Поняття про статистичні методи у психології

План

• 1. Типи вимірювальних шкал
• 2. Способи знаходження типових результатів варіаційного ряду
• 3. Поняття про дисперсію та її обчислення
• 4. Поняття про кореляцію та її обчислення

Типи вимірювальних шкал

Кількісний аналіз результатів дослідженій передбачає числову оцінку параметрів досліджуваного психічного явища.

Числові результати, розташовані в порядку зростання або спадання, утворюють варіаційний ряд. Окреме число, взяте з варіаційного ряду, називають варіантою і позначають х., (читають "ікс з індексом і"). Кількість однакових варіант у ряду становить частоту даної варіанти х. та позначається к..

За психологічним змістом числові результати відображають кількісні характеристики дослідженого явища – так чи інакше вимірюють його, а тому варіаційний ряд належить до одного з типів вимірювальних шкал. Тип вимірювальної шкали необхідно встановити насамперед, бо від цього залежить вибір подальших обчислень.

У шкалі найменувань числами позначають різні класи предметів, які розрізняються між собою наявністю вимірюваної властивості. Наприклад, за ознакою "характер занять до вступу в університет" першокурсники утворюють класи: 1 – випускники школи; 2 – демобілізовані зі служби в армії; 3 – випускники педагогічних коледжів; 4 – випускники професійно-технічних коледжів тощо. Позначимо кожен клас числом, яке показує, що студенти даного класу займались до вступу в університет однаковою діяльністю, а студенти решти класів – іншою. Таким чином, у шкалі найменувань числа мають розрізнювальне значення.

Шкала порядку: числа в ній мають порядкове значення, на відміну від попередньої, де вони тільки розрізняли (диференціювали) різні класи. Зростанню чисел відповідає зростання або спадання певної властивості. Наприклад, у шкільному класі встановили рівень пізнавального інтересу кожного учня, виражений числом. Складемо список учнів у порядку зростання числового показника пізнавальної активності – отримаємо послідовність зростаючих чисел, які утворили шкалу порядку.

Для розуміння особливостей шкали інтервалів порівняємо її з попередньою. У шкалах інтервалів однаковим різницям чисел відповідають однакові різниці вимірюваної властивості. Уявімо собі вищезгаданий список учнів, складений по мірі зростання у них пізнавального інтересу. Умовно позначимо кількість вимірюваної властивості (пізнавального інтересу) кружечками різного діаметру (див. табл. 3). Різниця між сусідніми кружечками кожен раз змінюється.

Таблиця 3

Так, очевидно, що між першим (П.Т.) і другим (А.З.) вона менша, ніж між другим (А.З.) і третім (І.Д.). У таблиці це показано у четвертій колонці. Така особливість характерна для шкал порядку. У шкалі інтервалів необхідно, щоб кожен наступний учень відрізнявся від попереднього на постійну кількість вимірюваної властивості (п'ята колонка). Тобто кружечки, що позначають різницю між сусідами – однакові (шоста колонка).

У шкалах інтервалів завжди наявна одиниця вимірювання. Приклади: шкала літочислення, температурна шкала. Так, тривалість періоду часу від 45 р. до н.е. до 40 р. до н.е. така ж, що і від 1990 р. н.е. до 1995 р. н.е. П'ять років позначає фіксований часовий проміжок, у якому місці шкали ми б його не визначили.

Шкала інтервалів найбільш складна, включає в себе ознаки попередніх, до неї можна застосувати будь-які обчислення. Після встановлення типу шкали визначаємо можливі операції з отриманими числовими даними.