області

Критичний

Задовільний

Задовільний

Державна адміністрація Нововодолазького району Харківської області

Задовільний

Задовільний

Задовільний

Державний лікувально-профілактичний заклад "Центральна клінічна лікарня Укрзалізниці"

Критичний

Критичний

Критичний

Харківська обласна психіатрична лікарня № 3

Критичний

Задовільний

Нормальний

КЗОЗ "Обласна клінічна лікарня – Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф"

Критичний

Критичний

Нормальний

Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей зі зниженим слухом м. Харкова

Критичний

Задовільний

Критичний

Мереф'янська міська рада

Критичний

Задовільний

Задовільний

Аналізуючи табл. 9.5, необхідно зазначити, що у 2011 році критичний стан внутрішнього аудиту спостерігався майже на всіх досліджуваних бюджетних установах. Винятком була Державна адміністрація Нововодолазького району Харківської області, стан внутрішнього аудиту якої був задовільний.

У 2012 році покращення стану внутрішнього аудиту до рівня "задовільно" спостерігалося майже на всіх досліджуваних бюджетних установах. Винятком стали КЗОЗ "Харківська міська багатопрофільна лікарня № 18", Державний лікувально-профілактичний заклад "Центральна клінічна лікарня Укрзалізниці", КЗОЗ "Обласна клінічна лікарня – Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", на яких залишився критичний стан внутрішнього аудиту.

Що стосується тенденцій розвитку внутрішнього аудиту у 2013 році, то варто зазначити, що майже всі досліджувані бюджетні установи зберегли його задовільний стан. Винятком є КЗОЗ "Харківська міська багато- профільна лікарня № 18" та Державний лікувально-профілактичний заклад "Центральна клінічна лікарня Укрзалізниці", в яких у 2013 році стан внутрішнього аудиту залишився на рівні "критичний". Крім того, погіршився стан внутрішнього аудиту в Спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті для дітей зі зниженим слухом м. Харкова (у 2012 році стан внутрішнього аудиту характеризувався як задовільний, у 2013 році – як критичний).

Слід звернути увагу на те, що поряд з негативними тенденціями в розвитку внутрішнього аудиту на досліджуваних бюджетних установах є й позитивні зрушення. Так, в Харківській обласній психіатричній лікарні № 3 та в КЗОЗ "Обласна клінічна лікарня – Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" у 2013 році спостерігався нормальний стан внутрішнього аудиту.

Таким чином, проведена в даному розділі оцінка стану внутрішнього аудиту бюджетних установ підтверджує тезу про необхідність розробки комплексних заходів щодо його поліпшення.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >