< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Емоційна сфера особистості

План

  • 1. Поняття про почуття. їх властивості
  • 2. Теорії емоцій
  • 3. Функції емоцій
  • 4. Класифікація емоцій
  • 5. Вищі почуття
  • 6. Форми переживання почуттів

Поняття про почуття. їх властивості

Пізнання людини спрямоване на відображення об'єктивних властивостей і закономірностей дійсності. В результаті виникають образ, думка, знання.

По-іншому відображається дійсність в емоційно-вольових процесах. їх своєрідність полягає у тому, що почуття відображають значення об'єктів для життя людини у формі переживання. Враховуючи значення об'єктів, людина регулює свою діяльність за допомогою волі: уникає шкідливого та засвоює корисне. Емоційно-вольові процеси називають також афективною сферою особистості.

Емоції – психічне відображення у формі безпосереднього пристрасного переживання людиною життєвого сенсу явищ та ситуацій, що зумовлене відношенням їх об'єктивних властивостей до потреб людини.

Поняття почуття і емоції близькі, але іноді їх варто розрізняти. Існують такі погляди на їх співвідношення: – вони є синонімами (С.Л. Рубінштейн);

  • - почуття – ширше поняття, а емоція лише прояв почуттів (А.В. Петровський Г.С. Костюк). Так, почуття є стійким поза- ситуативним явищем, а емоції виражають почуття залежно від ситуації й швидко змінюються. Наприклад, батьки люблять свою доньку. Вчора в її щоденнику вчитель записав зауваження, що викликало у батьків гнів, розчарування. Сьогодні донька отримала високу оцінку – батьки радіють,
  • - емоції – ширше поняття, а почуття – вищий рівень розвитку емоцій, який притаманний лише людині (Макдауголл). Почуття любові, прекрасного, дружби не можна назвати емоціями, оскільки у тварин їх немає.

Емоції відзначаються наступними властивостями.

Якість – це конкретний зміст переживання, який людина розрізняє. Серед приємних вирізняють радість, захоплення, піднесення тощо; серед неприємних – сум, горе, тривогу, страх тощо.

Полярність – наявність у кожного переживання протилежного за якістю, тобто переживання утворюють між собою антонимічні пари (любов – ненависть; радість – горе),

Амбівалентність – поєднання у складному почутті елементів полярних переживань (ревнощі поєднують любов і ненависть). Інтенсивність – це сила почуття.

Тривалість – характеристика стійкості емоцій, періоду їх незмінності в часі (тривалі чи нетривалі).

Рефлекторна природа – емоції виникають під впливом зовнішніх подразників.

Фізіологічним механізмом емоцій є діяльність підкоркових нервових центрів – гіпоталамусу, лімбічної системи, ретикулярної формації. У людини провідну регулюючу роль у проявах емоцій та почуттів відіграє кора головного мозку, свідомість.

Теорії емоцій

Теорії емоцій по-різному пояснюють причини їх появи та умови перебігу. Найбільш помітними серед них є еволюційна, периферична, таламічна, когнітивна, когнітивно-фізіологічна.

Еволюційна – розроблялась Ч. Дарвіним, який зауважив, що основні емоції, їх вираження, здатність розуміти емоції інших вроджені й залежать від анатомічної будови організму. Так, якщо собака може виражати радість за допомогою хвоста, то людина – ні. На користь своєї теорії вчений наводить факти про те, що люди в різних культурах користуються однаковими виразними засобами емоцій, тварини здатні розуміти емоції інших видів, а людина розуміє емоції тварин.

Периферична (теорія Джемса-Ланге). Причина емоцій полягає в змінах периферичної нервової системи, що викликають судинні (вегетативні) й гуморальні зміни (склад крові). За цією теорією, спочатку на зовнішній вплив реагують периферичні відділи нервової системи, а потім виникає переживання. Ця теорія не змогла пояснити, чому однакові фізіологічні зміни супроводжують різні за якістю емоції, а штучні органічні зміни не викликають емоцій. Відомо, що Коли хворий на гіпертонію приймає ліки, вони розширюють судини, але якихось конкретних переживань не викликають.

Таламічна (Кеннона-Барда). Емоції та органічні зміни відбуваються одночасно з одного джерела – таламуса (орган головного мозку). Сьогодні прийнято говорити про складне поєднання та взаємозумовленість емоцій та органічних змін, а не про передування одного з цих явищ.

Когнітивна (П.В. Сімонов). Емоції визначаються певною актуальною потребою та можливістю її задоволення. Позитивні емоції виникають, якщо реальні результати відповідають очікуваним при реалізації цілей. Негативні, – коли отримувані результати менш значні, ніж очікувані.

Когнітивно-фізіолргічна (С. Шехтер). Емоції залежать від пам'яті та мотивації (установки, інструкції). В експерименті двом групам людей давали фізіологічний розчин. В одній групі попереджали, що він викликає гнів, а в іншій – радість. Більшість досліджуваних констатували в себе появу тих переживань, про які їх попередили.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >