< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Класифікація галузей психології

Сучасна психологія охоплює розгалужену систему наукових дисциплін. Зв'язки між різними галузями психології утворюють структуру сучасної психології. Класифікувати галузі психології доцільно за трьома ознаками (А.В. Петровський).

По-перше, за видами діяльності можна виокремити такі галузі, як:

  • а) психологія праці (досліджується наукова організація праці, психологічні аспекти зв'язків у системі "людина-техніка"). її розділи: інженерна, авіаційна; космічна психологія;
  • б) педагогічна (вивчає педагогічні закономірності навчання і виховання). Розділи: психологія навчання (психологічні основи методик), виховання, психологія вчителя, навчально-виховної роботи із аномальними дітьми;
  • в) медична (досліджує психологічні аспекти діяльності лікаря і поведінки хворого);
  • г) нейропсихологія (мозкова локалізація психічних функцій);
  • д) юридична ( психологічні питання реалізації системи права);
  • е) військова (психологічні основи поведінки в умовах бою, методи "психологічної війни");

є) спорту (психологічні особливості спортивних змагань, діяльність спортсменів);

ж) торгівлі (психологічні умови впливу реклами, особливості попиту, обслуговування).

По-друге, за психйлогічними аспектами розвитку вирізняють такі галузі, як:

  • а) вікова (розвиток психічних процесів і якостей людини, взаємозв'язок навчання і психічного розвитку). Розділи: дитяча, підлітка, юності, дорослого (акмеологія) і геронтопсихологія (людей похилого віку);
  • б) психологія аномального розвитку. Розділи: патопсихологія (особливості психіки при психічних захворюваннях), олігофренопсихологія (порушення психічного розвитку при вроджених дефектах мозку), сурдопсихологія (розвиток дітей з порушенням слуху), тифлопсихологія (розвиток дітей з порушенням зору);
  • в) порівняльна (еволюція форм психіки у живому світі);
  • г) історія психології (розвиток психологічних знань). По-третє, за системами зв'язків між людиною і суспільством розрізняються:
  • а) соціальна психологія (психічні явища у спільній діяльності, спілкуванні людей);
  • б) психологія особистості (індивідуальні психологічні особливості людини як члена суспільства).

Особливе місце посідає загальна психологія. Вона не є самостійною галуззю, а об'єднує найбільш загальні закономірності психіки; характеристики методів, принципів, основних наукових понять. Наукові поняття психології звичайно об'єднують у три умовні категорії: психічні процеси, стани, властивості. Психічні явища можна розглядати і як стан, і як процес, і як властивість. Кожна із таких категорій підкреслює той чи інший аспект явищ, який має найбільше значення у конкретному випадку.

Психічний процес – явище як процес з виділенням початку, проміжних стадій, та завершення. Властивість – підкреслює усталеність, фіксованість і повторюваність психічного факту. Це якості характеру, темпераменту, здібностей. Стан – психічний факт, що існує у деякий незначний проміжок часу і обумовлений ситуацією (прояви волі, уваги, мислення, почуттів).

Розділи загальної психології: психологія як наука, короткий огляд історичного розвитку психологічних знань, особистість у діяльності і спілкуванні, теорії особистості, аналіз пізнавальних і емоційно-вольових процесів, психологія діяльності, індивідуальних відмінностей тощо.

У психології постійно з'являються нові галузі (психологія управління, середовища, економічна, екологічна, політична, будівництва, транспорту). Цей процес називається диференціацією психологічних знань. Кожен розділ психології вивчає психіку у своєму аспекті, але в реальних життєвих ситуаціях людина виступає в єдності всіх своїх сторін. Щоб зрозуміти і активізувати поведінку людини, необхідно зміцнювати зв'язки між окремими галузями для створення цілісної характеристики людини. У цьому полягає інтеграція психологічних знань. Процеси наукової диференціації та інтеграції становлять суперечливу єдність, що і забезпечує розвиток психологічної науки.

Крім наукової психології, існує практична (прикладна), основним змістом якої виступає застосування психологічних механізмів впливу з метою корекції поведінки та розвитку людей у конкретних та унікальних умовах їхніх життєвих обставин та життєвого шляху (В. Панок). Одним з напрямів практичної психології є психологічна служба системи освіти, завданнями якої є підвищення ефективності навчально-виховного процесу, своєчасне виявлення труднощів та умов індивідуального розвитку особистості, корекція соціально-психологічних якостей учасників педагогічного процесу, профілактика його відхилень. Виконавцем цих завдань у школі є практичний психолог.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >