< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Розвиток психіки у філогенезі

План

  • 1. Поняття про філогенез та онтогенез. їх взаємозв'язок
  • 2. Виникнення психіки, основні стадіїїї еволюції
  • 3. Ускладнення поведінки: інстинкт – навик – інтелект
  • 4. Свідома діяльність людини

Поняття про філогенез та онтогенез, їх взаємозв'язок

Поняття “розвиток” у психології існує у двох планах. По-перше, як розвиток індивідуального організму (онтогенез), що розглядається у віковій психології. По-друге, як історичний розвиток психіки від найпростіших форм до найскладніших (філогенез), що вивчає порівняльна психологія і зоопсихологія.

У XIX столітті був сформульований біогенетичний закон про зв'язок філогенезу та онтогенезу організму (Мюллер, Геккель). Згідно із ним, в онтогенезі (індивідуальному розвитку дитини) скорочено відтворюються основні стадії філогенезу (еволюції живого світу). Дійсно, в біології ми знаходимо достатньо підтверджень цього закону. Наприклад, в ембріональному розвитку людини у зародка послідовно з'являються і зникають анатомічні ознаки нижчих видів живих істот: з'єднані перетинками пальці (як у земноводних), луска та зябра (як у риб), хвостовий відділ (як у хижаків). Проте спроби перенести згадану закономірність у психологію не мали успіху. Так, американський психолог Стенлі Холл (1846-1924) розробив теорію рекапітуляції, за якою онтогенез психіки включає скорочене відтворення стадій історичного розвитку людського суспільства.

Період немовлячого віку відповідає тваринній фазі розвитку людства, дитинство – періоду полювання та рибальства. Перед- підлітковий вік (8-12 р.) є скороченим повторенням періоду початку цивілізації. Юність (12-25 р.) співвідноситься з епохою романтизму. Дорослість – з періодом промислового капіталізму. Зрозуміло, що достатніх аргументів на підтвердження теорії рекапітуляції не знайшлося, більшістю сучасних психологів вона заперечується. Водночас, єдність філогенезу і онтогенезу психіки проявляється у їх загальній зорієнтованості на розширення досвіду (як людства в цілому, так і окремої людини).

Виникнення психіки, основні стадії її еволюції

Для всіх живих організмів (рослин і тварин), які називають біологічною формою відображення, необхідний обмін речовин із середовищем. Із середовища вони засвоюють лише необхідні для життя впливи. Впливи, що входять у процес обміну речовин, без яких неможливо підтримувати життя, називаються біотичними подразниками. Здатність організму реагувати на біотичні подразники – подразливість. Елементарнареакція у формі рухів-тропізми (повертання листків рослин до світла). Про появу психіки свідчить наявність у живого організму більш складного, ніж подразливість, способу реагування на зовнішні впливи – чутливість.

Чутливість – це здатність організму реагувати на нейтральні абіотичні впливи, якщо вони пов'язані із біотичними. Наприклад, собака реагує на запах, який свідчить про місцезнаходження їжі. Чутливість з'являється на стадії тваринного життя.

Вже у найпростіших організмів виникають елементарні форми поведінки. Про це свідчить поява за життя нових (а не вроджених) реакцій (умовних рефлексів). Наприклад, одноклітинні (інфузорії) довгий час були в камері, в певному її місці світло і тепло з'являлись одночасно, де і скупчувались одноклітинні. Для них тепло – біотичний, а світло – абіотичний подразник, на який відсутня вроджена реакція. Коли раптом припинили подачу тепла, а з'являлось лише світло, одноклітинні продовжували скупчуватись біля нього, реагуючи на абіотичний подразник. Такі реакції дуже важко виробити і вони довго зникають при втраті зв'язку абіотичного подразника з біотичним.

У багатоклітинних з'являється найпростіша нервова система – сітковидна (у медуз). У ній всі ділянки рівноправні і виконують однакові функції. У ланцюжковій нервовій системі (у черв'яків) виокремлюється провідний кінець з рецепторами (хімічними, термічними) і підпорядковані ділянки. Виникає централізованість нервової системи. Вона забезпечує більш складну поведінку. Наприклад, у досліді черв'як рухався у лабіринті. Зліва його очікував поштовх електроструму, а праворуч – ні. Лише через 150 спроб черв'як починав рухатись виключно праворуч, уникаючи електричного струму.

У вивченні психіки тварин не підходять звичні методи психології. Всі методи, що пов'язані із мовленням, свідомістю досліджуваних, у цьому випадку не підходять. Головним показником розвитку психіки у тваринному світі є сама поведінка тварин, ускладнення якої зумовлене вдосконаленням нервової системи організму. Тому питання розвитку психіки тварин розкривається через визначення поворотних моментів ускладнення їх нервової системи і поведінки.

Вирізняють три стадії філогенезу психіки: сенсорна, перцептивна, інтелектуальна (О.М. Леонтьев, 1972). Цим стадіям відповідають такі форми поведінки тварин, як інстинкт, навик, інтелект. З удосконаленням поведінки тварин знижується її прив'язаність до стандартних (незмінних) умов і зростає її ефективність у нестандартних ситуаціях.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >